Музичнемистецтво 6 клас – Урок 1
Тема1. Жанри камерно-вокальної музики
Тема.Жанровапалітра музичного мистецтва.
Мета.Ознайомити з особливостями поняття«жанр музики», класифікацією та розподіломза призначенням, змістом, місцем таумовами виконання, розглянути поняття«жанр музики», «камерно-вокальні жанри»,надати знання про первинні та основніжанри вокальної та інструментальноїмузики, розглянути спорідненість жанрівмузики з жанрами літератури таобразотворчого мистецтва.
Розвивативміння учнів уважно слухати музику тависловлювати власні музичні враженнявід прослуханого твору, розвивати вмінняна слух впізнавати жанрові ознакимузичного твору й характерні засобимузичної виразності та розвиток музичногообразу.
Виховуватиінтерес до слухання класичної музикита виконання дитячих пісень шкільноїтематики. Тин уроку: комбінований, уроквведення в тему. Обладнання: музичнийінструмент, програвач, мультимедійнадошка, ілюстрації до музичного творута пісні або мультимедійна презентація,портрет композитора Е. Гріга. Основніпоняття для засвоєння: «музичний жанр»,визначення жанрової палітри музичногомистецтва, класифікація жанрів музичногомистецтва. Твори, що вивчаються на уроці:
•Е.Ґріг. Концерт для фортепіано з оркестромля-мінор.
•«Шкільнийкорабель» (слова К. Ібряєва, музика Г.Струве).
Хідуроку
1.Вхідпід пісню «Шкільний корабель».Організаційний момент. Мотивація донавчання.
2.Новийматеріал для засвоєння. Бесіда з учнямипро Країну музичних жанрів.
Музичне мистецтво володіє унікальною властивістю:за допомогою звуків воно доносить дослухача думки та почутгя композитора,втілені в художніх образах. Звісно,кожен слухач по-своєму сприймає і розуміє музичний твір, складає власнудумку про його зміст та засоби виразностівідповідно до своїх поглядів, смаків,досвіду. А як визначити, у якому жанрі написано твір?
Укожній сфері художньої діяльностілюдини класифікацію за жанрами здійснюютьзалежно від специфіки того чи іншоговиду мистецтва. Наприклад, портретнийжанр, пейзаж, натюрморт виділяють тількив образотворчому мистецтві; етюд, пісня,романс, п'єса притаманні декільком видаммистецтва: літературі, музиці й театру,а симфонія, соната, увертюра, арія,кантата, ораторія, хор — лише музиці.
Музичнийсловничок
Музичнийжанр(франц. genre — рід, вид, тип, манера) —багатозначне поняття, що характеризуєрозподіл музичної творчості за родамита видами.
Музичні жанри класифікують за їхнім походженням,умовами виконання, сприймання або заіншими ознаками (змістом, структурою,засобами виразності, складом виконавцівтощо).
3.Бесідапро жанровий розподіл музики.
Жанри відрізняються один від одногоособливостями змісту і форми, що зумовленорізними життєвими й культурними цілями. Наприклад, марш: його ритм, темп,мелодика та інші засоби виразностіідеально пристосовані до кроку. Зовсімінша мета, зміст і форма у колисковоїпісні — адже вона має заспокоїти малюка,заколисати його.
Узагалі,музикознавці вважають марш, пісню ітанець первинними жанрами, на основіяких у процесі розвитку музичногомистецтва виникали і продовжуютьвиникати нові, доповнюючи багатоманітнужанрову палітру.
Вивже знаєте, що музичні твори за способомвиконання поділяють на вокальні таінструментальні. Відповідно до цьогоподілу розрізняють чотири види музичногомистецтва, які, у свою чергу, охоплюютьпевне коло жанрів.
4.Роботазі схемою:
Вокальніжанри- Камерио-вокальна музика. Пісня, гімн,романс
Хоровамузика -Хор, меса, хорал, кантата, реквієм,літургія, ораторія
Інструментальніжанри-Камерно-інструментальна музика Прелюдія,скерцо, ноктюрн, етюд, рапсодія, соната,квартет, квінтет, варіації
Симфонічнамузика Увертюра, симфонія, концерт,симфонічна фантазія, симфонічна поема,симфонічна сюїта, симфонічні варіації
5.Класифікаціяжанрів музики.
Варто зазначити, що деякі жанри одночасноможуть належати до різних видів мистецтва. Наприклад, пісня та гімнзвучать не лише в сольному чи ансамблевому,а й у хоровому виконанні; романс визначаютьі як камерний вокальний гвір, і якінструментальну п'єсу наспівногохарактеру, а рапсодію відносять і докамерно-інструментальної, і до симфонічноїмузики.
Заіншими ознаками музичні жанри класифікуютьтак:
—запризначенням — жанри прикладної,академічноїта розважальноїмузики(в т. ч. музика сучасної естради);
—зазмістом — ліричні,епічні, драматичні,а також жанри, пов'язаніз рухом(марш, танець);
—замісцем та умовами виконання — жанритеатральної,концертноїта кіномузикиіт.д.
Музичніжанри не залишаються незмінними — вонипостійно оновлюються та розвиваються
6.Музичнесприймання. Е. Ґріґ. Концерт для фортепіаноз оркестром ля-мінор (І ч.) у виконанніФіладельфійського симфонічного оркестру,диригент — Ю. Ормані, партія фортепіано— Ван Кліберн.
7.Аналізмузичного твору.
1.Розкажіть про свої враження відпрослуханого твору.
2.До якого жанру належить цей твір? У чомуйого особливість?
3.Які інструменти виконують основнумелодію?
4.Опишіть засоби музичної виразності тавизначте характер мелодії твору.
8.Бесідапро композитора га історію створенняконцерту.
ЕдвардГаґеруп ҐРІҐ (1843-1907)
Норвезькийкомпозитор періоду романтизму, музичнийдіяч, піаніст, диригент, засновникнорвезької професійної композиторськоїшколи.
Важливе місце у творчій спадщині Е. Грітазаймає фортепіанна мініатюра (близько150 творів) та вокальна лірика. Середнайвідоміших інструментальних творів— фортепіанний концерт і музика додрами Г. Ібсена «Пер Гюнт».
Концертдля фортепіано з оркестром ля-мінор —один із найкращих у світовому концертномудоробку. Е. Ґріг написав цей твір 1868 рокупід час перебування в Данії. Концертскладається із трьох частин і вирізняєтьсяяскравим національним колоритом тавіртуозною партією фортепіано. Прем'єраконцерту відбулася З квітня 1869 року вКопенгагені, а через п'ять місяців вінуперше прозвучав у Норвегії.
Упродовжусього свого життя Ґріг переробляв цейтвір. Відомо, що композитор написавобробку концерту для двох фортепіано,яку завершив К. Терн.
9.Виконаннятворчого завдання до слухання музики.
Прослухайтефортепіанний концерт Е. Ґріга ще раз.
Візьмітьпензлик та акварельні фарби і намалюйтеневеликий етюд, відтворивши на паперінастрій і образи, які навіяла вам музика.
10.Фізкульгхвилинка«Хвилинка відпочинку».
11.Повторенняправил співу. Розспівування. Поспівка.Вправи для розвитку музичного слуху таголосу (за вибором вчителя).
12.Розучуванняпісні. «Шкільний корабель» (слова К.Ібрясва, музика Г. Струве).
Знайомствоз піснею та її змістом, розучуваннямелодії першого куплету та приспіву.Виконання першого куплету, приспівупід акомпанемент інструмента.
13.Виконаннятворчою завдання з музикування.
Пісня«Шкільний корабель» має тридольнийрозмір. Мелодія складається з різнихза тривалістю звуків:
довгихП , коротких І та пауз X.
Оберітьулюблений ударний інструмент і спробуйтевідтворити ритм пісні:
14.Узагальненнявивченого матеріалу. Рефлексія.
•Щотаке музичний жанр? За якими ознакамикласифікують музичні жанри?
•Якіжанри притаманні водночас музиці таживопису?
•Наякі групи поділяють музичні жанри заспособом виконання?
•Якиймузичний твір ми слухали на уроці?Розкажіть, що вам запам'яталося з історіїйого створення.
15.Домашнєзавдання.
Прослухайтедекілька своїх улюблених музичнихтворів і визначте, до яких жанрів вониналежать.
Знайдітьфонограми творів Е. Ґріґа у форматі трЗдля своєї фонотеки.
16.Вихідз класу під музику Е. Ґріґа.
17.Длядопитливих — виконання музичногопроекту.
Проект«Моя фонотека»
Мета:навчитися знаходити фонограми музичнихтворів і зберігати їх у форматі трЗ.
Очікуванийрезультат: диск з улюбленими творамирізних жанрів.
Планстворення:
Увага!Цей проект може тривати цілий навчальнийрік.
1.Знайдітьз друзями музичні твори та їхні сучасніобробки, які слухали на уроках, збережітьїх у форматі трЗ в окрему папку накомп'ютері.
2.Складітьсписок записаних фонограм, спробуйтеза допо¬могою функції «перейменування»зберегти їх у вільному або алфавітномупорядку, задавши кожному файлу номер001, 002... і т.д.
3.Оформтеобкладинку диска з назвою «Моя фонотека»та зробіть кілька копій. Тепер можетезробити подарунок рідним та друзям!
Музичнемистецтво 6 клас – Урок2
Тема.Історія вокальної музики.
Мета.Ознайомити з особливостями вокальногомистецтва та історією розвитку вокальної музики, розглянути поняття «бельканто», «світові вокальні школи»,надати знання про специфіку вокальногостилю бельканто, вокальні манери співу,типологію голосів людини, ознайомитиучнів з творчістю Дж. Верді на прикладіоперної арії, іменами видатних італійськихвиконавців П. Домінго, X. Каррераса, Л.Паваротті, Е. Карузо.
Розвивативміння учнів уважно слухати музику,висловлювати оцінні судження щодомузики різних жанрів, виявляти естетичнеставлення до музичної діяльності,розвивати вміння впізнавати на слухтембри голосів та мелодії відомихмузичних творів Дж. Верді, Л. Далла.
Виховуватиінтерес до вокального мистецтва таоперного співу бельканто та виконаннядитячих пісень шкільної тематики.
Типуроку:комбінований, урок заглиблення в тему.Обладнання: музичний інструмент,програвач, мультимедійна дошка, ілюстраціїдо музичного твору та пісні абомультимедійна презентація, портретикомпозитора Дж. Верді, співаків П.Домінго, X. Каррераса, Л. Паваротті, Е.Карузо. Основні поняття для засвоєння:визначення характерних ознак вокальноїмузики та її різновидів, типологіяголосів людини. Світові школи вокальноїмайстерності. Вокальні манери співу.
Твори,що вивчаються на уроці:
•Дж.Верді. Арія герцога з опери «Ріголетто».
•Л.Далла. «Пам'яті Карузо».
•«Шкільнийкорабель» (слова К. Ібряєва, музика Г.Струве).
Хідуроку
1.Вхідпід марш або музику Дж. Верді. Організаційниймомент. Мотивація до навчання.
2.Новийматеріал для засвоєння. Бесіда з учнямипро історію вокальної майстерності.
Щопотрібно для того, аби гарно співати?Зазирнімо в історію вокальної майстерності.
Українах Західної Європи школи вокалусформувалися ше в
XVIIстолітті,і кожна з них характеризуваласяособливим способом звуковидобуваннята манерою звуковідтворення. Однією з перших з'явилася італійська вокальна школа, в рамках якої було виробленоеталон класичного звучання голосу. Довершеність італійського вокального мистецтва вплинула на формування і розвиток інших національних вокальних шкіл: французької, характерними рисамиякої були елементи декламації; німецької,що ґрунтувалася на національних пісеннихтрадиціях; російської, побудованої наманері виконання народних пісень.
Утворення італійської вокальної школи пов'язане з виникненням жанру опери. Новий стиль співу увібрав усі найяскравішідосягнення народного, церковного тасвітського музичного мистецтва. Основоюйого стала віртуозна вокалізація, щорозвивалася протягом XVIII століття вПівденній Італії, а потім пошириласяпо всій Європі. Представники італійськоїшколи виділялися досконалою технікоюбельканто і професійно поставленимголосом. Саме на особливостях цьогостилю побудовано сольні партії в операхВ.А. Моцарта, Г. Доніцетті, Дж. Россініта інших відомих оперних композиторівкінця
XVIII—першої половини XIX століття.
Музичнийсловничок
Бельканто(італ. be! canto — прекрасний спів) — стильвокального виконання, особливо поширенийв італійському оперному мистецтвіXVII-XIX ст. Вимагає від співака досконалоїтехніки, бездоганної наспівності,віртуозного виконання, тривалогодихання, зв'язності, легкості, вишуканостіта насиченості співу.
Західноєвропейськавокально-оперна традиція поступово змінювала спрямування від ліричного співу до драматичного. Українська національна оперна культура сприймаласямузикантами як частина світової музичної культури, і водночас музичне житія України не мислилося без досягненьзарубіжної музики. Вплив західноєвропейськоївокальної традиції на українську школуоперного співу XIX — початку XX століттяпростежується у творчості відомихоперних співаків О. Мишуги, М. Менцинського,С. Крушельницької.
Перегляданняілюстрацій:П. Домінго, X. Каррерас, Л. Паваротті —видатні тенори, виконавці італійськоїоперної школи XX століття.
3.Музичнесприймання. Дж. Верді. Арія герцога зопери «Ріголетто» у виконанні Л.Паваротті, П. Домінго, X. Каррераса.
4.Аналізмузичною твору.
1.Розкажітьпро свої враження від прослуханоготвору.
2.Визначтехарактер мелодії та основні засобивиразності твору. До якого жанру вінналежить?
3.Охарактеризуйтетембри голосів виконавців.
4.Чимвам сподобався цей твір? Чиє виконаннянайбільше вас вразило?
5.Знайомствоз творчістю Дж. Верді та його оперою«Ріголетто».
ДжузеппеФортуніно Франческо ВЕРДІ (1813—1901)
Видатнийіталійський композитор, диригент. Автор26 опер, струнного квартету, романсів тацерковної музики (найвідоміший твір —«Реквієм»), Чудові опери Верді —«Ріголетто», «Бал-маскарад», «Травіата»,«Трубадур», «Фальстаф», «Отелло», «Аїда»— донині не сходять зі сцен опернихтеатрів усього світу.
«Ріголетто»—опера у трьох діях, лібрето Ф.М. П'яве.Прем'єра відбулася 1851 р. у Венеції втеатрі «Ла Феніче».
Створенняопери стало початком зрілого етапу втворчості композитора. Музика сповненаглибокого драматизму, яскраво контрастна,психологічно глибока. Арія герцога —один із найбільш популярних творів длятенора у світовій оперній традиції.
6.Музичнесприймання. Лучо Далла. «Пам'яті Карузо» виконанні Лупано Паваротті.
7.Розповідьпро Карузо.
ЕнрікоКАРУЗО (1873—1921)
Знаменитийіталійський оперний співак, тенор,майстер мистецтва бельканто.
Володівголосом неповторного тембру, в якомуприродне баритонове оксамитове звучаннянижнього і середнього регістрівпоєднувалося з блискучими теноровимиверхами. З однаковим успіхом виконувавліричні й героїко-драматичні партії врізних операх та неаполітанські пісні.
Карузоодним із перших серед оперних співаківзафіксував основну частину свогорепертуару на грамофонних платівках.
Завдякивинятковому володінню диханням,бездоганній інтонації і, головне, високійвиконавській культурі став легендоювокального мистецтва XX століття.
8.Робота зі схемою «Класифікація голосів».
Чоловічіголоси
Тенор— високий голос.
Баритон- середній за висотою голос.
Бас— низький голос.
Жіночіголоси
Колоратурнесопрано — найвищий голос. Сопрано —високий голос. Мецо-сопрано —голос,проміжний між сопрано і контральто.Контральто — найнижчий голос.
Дитячіголоси
Дискант— високий голос. Альт — низький голос.
9.Фізкультхвилинка«Вокаліз-імпровізація».
10.Розспівування.Поспівка. Вправи для розвитку музичногослуху та голосу (за вибором вчителя).
11.Виконанняпісні. «Шкільний корабель» (снова К.Ібряєва, музика Г. Струве).
Роботанад другим і третім куплетом пісні тазасобами виразності твору. Виконанняпісні під фонограму.
12.Виконаннятворчого завдання з вокально-хоровоїроботи.
Уявітьсебе в музичній студії та спробуйтезаспівати пісню під фонограму. Запишітьсвій спів на диктофон.
Разомз однокласниками прослухайте всі записита визначте найкращого виконавця класу.
Пригадайте,що вам відомо про манери виконаннявокальних творів.
Народніта деякі авторські пісні виконують ународній манері — широко і дзвінко підсупровід народних інструментів чи безсупроводі (а канапа) переважно фольклорнимиколективами або солістами. Сучг гаіпопулярні пісні звучать частіше підфонограму у виконанні естра іих співаківта гуртів. Це — естрадна манера виконання.А в оперному театрі, концертному заліта філармонії вокальні твори виконуютьв академічній манері.
Спробуйтевиконати свою улюблену пісню в різнихманерах: у народній манері співайте акапела, в академічній — у супроводімузичного інструмента, в естрадній —під фонограму. В якій манері пісняпрозвучала найкраще? Поясніть, чому вигак вважаєте.
13.Узагальненнявивченого матеріалу. Рефлексія.
•Проякі вокальні школи йшлося на уроці? Щобуло характерним для кожної національноїшколи?
•Якімузичні твори ми слухали на уроці?Охарактеризуйте засоби їхньої виразності.
Назвітьосновні типи співацьких голосів.
Іменаяких відомих виконавців-тенорів вамзапам'яталися? Що ви знаєте про манеривиконання вокальних творів? Яка з нихвам найбільше подобається?
14.Домашнєзавдання.
Прослухайтедекілька вокальних творів, які найчастішезвучать у вас вдома. Спробуйте визначити,чи є серед них виконані в академічномустилі бельканто.
Заспівайтепісню«Шкільнийкорабель» своїм рідним та друзям.
15.Вихідз класу під музику Л. Далла.
16.Длядопитливих — виконання музичногопроекту.
Проект«Світова вокальна скринька»
Мета:навчитися знаходити необхідну інформаціюз літературних джерел та оформити власнувокальну енциклопедію.
Очікуванийрезультат:міні-енциклопедія у паперовому варіантіз ілюстраціями.
Проектможе бути індивідуальним, парним абогруповим.
Планстворення:
1.Знайдітьвідомості про світові вокальні школита видатних оперних співаків. Обробітьінформацію до стислого змістовоговигляду, знайдіть та збережіть портретабо ілюстрацію до знайденої інформації.
2.Оформтезібрану інформацію в папці або склейтеокремі аркуші в книжечку за алфавітом.Напишіть зміст енциклопедії та оформтетитульний аркуш яскравими кольорами.Приклейте портрети або ілюстрації зазмістом. Малюнок для обкладинки можетестворити самостійно або знайти відповіднізображення на сайтах.
Музичнемистецтво 6 клас – Урок 3
Тема.Камерно-вокальнаскринька.
Мета.Ознайомити з поняттями «камерна музика»,«камерний спів», «художня пісня», надатизнання про характерні особливостікамерної та камерно-вокальної музики,ознайомити з жанрами камерно-вокальноїмузики, розглянути особливості вокальнихциклів, ознайомити з вокальною творчістюМ. Глінки та Ф. Шуберта.
Розвивативміння учнів уважно слухати музику танадавати характеристику вокальнимтворам камерно-вокальної музики,порівнювати вокальні композиції тазнаходити характерні засоби музичноївиразності вокальних творів,висловлювати-власні музичні враженнявід прослуханого твору. Виховуватиінтерес до слухання вокальної камерноїмузики та виконання українських народнихпісень, виховувати любов до пісенноїнародної творчості.
Типуроку:комбінований, урок заглиблення в тему.Обладнання:музичний інструмент, програвач,мультимедійна дошка, ілюстрації домузичного твору та пісні або мультимедійнапрезентація, портрети композиторів М.Глінки, Ф. Шуберта. Основні понятгя длязасвоєння: поняття «камерна музика»,«камерний спів», «художня пісня».Характерні ознаки камерно-во¬кальноїмузики. Жанри камерно-вокальної музики.Особливості музичних вокальних циклів.
Твори,що вивчаються на уроці:
•М.Глінка. «Попутна пісня» з вокальногоциклу «Прощання з Петербургом» увиконанні Д. Хворостовського.
•Ф.Шуберт. «У дорогу!» з вокального циклу«Прекрасна мельниківна» у виконанніС. Лемешева.
•«ОдКиєва до Лубен» (українська народнапісня).
Хідуроку
1.Вхідпід музику М. Глінки. Організаційниймомент. Мотивація до навчання.
2.Новийматеріал для засвоєння. Бесіда прокамерну музику, особливості камерно-вокальнихжанрів.
Музичнийсловничок
Камернамузика(італ. camera — кімната, палата) — музика,що виконується невеликим колективоммузикантів-інструменталістів абовокалістів.
Термін«камерна музика» у XVI-XVIII століттяхвживали до будь - якої світської музики— на противагу церковній або театральній.Згодом камерною музикою стали називатитвори, розраховані на невелику кількістьвиконавців та обмежене коло слухачів.
Колектив,що виконує камерну музику, називаєтьсякамерним ансамблем і переважно складаєтьсяз 2—10 осіб. Камерний хор або оркестрналічує від 15 до 20 виконавців. Длякамерної музики характерними є:
—тенденціядо рівноправності голосів;
—найтоншадеталізація мелодійних, інтонаційних,ритмічних і динамічних засобів виразності;
—різноманітнатематика.
Камернамузика створює ліричний настрій, передаєемоції та найтонші порухи душі людини.
Якіж музичні жанри містяться в камерно-вокальнійскриньці?
3.Робота зі схемою.
СКРИНЬКАЖАНРІВ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОЇ МУЗИКИ
піснягімнроманс
Музичнийсловничок
Камернийспів— вид вокального мистецтва, пов'язанийз виконанням романсів, пісень та іншихвокальних творів у невеликому концертномуприміщенні.
Намежі XVIIІ—XIX століть чільне місце вмузичному мистецтві посіла вокальнамузика. У творчості Ф. Шуберта, Р. Шуманата інших композиторів-романтиківсформувався новий жанр, що отримаввизначення як жанр художньої пісні.Бурхливий розвиток цього жанруспостерігався в Росії. Пісні та романсиписали М. Глінка, О. Даргомижський, П.Чайковський, О. Бородін, М. Мусоргський,М. Римський-Корсаков, С. Рахманінов таін.
Укамерно-вокальній музиці початку XIX ст.утвердилися пісні, які мають спільнийсюжет (або спільних «героїв» чи музичніобрази) й об'єднуються у вокальні цикли.Наприклад, відомі цикли Ф. Шуберта, М.Глінки, М. Мусоргського, К. Дебюссі таін.
4.Музичнесприймання. М. Глінка. «Попутна пісня»з вокального циклу «Прощання з Петербургом»у виконанні Д. Хворостовського; Ф. Шуберт.«У дорогу!» з вокального цикну «Прекраснамельниківна» у виконанні С. Лемешева.
5.Аналізмузичних творів.
1.Якийнастрій викликали прослухані твори?
2.Розкажітьпро засоби музичної виразності творів.Що поєднує тексти та мелодії?
3.Учому, на вашу думку, особливість вокальнихциклів?
4.Чимзапам'яталися вам прослухані твори?
6.Відомостіпро вокальні цикли.
«Прекраснамельниківна» Ф. Шуберта — перший вісторії музики вокальний цикл. Вінскладається з 20 пісень, написаних наслова німецького поета В. Мюллера в 1823р. Цей твір ще називають «романом улистах». Кожна пісня, об'єднуючись ізциклом загальним сюжетом, виражаєокремий ліричний момент, відрізняєтьсяпростими, у народному стилі, текстамита невигадливою мелодією, котра легкозапам'ятовується.
Упіснях розповідається про юного мельника,який мандрує по світу в пошуках щастя.Якось, ідучи за струмком, він побачивмлин, найнявся туди на роботу і закохавсяв дочку мельника. Та його чисте почуттяне було взаємним. У розпачі хлопецьзнову пускається в мандри, дорогоюрозповідає струмку як єдиному другусвою сумну історію й вирішує втопитинерозділене кохання на його дні.
Починаєтьсяцикл піснею «У дорогу!». У простій,народній за характером мелодіївідчувається «вічний рух» — завждиуперед. Так обертаються жорна, течеструмок і життя кличе за собою... Напочатку циклу змальовуються світліобрази природи («У дорогу!», «Куди?»),потім радісна кульмінація («Моя!»); далі— драматичний злам, поява конфліктногообразу («Мисливець»), сумна розв'язка(«Мірошник і струмок»), трагічна іводночас світла післямова («Колисковаструмка»). Для цього циклу характерніфольклорні джерела мелодики, простотаформ, важлива роль фортепіанної партії.
Вокальнийцикл М. Глінки «Прощання з Петербургом»написаний на вірші поета Н. Кукольникав 1840 р. Серед пісень циклу найвідомішимиє «Попутна пісня» та «Жайворонок».«Попутна пісня» — зразок світлої,життєрадісної лірики. У ній — все: рухі порив, бурхливе й гаряче очікуваннязустрічі, нетерпіння, схвильоване биттясерця. Фортепіанна партія з чітким іпружним ритмом наче передає швидкийрух поїзда, стукіт коліс і миготінняпейзажів за вікном.
7.Виконаннятворчого завдання до слухання музики.
Розгляньтеілюстрації. Чи відповідають вони сюжетамвокальних циклів, пісні з яких ми слухали?Обґрунтуйте свою думку.
(Перегляділюстрацій до пісень «У дорогу!», «Попутнапісня»),
8.Відомостіпро вокальну творчість композиторів.
МихайлоІванович ГЛІНКА (1804-1857).
Російськийкомпозитор, засновник російськоїкомпозиторської школи, російськоїнаціональної класичної опери; співак,викладач вокалу. Використовував власнийметод навчання співу. Перебуваючи закордоном, М. Глінка давав уроки співу вПарижі, Берліні. Виступав на музичнихзібраннях освічених шанувальниківмузики, де мав великий успіх. Він самсобі акомпанував і виконував переважновласну вокальну музику — арії, пісні,романси.
Вокальнатворчість Глінки різноманітна зажанрами. Йому першому з російськихкомпозиторів вдалося досягти високогозлиття музики і тексту в єдине поетичнеціле. В творчому доробку М. Глінки —понад 60 романсів, пісень, зокрема натексти українських поетів.
ФранцПетер ШУБЕРТ (1797-1828).
Австрійськийкомпозитор, один із основоположниківромантизму в музиці. Автор понад тисячімузичних творів, серед яких майже 600пісень, дев'ять симфоній, велика кількістьтворів камерної та літургійної музики.
Найважливішемісце у творчості Шуберта посідає піснядля голосу та фортепіано (близький доромансу жанр). У цьому жанрі композиторовівдалося досягти втілення глибокогозмісту за рахунок тісного поєднанняслова і музики, зростання значущостіта індивідуалізації музичних образів.
Вокальнімелодії в піснях Шуберта (що нерідковключають речитативні елементи) переважнохарактеризуються цілісним музичнимузагальненням. Партія фортепіано маєважливе виражальне, а часто ймузично-зображувальне значення.Композитор збагатив типи пісень, якііснували раніше, створив новий тип піснінаскрізного розвитку з варіаціями впартії фортепіано, а також перші зрілізразки пісенного циклу.
9.Фізкультхвилинка«Хвилинка відпочинку».
10.Повторенняправил співу. Розспівування. Поспівка.Вправи для розвитку музичного слуху таголосу (за вибором вчителя).
11.Розучуванняпісні. «Од Києва до Лубен» (українськанародна пісня).
Знайомствоз піснею та її змістом, розучуваннямелодії куплету та приспіву. Виконанняпершого куплету під акомпанементінструмента.
12.Виконаннятворчого завдання з пластичногоінтонування.
Пригадайте,як танцюють козачок та гопак. Спробуйтевиконати рухи, притаманні цим народнимтанцям, під мелодію пісні «Од Києва доЛубен».
13.Виконаннятворчого завдання з розвитку зоровогоуявлення.
Розгляньтефотографії. Визначте, яка з них ілюструєвиконання камерно-вокальної музики;хорової музики; камерно-інструментальноїмузики, симфонічної музики.
(Переглядфотоматеріалів із зображенням симфонічногооркестру, ансамблю камерної музики,соліста-виконавця, хору).
14.Узагальненнявивченого матеріалу. Рефлексія.
•Щотаке камерна музика?
•3якої кількості виконавців складаєтьсякамерний ансамбль? А камерний оркестрабо хор?
•Якіжанри входять до камерно-вокальноїскриньки?
•Охарактеризуйтеособливості вокальних циклів.
•Пригадайтеназви вокальних циклів, пісні з яких мислухали на уроці. Які композитори їхнаписали?
15.Домашнєзавдання.
Прослухайте«Колискову пісню» з вокального циклуМ. Глінки «Прощання з Петербургом» та«Колискову струмка» з вокального циклуФ. Шуберта «Прекрасна мельниківна».Який настрій створює кожен твір? Намалюйтеілюстрацію до твору, який вам найбільшесподобався.
Разомз однокласниками напишіть сценарійшкільного вечора, присвяченогокамерно-вокальній музиці.
16.Вихідз класу під музику М. Глінки.
17.Длядопитливих — виконання музичногопроекту.
Проект«Пісенний вернісаж»
Мета:навчитися створювати сценарій шкільногосвята, присвя¬чений світовим вокальнимшедеврам.
Очікуванийрезультат:сценарій шкільного свята. Груповий абоколективний проект.
Планстворення:
Уцьому проекті можуть взяти участь учнівсього класу або окрема група.
Об'єднайтесяз друзями у три групи.
Першагрупа «Музикознавці» — підберітьвокальні шедеври та дізнайтеся більшепро їхніх виконавців, композитора іпоета та історію написання твору.
Другагрупа «Оформлювачі» — знайдіть ілюстраціїта портрети виконавців, композитора іпоета, підготуйте презентацію, доберітьякісні фонограми шедеврів вокальноїсвітової школи. Зробіть шкільне оголошеннясвята. Роздрукуйте запрошення на свято.Запросіть на вечір друзів і батьків.
Третягрупа «Сценаристи» — складіть сценарійсвята, використавши відповідні віршіта інформацію першої та другої груп,оберіть ведучих вечора та звукооформлювача,демонстратора презентації.
Вашесвято буде чудовим!
Музичнемистецтво 6 клас – Урок 4
Тема.Пісеннийжанр. Народна пісня.
Мета.Ознайомити з жанром пісні, основнимийого різновидами, розглянути палітруукраїнської народної пісні, ознайомитисяз різновидами українських народнихпісень та особливостями будови, виконання,характерів народних пісень, ознайомитиз постатями виконавців народнихукраїнських пісень Н. Матвієнко, тріоМареничів.
Розвивативміння учнів слухати музику та даватихарактеристику українським народнимпісням та майстерності виконання пісеньвідомими виконавцями, давати характеристикуприкладам українських народних пісеньу виконанні відомих співаків.
Виховуватиінтересдо слухання української народної пісніта виховання ціннісного ставлення доукраїнського народнопісенного фольклору.
Типуроку:комбінований, урок заглиблення в тему. Обладнання:музичний інструмент, програвач,мультимедійна дошка, ілюстрації домузичного твору та пісні або мультимедійнапрезентація, портрети виконавцівукраїнських народних пісень Н. Матвієнко,тріо Мареничів.
Основніпоняття для засвоєння:поняття «пісня», основні різновидижанру пісні, палітра української народноїпісні, різновиди українських народнихпісень за змістом, будовою, виконанням,характером.
Твори,що вивчаються на уроці:
•Українськанародна пісня «Ой під вишнею» в обробцітріо Мареничів.
•Українськанародна пісня «Летіла зозуля» у виконанніН. Матвієнко.
•Українськанародна пісня «Од Києва до Лубен».
Хідуроку
1.Вхідпід марш або українську народну пісню«Од Києва до Лубен». Організаційниймомент. Мотивація до навчання.
2.Новийматеріал для засвоєння. Бесіда про жанрпісні та її різновиди.
Пісня—наймасовіший і найулюбленіший музичнийжанр. Вона супроводжує нас усе життя.Але й на сторінках книжок ми тежнатрапляємо на пісню. Чим подібні тачим відрізняються між собою пісня вмузиці та літературі? Спробуймо з'ясувати.
Улітературі пісня — це вірш ліричногоабо ліро-епічного характеру, мелодичнийза своїм інтонаційним малюнком іпризначений для співу. Розрізняють двавиди пісні: народна й літературна. Міжними є міцні зв'язки.
Умузиці жанр пісні теж має два основнірізновиди — ценародна та професійна піснялітературного походження, що тіснопов'язані між собою. Літературні піснічасто здобувають настільки широкупопулярність, що їх починають вважатинародними, а народні пісні, навпаки,слугують основою для авторських пісень.
Професійніпісні літературного походження маютьбільш індивідуалізовану мелодію,переважно ліричну, та інструментальнийсупровід. Авторами таких пісень стаютькомпозитори й поети.
Першізразки пісень літературного походженняз'явилися ще наприкінці XVI ст. Згодом їхставало дедалі більше. У XVIII та XIX ст. цейвид пісень впливав на фольклор. XIXстоліття дуже багате на пісенну творчість,що стала народною. Вона пов'язана зіменами Івана Котляревського, ГригоріяКвітки-Основ'яненка, Віктора Забіли,Миколи Петренка, Марка Кропивницького,Івана Франка, Володимира Александровата ін. У XX та на початку XXI століттяпродовжується збагачення народнопісенноїскарбнички авторськими піснямилітературного походження.
Музичнийсловничок
Пісня— словесно-музичний твір, призначенийдля співу.
Існуютьдва основні види пісні: народна пісня(автори якої невідомі) та професійнапісня літературного походження (створена композитором та поетом),
3.Бесідапро українську народну пісенну культуру.
Пісеннийжанр.Пісенна культура українського народучисленними струмочками й могутнімирічками поповнює океан культури світової.Пісня колискова, весільна, ліричнасупроводжує від народження кожну людину.Із сивої давнини покоління за поколіннямукраїнці народжують від рідної землі,сонця, неба, води, вітру дивні звукимелодій, неповторну магію слова, щоведуть нас по стежках рідного краю. Тістежинки переплітаються, біжать івиводять на широкий шлях творчого геніюнароду. 1 якщо цей геній живе й сьогодні,то тільки тому, що живе пісня. Вона — вобразах калини, сонця, житечка й пшениці,звірів і птахів: «Пожену я сірі гуси відброду до броду, ой летіте, сірі гуси, домого роду...». Творить і береже цідорогоцінні перлини наш народ. Вінспіває в радості й зажурі. Пісня — йоговеличний храм любові до людини, до рідноїземлі, до батька й матері.
Музичнийсловничок
Українськінародні пісні— це фольклорні твори, які зберігаютьсяв народній пам'яті та передаються з уств уста.
Творианонімні, бо імена першогворців, якправило, невідомі. Народна пам'ятьзберегла нам лише деякі імена авторівнародних пісень. Це Маруся Чурай —авторка пісень «Ой не ходи, Грицю, та йна вечорниці» і «Засвіт встали козаченьки»та козак Семен Климовський — авторпісні «їхав козак за Дунай».
Деякачастина народних пісень має літературнепоходження — «Реве та стогне Дніпрширокий» (Т. Шевченко), «Ніч яка місячна»(М. Старицький).
Узагалі,в Україні складено понад п'ять тисячпісень. За своїм значенням у життінароду, за тематикою, сюжетом і музичнимивластивостями українська народна пісняподіляється на безліч різноманітнихжанрів.
4.Роботазі схемою.
ПАЛІТРАЖАНРІВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ ПІСНІ
Обрядові пісні
Календарно-обрядові:Колядки, щедрівки; веснянки, гаївки;купальські, жниварські тощо
Родинно-обрядові:Весільні, родильні, поховальні (голосіння)
Необрядовалірика
Родинно-побутовіпісні: Дитячі, колискові, пісні про родиннежиття
Пісніпро кохання.
Пісеннаепіка
Історичнілісні, думи, балади
Соціально-побутові пісні
Козацькі,чумацькі, кріпацькі, бурлацькі, наймитськіта заробітчанські, рекрутські тасолдатські
Жартівливіі танцювальні пісні
Коломийки,частівки і т.ін.
5.Бесідапро особливості будови жанру українськоїнародної пісні.
Кожномужанру української народної піснівластиві певні ознаки. У думах, історичних,побутових піснях звучать соціальнімотиви, висвітлюються події українськоїісторії, оспівуються реальні історичніособи або безіменні герої. Ліричні піснінадзвичайно емоційні — в них розповідаєтьсяпро кохання, тугу, мрії і т. ін. Календарніпісні пов'язані з певною порою року, аобрядові — з різноманітними обрядамиукраїнців.
Забудовою українські пісні поділяють настрофічні(зповтором останньої строфи) та куплетні(мають куплети і приспів).Рефрен,або приспів— повторення групи слів, рядка абокількох віршованих рядків у строфах.Часто в пісні буває інструментальнийвступ та програш між куплетами абострофами. Зазвичай народні пісні маютьстатичний лад (мажор або мінор), алебувають випадки, коли куплет і приспівнаписані в різних ладах.
Завиконанням розрізняють пісні, виконаніакапела(без супроводу), таз акомпанементом(із супроводом на музичних інструментах).
Захарактером народні пісні бувають епічні,ліричні, драматичні,інколи в них вкраплено танцювальні,жартівливі мотиви тощо. В основі кожногоз різновидів пісні завжди лежитьвіршований текст.
Музичнийсловничок
Аколиганемент(франц. accotnpagnement — супровід) —інструментальний супровід вокальноготвору.
Рефрен(франц.refrain — приспів) — повторення групи слів,рядка або кількох віршованих рядків устрофах.
6.Музичнесприймання. Українська народна пісня«Ой під вишнею» в обробці тріо Мареничів;українська народна пісня «Летіла зозуля»у виконанні Н. Матвієнко.
7.Аналізмузичних творів.
1.Прощо розповіла вам музика?
2.Доякого жанру належить кожна пісня? Яказ них, на вашу думку, нагадує професійнийтвір?
3.Визначтеосновні засоби виразності прослуханихтворів.
4.Хтовиконував ці твори? Охарактеризуйтеголоси співаків.
5.Виділітьхарактерні особливості кожної пісні.
8.Відомостіпро виконавців пісень.
МатвієнкоНіна Митрофанівна(1947р.н.,с. Неділище Житомирської області)— українська співачка, народна артисткаУкраїни (з 1985 p.). У її репертуарі багатонародних пісень, серед них — обрядові,ліричні, жартівливі, пісні-балади,українські пісні XVII—XVIII ст. Ніна Матвієнкоспівпрацює з відомими вітчизнянимикомпозиторами сучасності: для неї пишутьтвори Євген Станкович, Олег Кива, МирославСкорик, Ірина Кириліна, Ганна Гаврилецьі багато інших.
«Летілазозуля»— одна з пісень, в якій змальованосимволічний образ цього птаха. Вукраїнському фольклорі здавна знаходиливідображення знання наших предків пронавколишній світ, характерні ознаки тазвички тварин. Образ зозулі — це безмірнісльози, тихе ридання. Може, тому, щоприрода наділила цю пташку вічнимбезталанням, безпритульністю: зозуляні гнізда не вміє вити, ні пари не шукає,ні діточок не леліє — все вона чужимгорем переймається, чужим літам і чужомущастю лік веде. Тому й пролітає в пісняхУкраїни символом зраненої душі, великогоневтішного болю...
Образзозулі в сюжетних піснях нашого народу— узагальнений образ страдницькоїпокаянної душі, яка перед кимось завинила.Це один із найпоширеніших «пташиних»символів на українських рушниках, щовивішували на хрестах. Птиці незворушносидять на калині — як сама вічність,оберігаючи спокій душі. Зате в пісніїхня душа плаче і невпинно голосить...
ТріоМареничів
Українськиймузичний колектив, що виконував піснів народному стилі переважно українськоюмовою. У репертуарі групи були якфольклорні, так і професійні, в томучислі й власні твори. Значну частинународних пісень аранжували учасникигрупи, здебільшого Антоніна Маренич.
Найбільшупопулярність тріо здобуло в СРСРнаприкінці 1970-х — початку 1980-х рр. Піснінародів світу та поп-шлягери з їхньогорепертуару відразу ж зникли — залишилисятільки україномовні, всенародно улюбленіпісні: «Сиджу я край віконечка», «Посилаламене мати», «Ой у гаю гіри Дунаю», «НесеГаля воду», «Ой під вишнею», «Тишанавкруги», «Чом ти не прийшов?» та інші.
У1979 р. тріо представляло Україну наЄвробаченні з піснями «Ой у гаю приДунаю» та «Несе Галя воду». Згодомвиконавці отримали звання заслуженихартистів України, а в 2003 р. стали народнимиартистами України. Група розпалася в2004 році.
Складтріо:
—ВалерійМаренич — вокал, гітара, кларнет;
—АнтонінаМаренич — вокал, маракаси, гармоніка,бубон, бас-гітара;
—СвітланаМаренич — вокал, бубон, гармоніка.
9.Фізкультхвилинка«Танцюємо з піснею».
10.Повторенняправил співу. Розспівування. Поспівка.Вправи для розвитку музичного слуху таголосу (за вибором вчителя).
11.Виконанняпісні. «Од Києва до Лубен» (українськанародна пісня).
Цяпісня має дводольний розмір. Послухайтемелодію та спробуйте тактувати, відтворюючи рукою такі рухи: 2і
1і
12.Виконання творчого завдання з музикування.
Атепер проплескайте у долоні ритмічнийрисунок куплету пісні: П П П І П П П І
Приспівмає складніший пунктирний ритм, нібитанцюристи відбивають його ногами.Спробуйте і ви створити ритмічнийсупровід приспіву, притупуючи ногами.
ПППП ПП ПІ ПП ПІ
Длявиконання завдання треба обрати улюбленийударний інструмент. Спробуйте утворитимузичний супровід до пісні.
1-йкрок— послухати уважно мелодію та відбиватиритмічний малюнок мелодії пісні.
2-йкрок— заспівати і заграти одночасно.Визначаємо найкращих виконавців.
13.Узагальненнявивченого матеріалу. Рефлексія.
•Проякі жанри української народної піснійшлося на уроці? Які з них були для васновими?
•Хтоз виконавців народних пісень вразиввас своєю майстерністю?
•Якназивають музичний супровід пісні? Чивмієте ви його створювати? Якщо так, тона яких музичних інструментах? Розкажіть.
14.Домашнєзавдання.
Прослухайтетри-чотири українські народні пісні тавизначте їхні жанри.
Пригадайтепісню, яку ми виконували на уроці, тазаспівайте її рідним і друзям.
Розпочнітьроботу над музичним проектом «Фольклорнийкалейдоскоп».
15.Вихідз класу під українську народну нісню«Од Києва до Лубен».
16.Длядопитливих — виконання музичногопроекту. Проект «Фольклорний калейдоскоп»
Мета:навчитися знаходити фонограми сучаснихобробок народних пісень країн світу уформаті трЗ.
Очікуванийрезультат:диск з улюбленими сучасними обробкамипісень або розділ до першого проекту«Моя фонотека».
Планстворення:
Увага!Цей проект може тривати цілий навчальнийрік.
1.Знайдітьз друзями фонограми сучасних обробокнародних пісень країн світу, збережітьїх у форматі mрЗ в окрему папку на комп'ютері.
2.Дізнайтесябільше про народні пісні різних народівсвіту.
3.Знайдітьсучасних виконавців народних пісень.
4.Складітьсписок записаних вами фонограм, спробуйтеза допомогою функції «перейменування»зберегти їх у вільному або алфавітномупорядку, задавши кожному файлу номер001, 002... і т.д.
5.Оформтета зробіть обкладинку диска з назвою«Фольклорний калейдоскоп» або створітьокремий розділ у проекті «Моя фонотека».
Музичнемистецтво 6 клас - Урок 5
Тема.Історіяпісні.
Мета.Ознайомити з особливостями композиційноїбудови вокальної музики, будовою тарізновидами пісні, основними особливостямипопулярної пісні, різновидами музичногосупроводу до пісні, ознайомлення зтворчістю композитора Д. Крижанівського,творчістю поета Т. Шевченка.
Розвивативміння учнів уважно слухати музику тависловлювати власні музичні враженнявід прослуханого твору, розвивати вміннязнаходити характерні особливості тапобудови пісенного жанру.
Виховуватиінтерес до слухання вокальних творіввідомих пісень, любов до творчостівидатного поета Т. Шевченка.
Тинуроку:комбінований, урок заглиблення в тему.Обладнання:музичний інструмент, програвач,мультимедійна дошка, ілюстрації домузичного твору та пісні або мультимедійнапрезентація, портрети Д. Крижанівського,Т. Шевченка.
Основніпоняття для засвоєння:композиційна будова (форма) вокальноїмузики, будова та різновиди пісні,популярна пісня, музичний супровід допісні.
Твори,що вивчаються на уроці:
•«Ревета стогне Дніпр широкий» (слова Т.Шевченка, музика Д. Крижанівського) увиконанні І. Козловського.
•«Квітка-душа»(слова Д. Гольде, музика К. Меладзе) увиконанні Н. Матвієнко та хору «Берегиня».
•«Ревета стогне Дніпр широкий» (слова Т.Шевченка, музика Д. Крижанівського).
Хідуроку
1.Вхідпід марш або під пісню «Реве та стогнеДніпр широкий». Організаційний момент.Мотивація до навчання.
2.Новийматеріал для засвоєння. Бесіда з учнямипро історію розвитку жанру пісні звиконанням творчих завдань.
Музикав житті людини відіграє величезну роль,та, мабуть, найважливіше значення маєпісня. Звичайно, у кожного є улюбленіпісні або улюблений жанр. На Інтернет-сайтах,на хвилях радіо і по телебаченню вислухаєте пісні за власним вибором.Численні теле- конкурси та музичніпроекти привертають увагу любителівпісні й допомагають зануритися в чудовийсвіт музики.
Озирнітьсядовкола: дорослі й діти співають, радіютьі плачуть, танцюють та відпочиваютьразом із піснею.
Творчезавдання.Розгляньте ілюстрації і спробуйтевизначити жанри пісень, які слухаютьці люди: лірична пісня, історична пісня,танцювальна пісня. (Розгляд ілюстрацій,на яких зображено людей, що слухаютьтанцювальну композицію, музику длявідпочинку, класичну музику).
Піснязародилася дуже давно. Ще в античні часивона була важливим компонентом обрядів:її текст виконували під музичнийакомпанемент, супроводжували танцемчи пантомімою. Еллінські поети створиликілька різновидів пісні: елегія, гімн,культова пісня, застільна пісня, пісняпро кохання.
Умузиці Середньовіччя з'явились новітипи пісні: канцона, альба, рондо,серенада, балада, творцями яких булитрувери, трубадури, мінезингери. Усередньовічній літературі піснеюназивали також епічні твори про історичнихабо легендарних осіб («Пісня проРоланда»).
Удругій половині XVIII століття всерединіпісенних жанрів викристалізовуєтьсяпісня-романс із супроводом клавішногоінструмента.
Пісенніформи посідають значне місце в оперіXVIII століття та інших музично-драматичнихжанрах.
УXIX столітті у зв'язку із загальнимрозквітом ліризму в мистецтві, а такожзавдяки зростанню інтересу до фольклорупісенні жанри інтенсивно розвиваються,розділившись на власне пісню та романс.Паралельно з творчістю професійнихкомпозиторів розвивається пісеннатрадиція, представлена поетами, якісамі складали мелодії для своїх пісеньі самі їх виконували. Так з'явиласьавторська пісня та пісня бардів.
Напочатку XX століття в багатьох країнахспостерігається піднесення революційноїробітничої пісні (серед них —«Інтернаціонал»). У XX столітті з'явиласьмасова популярна пісня, а в країнахЄвропи та США розвиток естрадної піснібув пов'язаний із мистецтвом джазу. Якіж характерні ознаки популярної естрадноїпісні та її музичної форми?
Більшістьсучасних пісень пишуть у куплетній(перший куплет, приспів, другий куплет,приспів) або простій двочастинній формі(куплет, приспів).
3.Робота зі схемою.
Куплетнаформа містить від трьох до семи частин,які розташовуються приблизно в такомупорядку:
Аінструментальнийвступ
Вкуплет
Сприспів(рефрен)
Dкуплет
Cприспів(рефрен)
Еінструментальнийпрограш
Сприспів(рефрен)
Зазначенаформа є найпоширенішою в сучаснійпопулярній музиці. Кількість куплетівможе трохи змінюватись. Іноді пісніскладаються лише з однієї частини, щодекілька разів повторюється з незначнимиваріаціями.
Популярніпісні мають також свої особливостіримування. Зазвичай застосовують схемиАВАВ, АВАО.
Вивже знаєте, що кожен музичний твір маєпевну висоту звучання — тональність.Коли тональність незручна для виконання,її можна змінити — підвищити абопонизити.
Музичнийсловничок
Популярнапісня— різновид загальнодоступного пісенногожанру музики, який легко запам'ятовуєтьсямаксимальною кількістю слухачів.
Сучасніпісні співають з інструментальнимсупроводом (виконує один інструмент,ансамбль чи оркестр) або під фонограму(запис музики, що виконується наелектронних музичних інструментах, велектронному варіанті за допомогоюновітніх інформаційних технологій).
4.Робота зі схемою.
фонограма
«живий» інструментальний
Музичний супровід сучасної пісні
5.Музичнесприймання. «Реве та стогне Дніпрширокий» (слова Т. Шевченка, музика Д.Крижанівського) у виконанні І. Козловського;«Квітка-душа» (слова Д. Гольде, музикаК. Меладзе) у виконанні II. Матвієнко тахору «Берегиня».
6.Аналізмузичних творів.
1.Уякому жанрі написано івери, котрі мислухали на уроці? Що між ними спільного?
2.З'ясуйтерізницю між характером мелодії відомоїнародної та сучасної естрадної пісні.Про що «розповідає» кожна пісня?
3.Хтовиконує ці пісні? Спробуйте визначититипи голосів солістів.
4.Чисподобалися вам прослухані твори? Чимсаме?
5.Складітьневеликий відгук у вигляді есе на пісню,яка вас найбільше вразила.
7.Знайомствоз історією створення пісні.
«Ревета стогне Дніпр широкий»— українська народна пісня літературногопоходження. Автор слів — Тарас Шевченко.Текстом пісні стали дванадцять рядківіз балади «Причинна», котру поет написаворієнтовно 1837 року в Петербурзі. Це одинз ранніх творів Кобзаря. Музику до пісні,яка згодом стала народною, склав педагогі композитор Данило Крижанірський. Наднотами він зазначив: «Присвячую МаркуКропивницькому».
КолиМ. Крогіивницький прибув на гастролі зукраїнською трупою в Одесу, Д. Крижанівськийпоказав йому нотний аркуш із присвятою.Загравши мелодію на фортепіано, режисеробійняв гостя і назвав твір шедевром.Незабаром, після однієї з вистав, оркестрі хор почали виконувати цю пісню, і їїпідхопив увесь зал, люди підвелися...Так уперше прозвучала пісня, яка сталасвоєрідним гімном українців.
Першідва надруковані наклади збірки пісеньз нотами (1884 та 1886 року), де була й цяпісня, конфіскувала поліція. З третьоїспроби (вперше разом текст вірша ТарасаШевченка і ноти Данила Крижанівського)збірка була надрукована 1886 року.
8.Виконаннятворчого завдання.
Розгляньтерепродукцію картини М. Бурачека «Ревета стогне Дніпр широкий». Розкажіть прозасоби виразності живопису, за допомогоюяких художник зобразив бурю на Дніпрі.Поміркуйте, що об'єднує поетичний текст,музику та картину.
9.Відомостіпро композитора — автора нісні.
ДанилоЯкович КРИЖАНІВСЬКИЙ (1856-1894)
Українськийпедагог, композитор-аматор, якийпаралельно з викладанням писав музику,здебільшого хорову, а також пісні тароманси. До наших днів дійшли хороваода «Пам'ятник» на вірш О. Пушкіна, хорна слова молитви «Царю небесний», романс«Я жду тебя», пісня «Спи, сладко спи» таінші.
Д.Крижанівський був щиро захоплениймистецтвом талановитого співака М.Кропивницького. Своєму улюбленому виконавцю композитор присвятив пісні«Чи у полі, чи у борі» і «Реве та стогнеДніпр широкий», яка здобула широкупопулярність не лише в Україні, а й заїї межами. Цю пісню й досі виконують увсьому світі.
10.Виконаннятворчою завдання.
Розгляньтекартину Д. Агаян «Натюрморт». Які квітизображено? Яких вони кольорів? Розкажітьпро настрій, який створює цей натюрморт.
Поміркуйте,чи можна «озвучити» картину піснею К.Меладзе «Квітка-душа». Охарактеризуйтезасоби виразності картини та мелодіїцієї пісні.
11.Фізкультхвилинка«Танцюємо разом».
12.Розспівування.Поспівка. Вправи для розвитку музичногослуху та голосу (за вибором вчителя).
13.Розучуванняпісні. «Реве та стогне Дніпр широкий»(слова Т. Шевченка, музика Д. Крижанівського).
14.Виконаннятворчого завдання.
Розгляньтерепродукцію І. Труша «Дніпро під Києвом».Який настрій створює ця картина? Доберітьдо неї відповідну музику.
Порівняйтезображення Дніпра на живописному полотніІ. Труша і на картині М. Бурачека (с. 38підручника).
15.Узагальненнявивченого матеріалу. Рефлексія.
•Якиймузичний жанр ми сьогодні вивчали?Розкажіть про його особливості.
•Хтоє авторами творів, які ми слухали?
•Охарактеризуйтезасобі: музичної виразності сучасноїестрадної пісні.
•Розкажітьпро основні різновиди музичного супроводусучасної пісні.
•Щовам найбільше сподобалося на уроці?Опишіть свої враження.
16.Домашнєзавдання.
Прослухайтетри-чотири сучасні естрадні пісні тавизначте, який у них музичний супровід.
Заспівайтепісню, яку ми вивчали на уроці, своїмдрузям. Виконайте ілюстрацію до цієїпісні.
17.Вихідз класу під пісню «Реве та стогне Дніпрширокий».
18.Длядопитливих — виконання музичногопроекту.
Проект«Пісенний Дніпро»
Мета:підібрати пісні, твори живопису,літературні твори, присвячені річціДніпро.
Очікуванийрезультат:шкільна газета.
Планстворення:
Уцьому проекті можуть взяти участь учнівсього класу або група учнів.
Об'єднайтесяз друзями у три групи.
Першагрупа «Мистецтвознавці»— підберіть музичні твори: вокальні таінструментальні, в яких згадуєтьсяДніпро, дізнайтеся відомості про їхніхавторів і виконавців. Перегляньтевізуальні твори мистецтва, в якихзображено цю річку. Доберіть ілюстрації.Оформте центральні статті газети.
Другагрупа «Літератори»— знайдіть серед літературних творіввірші та оповідання, романи, в якихописується річка Дніпро. Оформтелітературну сторінку газети.
Третягрупа «Географи»— знайдіть географічні відомості проДніпро та складіть порівняння з іншимирічками. Оформте статтю.
Музичнемистецтво 6 клас - Урок 6
Тема.Гімн— урочиста пісня.
Мета.Ознайомити з особливостями та характернимиознаками жанру «Гімн», дати поняття пройого літературну основу та існуваннянового жанру в літературі, ознайомитиучнів з історією створення гімну України,на прикладах урочистої музики розібратихарактерні ознаки вокального гімну —як жанру камерно-вокальної музики.
Розвивативмінняучнів уважно слухати музику га надаватихарактеристику урочистим пісням імузиці урочистого характеру, висловлювативласні музичні враження від прослуханоготвору, розвивати вміння знаходитиспільні риси між музичним мистецтвомта літературою.
Виховуватиповагута шану до слухання головної пісніУкраїни — Державного гімну, виховуватиціннісне ставлення до державних символівта творчості українських композиторів.
Типуроку:комбінований, урок заглиблення в тему
Обладнання:музичний інструмент, програвач,мультимедійна дошка, ілюстрації домузичного твору та пісні або мультимедійнапрезентація, портрети композитора М.Вербицького, П. Чубинського, М. Лисенка,Т. Шевченка. Основні поняття дня засвоєнім:характерні ознаки жанру «Гімн»,літературна основа музики, зв'язокмузики та літератури. Твори, що вивчаютьсяна уроці:
•Державнийгімн України (слова П. Чубинського,музика М. Вербицького).
•«Молитваза Україну» (слова О. Кониського, музикаМ. Лисенка).
•Гімнстудентської молоді «Gaudeamus» («Гаудеамус»),
•«Ревета стогне Дніпр широкий» (слова Т.Шевченка, музика Д. Крижанівського).
Хідуроку
1.Вхідпід український марш. Організаційниймомент. Мотивація до навчання.
2.Новийматеріал для засвоєння. Бесіда з учнямипро історію створення жанру «гімн».
Історіягімну дуже давня. Відомо, що гімн якжанрова форма поезії еволюціонував зкультових пісень, що завершувалисямолитвою до культового божества вЄгипті, Месопотамії, Індії. В Елладігімн співали на честь Аполлона (пеан),Діоніса (дифірамб) або у вигляді гіпорхеми.У добу Середньовіччя його виконувалияк хорал. Гімн поширився також і вренесансно-бароковій Україні (кондак).
Усвітській традиції гімн пов'язують зурочистими подіями загальнонаціональногозначення, з офіційними церемоніями,демонстраціями тощо. Гімн Мартіна Лютера«Еіп feste Burg» став бойовою піснею німецькихпротестантів; зі співом гімнів йшлибитися і війська Кромвеля.
УXVIII столітті гімн існував як жанрлітератури і був частиною окремих формнародної пісні та світської поезії(пастораль). На початку XIX ст. у періодромантизму були спроби воскресити гімняк твір емоційно насиченої (патетичної)і метрично вільної ліричної форми. ВАнглії гімни Новаліса перекладав ДжорджМакдональд. Одна з цих пісень набуластатусу національного символу порядіз прапором та гербом.
Першиму Європі широковідомим національнимгімном став британський «God save our Lord theKing» («Боже, бережи короля»), хоча він немає офіційного статусу державногогімну. Потім з'явилися гімни іншихєвропейських держав. Спочатку більшістьтекстів виконували на музику британськогогімну (наприклад, російський «Ьоже, Царяхрани!», американський «Му Country. Tis ofThee» гімн Німецько, імперії «НеіІ dir ішSiegerkranz», швейцарський «Ru'fst du mem Vaterland»та інші - всього близько 20 гімнів). Післятого як монархи та парламенти почализатверджувати гімни, у більшості країнбуло створено власні мелодії. Але гімнЛіхтенштейну - пісня «ОЬеп am jungen Rhein» -і досі виконується під музику англійськогогімну.
Музичнийсловничок
Гімн(грец. hymnos - славити, хвалити) - урочистиймузичний твір на слова символічно-програмногозмісту.
Різновидигімнів:державні, релігійні, літературні,спортивні й т.ін.
Державнийгімн є символом держави (поряд з іншимиатрибутами: прапором, гербом тощо)
3.Музичнесприймання. Слова П. Чубинського, музикаМ. Вербицького Державний гімн Україниу виконанні Національного заслуженогоакадемічного народного хору Україниім. Г. Вірьовки та Державного симфонічногооркестру України.
4.Аналізмузичного твору.
1.Розкажіть про засоби музичної виразностіголовної пісні України.
2.Які інструменти виконують твір? Хтоспіває текст гімну? Охарактеризуйтетембри співацьких голосів.
3.З якими героями України або з якимиподіями у вас асоціюється гімн?
4.У чому полягає урочистість Державногогімну? Розкажіть.
5.Історіястворення гімну України.
Історіястворення українського гімну розпочаласяз осені 1862 року. Тоді українськийетнограф, фольклорист, поет ПавлоПлатонович Чубинський написав вірш «Щене вмерла Україна», якому в майбутньомусудилося стати текстом національного,а згодом — і Державного гімну українськогонароду. Вірш одразу здобув популярність.Його було опубліковано у львівськомужурналі «Мета» 1863 року. Михайло Вербицький,захоплений змістом вірша, написав донього музику. Уперше твір почаливиконувати як Державний гімн у 1917 році,а 1939 року він був затверджений як гімнКарпатської України.
Офіційномузичну редакцію Державного гімнуВерховна Рада України ухвалила 15 січня1992 року; слова гімну затверджено «Законом«Про Державний Гімн України» 6 березня2003 року: «Державним Гімном України єнаціональний гімн на музику М. Вербицькогозі словами першого куплету та приспівутвору П. Чубинського».
6.Виконаннягімну України.
7.Музичнесприймання. Слова О. Кониського, музикаМ. Лисенка. «Молитва за Україну» увиконанні Національної заслуженоїакадемічної капели України «Думка»;гімн студентської молоді «Сиийеатт»(«Гаудеамус») у виконанні хорової капелиДрогобицького державного педагогічногоуніверситету імені І. Франка.
8.Аналізмузичних творів.
1.Чисподобалися вам прослухані музичнітвори? Розкажіть про свої враження.
2.Опишітьзасоби музичної виразності кожноготвору.
3.Хтовиконував ці урочисті пісні? Розкажітьпро характер виконання.
4.Чимвідрізняються гімн студентської молодіта твір М. Лисенка «Молитва за Україну»?Що між ними спільного?
5.У чому полягає урочистість обох музичнихтворів?
9.Легенда про українську пісню.
Пронеоціненний дар пісні, яким славитьсяУкраїна, народ склав чудову легенду...
ЯкосьГосподь Бог вирішив наділити дітейсвіту талантами. Французи вибралиелегантність і красу, угорці — любовдо господарювання, німці — дисциплінуй порядок, росіяни — владність, поляки— здатність до торгівлі італійці —хист до музики...
Обдарувавшивсіх, підвівся Господь Бог зі святоготрону й раптом побачив у куточку дівчину.Вона була боса, одягнена у вишиванку,руса коса переплетена синьою стрічкою,на голові мала вінок із червоної калини.«Хто ти? Чого плачеш ?» — запитав Господь.«Я — Україна, а плачу, бо стогне мояземля від пролитої крові й пожеж. Синимої на чужині, на чужій роботі, ворогизнущаються з удів та сиріт, у своїй хатінемає правди й волі». — «Чого ж ти непідійшла раніше?Я вже всі талантироздав... Та є в мене неоціненний дар,який уславить тебе на цілий світ. Це —пісня».
Узяладівчина-Україна дарунок і міцно притиснулайого до серця. Вклонилася низенькоВсевишньому і з ясним обличчям та віроюпонесла пісню в народ.
10.Відомостіпро автора гімну.
ОлександрЯкович КОНИСЬКИЙ (1836-1900)
Українськийкультурний діяч другої половини XIX ст.,перекладач, письменник, педагог —використав мотиви цієї легенди у вірші«Молитва за Україну». Пізніше поезіюбуло покладено на музику, і вона сталапрекрасною урочистою піснею, яка зворушуєсерця слухачів і дотепер.
11.Фізкультхвилинка«Хвилинка релаксації».
12.Розспівування.Поспівка. Вправи для розвитку музичногослуху та голосу (за вибором вчителя).
13.Виконанняпісні. «Реве та стогне Дніпр широкий»(слова Т. Шевченка, музика Д. Крижанівського).
Заспіваймопісню під фонограму. Розучуємо другийкуплет пісні. Виконання пісні сольно,,групою, хором.
14.Виконаннятворчого завдання до виконання пісні.
Спробуйтезаспівати пісню разом зі своїми друзями.Об'єднайтеся у декілька гуртів тапридумайте назву для кожного з них.Виконайте по черзі по одному куплетупісні під фонограму.
15.Узагальненнявивченого матеріалу. Рефлексія.
•Щотаке гімн? Назвіть відомі вам різновидигімнів.
•Розкажіть,що вам запам'яталося з історії створенняДержавного гімну України. Де і коливиконують Державний гімн?
•Якиймузичний твір написано за мотивамилегенди про дівчину-Україну? Пригадайте,хто його автор.
16.Домашнєзавдання. Послухайтемузику, яка зазвичай звучить у вас вдома.Чи були серед прослуханих музичнихтворів урочисті пісні? Якщо так, то когоабо що вони прославляють? Спробуйте написати гімн своєїродини.
17.Вихід з класу під український марш.
18.Для допитливих — виконання музичногопроекту.«Гімнмоєї родини»Мета:влаштувати конкурс на найкращий гімнродини серед учнів класу.Очікуваний результат:складання гімну родини. Планстворення:
1.Пригадайтевизначення гімну. Перегляньте текстдекількох гімнів та прослухайте мелодіїрізноманітних гімнів: гімну спортсменів,студентів, олімпіади, футболу тощо. Длявсіх характерні особливі риси: урочистамелодія, чіткий ритм, нескладна мелодіятощо.
2.Спробуйтез рідними спочатку написати вірш(декілька рядків) про свою родину, текстбуде розповідати про вас, традиціїсім'ї, обереги і т. ін.
3.Проплескайтеритм вірша, додайте до нього нескладнумелодію в повільному темпі. Запишітьваш гімн на диктофон у виконанні членівродини.
4.Візьмітьучасть у конкурсі гімнів родини в своємукласі. Журі визначить найкращих середних.
5.Насайтах ви зможете знайти фонограму«мінус» урочистоі музики, яка, можливо,стане фонограмою гімну вашої родини.
Музичнемистецтво 6 клас - Урок 7
Тема.Звучить романс.
Мета.Ознайомити з особливостями жанруромансу, його історією розвитку тахарактерними ознаками романсу як жанрукамерно-вокальної музики, розглянутирізницю між вокальним та інструментальнимромансом, ознайомити учнів з авторамита виконавцями романсів.
Розвивати вміння учнів уважно слухати камерно-вокальнумузику та знаходити на слух характерніознаки романсів, знаходити взаємозв'язокміж текстом та характерними засобамимузичної виразності твору, розвивативміння висловлювати власні музичнівраження від прослуханого твору,розвивати вміння знаходити спільніриси між видами мистецтва.
Виховуватиінтерес до слухання класичної вокальноїмузики та виконання дитячих пісеньукраїнських композиторів.
Типуроку:комбінований, урок заглиблення в тему.
Обладнання:музичний інструмент, програвач,мультимедійна дошка, ілюстрації домузичного твору та пісні або мультимедійнапрезентація, портрет композитора М.Глінки.
Основніпоняття для засвоєння:поняття «романс», характерні ознакиромансу як жанру камерно-вокальноїмузики, історія розвитку жанру українськогоромансу, зарубіжний романс, поєднанняжанрів, вокальний та інструментальнийроманс.
Твори,що вивчаються на уроці:
•Українськанародна пісня «Місяць на небі».
•Романс«Черемшина» (слова М. Юрійчука, музикаВ. Михайлюка).
•Романс«Не щебечи, соловейку» (слова В. Забіли,музика М. Глінки).
•«Музиказемлі» (слова і музика А. Житкевича).
Хідуроку
1.Вхідпід романс. Організаційний момент.Мотивація до навчання.
2.Новийматеріал для засвоєння. Бесіда з учнямипро жанр романсу та історію його розвитку.
Поезіяі музика беруть початок з одного джерела— з душі людини, з глибинного світу їїпочуттів. Інакше хіба могло б виникнутитаке диво, як пісня, та ще й лірична?Радісна й журлива, сповнена тривоги імрій про щастя, вона стала постійнимсупутником людини.
Термін«романс» виник в Іспанії. Спершу такназивали світську пісню, що виконуваласярідною, романською (іспанською), а нелатинською мовою, обов'язковою на тічаси в церковному співі. Згодом цейтермін поширився у країнах ЗахідноїЄвропи і закріпився за музично-поетичнимитворами для голосу з інструментальнимсупроводом.
Узахідноєвропейській музиці XIX ст.з'явилися перші вокальні цикли Л. ванБетховена, Ф. Шуберта, Р. Шумана. Вониознаменували новий етап у розвиткуобразно-тематичної сфери романсу івизначили появу циклів пісень таромансів.
ВУкраїні вперше до цього жанру звернувсякомпозитор Д. Бортнянський. Корінняукраїнського романсу сягає одноголоснихпісень без супроводу в їхніх найкращихлірико-драматичних зразках. Розквіт уXVIII ст. — першій половині XIX ст. ліричноїпоезії, захоплення інструментальноюмузикою, зокрема грою на бандурі, гітарі,гуслях, фортепіано, сприяли формуваннюпісні з супроводом. Термін «пісня-романс»найбільш відповідає сутності жанру, щостав перехідним від народної ліричноїпісні до романсу.
УXIX ст. романс став самостійним та улюбленимвидом творчості поетів і композиторів.Романсовий вірш — це невелика ліричнапоезія, строфічна, з наспівною інтонацією.Мелодія романсу органічно пов'язана зтекстом і передає не тільки загальнийхарактер, структуру, а й ритмоінтонаціюпоетичного твору. Скарбницю світовоївокальної лірики неможливо уявити безмузично інтерпретованих М. Глінкоюпоезій О. Пушкіна чи М. Лисенком — лірикиТ. Шевченка.
Музичнийсловничок
Романс(ісп.romance — романський) — одноголосий камернийвокальний твір з інструментальнимсупроводом, який виник в Іспанії танабув поширення в інших країнах.
УРосії вже в XIX столітті романс існувавяк авторська пісня. До його популяризаціїдолучалися й українські поети, якіписали російською мовою (Є. Гребінка.«Очи чёрные...»). На межі ХІХ-ХХ столітьроманс поширився в українській ліриці(Леся Українка, Агатангел Кримський таінші). Романс є і в поетичній спадщиніСпиридона Черкасенка.
Напочатку та в середині XX століттявсесвітньо відомими стали українськіпісні-романси «В саду осіннім айстрибілі» (музика і слова народні), «Черемшина»(музика Василя Михайлюка, слова МиколиЮрійчука), «Квітка з полонини» (музикаі слова Романа Савицького) та інші.
Цікавознати, що в українській музиці щодоромансу вживають також термін «солоспів»,який буквально означає «ПІСНЯ, Призначенадля сольного виконання».
3.Роботазі схемою.
Характерніриси жанру романсу:
—відтвореннявнутрішнього світу людини, глибини їїнастроїв переживань;'
—відображенняпереважно особистих почуттів та думок(щасливе або нещасливе кохання, тугарозлуки, ревнощі і т. п.);
—наспівналірична мелодія, що зближує його знародною ліричною піснею;
—тематика(мотиви зустрічі, розлуки, краса природитощо).
4.Музичнесприймання. Українська народна пісня«Місяць на небі» у виконанні вокальногодуету; романс «Черемшина» (муз. В.Михайлюка, сл. М. Юрійчука) у виконанніД. Гнатюка; романс «Не щебечи соловейку»(муз. М. Глінки, сл. В. Забіли) у виконанніА. Солов'яненка.
5.Аналізмузичних творів.
1.Розкажітьпро свої враження від прослуханихукраїнських романсів.
2.Охарактеризуйтезасоби музичної виразності кожноготвору
3.Хтовиконував ці романси? Розкажіть протембри співацьких голосів та особливостімузичного акомпанементу.
4.Якіроманси ви знаєте? Пригадайте їхніназви.
5.Нащо надихнула вас прослухана музика?
6.Виконаннятворчого завдання до слухання музики.
Розгляньтеілюстрації. З якими романсами вониспівзвучні'? Розкажіть про засобивиразності живопису, фотографії таукраїнського романсу. (Спогляданняілюстрацій: із зображенням черемшинисолов 'я вечора з місяцем на небі тощо— за вибором вчителя)
7.Відомості про виконавців романсів.
АнатолійБорисович СОЛОВ'ЯНЕНКО (1932-1999)
ГеройУкраїни, всесвітньо відомий українськийспівак (тенор), неперевершений виконавецьромансів, українських народних пісеньта оперних партій. Широкою стала географіягастролей А. Солов'яненка: Болгарія,Румунія, НДР, Японія, Австралія, Канада...Кілька сезонів він проспівав унью-йоркському «Метрополітен-опера»,де виконав партії в операх Р. Штрауса,Дж. Верді, П. Масканьї. Народні українськіпісні в його виконанні стали взірцеммайстерності для багатьох українськихспіваків. Творчість і чудовий голосспівака високого оцінювали П. Домінгота Л. Паваротті.
ДмитроМихайлович ГНАТЮК (1925 р.н.)
Українськийоперний співак (баритон), режисер,педагог. Народний артист України. Першийвиконавець хітів 1960-х - пісень «Двакольори» та «Києве мій». Співак маєширокий жанрово-стильовий діапазон тасильний голос, однаковий у всіх регістрах,гнучкий у відтінках. Йому притаманнабездоганна техніка вокалу, дикції,акторської гри. Саме для його голосунаписав багато класичних творівкомпозитор О. Білаш. Д. Гнатюк ставрежисер-постановником багатьох вистав,а 3-1988 р. — головний режисер Національноїопери України ім. Т. Шевченка.
8.Фізкультхвилинка«Пластична імпровізація — танцюємороманс».
9.Розспівування.Поспівка. Вправи для розвитку музичногослуху та голосу (за вибором вчителя).
10.Розучуванняпісні. «Музика землі». (Слова і музикаА. Житкевича).
Знайомствоз піснею та її змістом, розучуваннямелодії першого куплету та приспіву.Виконання першого куплету, приспівупід акомпанемент інструмента.
11.Узагальненнявивченого матеріалу. Рефлексія.
•Проякий музичний жанр ішлося на уроці?Розкажіть про історію його становленняі розвитку.
•Назвітьхарактерні особливості романсу.
•Іменаяких композиторів і поетів пов'язані зжанром романсу?
•Якіроманси ми слухали на уроці? Хто їхнаписав і хто виконував?
12.Домашнєзавдання.
Послухайтероманси, що звучать у супроводі гітарита фортепіано. Охарактеризуйте особливостімузичного супроводу кожного твору.
Спробуйтестворити шкільний романс у співавторствіз другом (подругою).
13.Вихідз класу під романс.
14.Длядопитливих — виконання музичногопроекту.
Проект«Українські романси»
Мета:виготовити книжечку «Українські романси»та присвятити її романсам, що булистворені в Україні.
Очікуванийрезультат:буклет.
Планстворення:
1.Попрацюйтез музичною або електронною енциклопедією.Пригадайте історію розвитку жанруромансу. Знайдіть імена творців романсута імена видатних виконавців — відомихсолістів. Відшукайте їхні портрети тапідберіть ілюстрації до змісту романсу.Оформте власний буклет.
Увага!Буклет може бути простим (на дві сторінки)або складним (на три або більше сторінок).
2.Якщомаєте бажання — завдання ускладнюємо:
—Дозмісту буклета додайте програму концертуіз записаних вами романсів у форматіmрЗ.
—Складітьвласні романси на відомі вірші абослова, написані вами.
3.Підбираючиматеріал для буклета, можете використовуватиукраїнсько-російські, сучасні абостаровинні романси.
4.Обирайтеі розширюйте тематику буклета! Фантазуйте!
Музичнемистецтво 6 клас – Урок 8
Тема.Камернийзал. Урок узагальнення знань.
Мета.Ознайомити учнів з прикладами поєднаннякамерних вокальних жанрів, узагальнитизнання з теми камерно-вокальної музики,повторити матеріал з пройдений тем тарозширити коло музичних інтересівучнів.
Розвивативміння учнів уважно слухати музику тависловлювати власні музичні враженнявід прослуханого твору, впізнаватизнайому музику на слух та називатиавторів і виконавців камерно-вокальноготвору.
Виховуватиінтерес до слухання класичної музикита виконаная дитячих пісень українськихкомпозиторів.
Типуроку:комбінований, урок узагальнення знань.
Обладнання:музичний інструмент, програвач,мультимедійна дошка, ілюстрації домузичного твору та пісні або мультимедійнапрезентація.
Основніпоняття для засвоєння:поєднання камерних вокальних жанрів,повторення вивченого.
Твори,що вивчаються на уроці:
•«Пелюсткистаровинного романсу» (слова Л. Костенко,музика В. Камінського) у виконанні О.Пономарьова.
•Українськийнародний романс «Взяв би я бандуру» увиконанні О. Малініна.
•«Чорніїброви, карії очі» (слова К. Думитрашка,музика Д. Бонковського) у виконанні В.Гришка.
Хідуроку
1.Вхідпід музику романсу. Організаційниймомент. Мотивація до навчання.
2.Запрошеннядо віртуальної подорожі у Палац мистецтв.
УНаціональному Палаці мистецтв «Україна»відкрили малий зал, або концерт-хол. Тутвідбуваються камерні концерти, звучатьпісні, романси та популярні естрадніпісні.
3.Музичнесприймання. «Пелюстки старовинногоромансу» (слова Л. Костенко, музика В.Камінського) у виконанні О. Пономарьова;український народний романс «Взяв бия бандуру» у виконанні О. Малініна;«Чорнії брови, карії очі» (слова К.Думитрашка, музика Д. Бонковського) увиконанні В. Гришка.
4.Аналізмузичних творів.
1.Розкажітьпро свої враження від прослуханихтворів.
2.Доякого жанру належать ці твори? Назвітьімена виконавців.
3.Охарактеризуйтезасоби музичної виразності кожноготвору і тембри голосів виконавців.
4.Визначтехарактер мелодії кожного твору.
5.Якийтвір вам сподобався найбільше? Чим саме?
5.Фізкультхвилинка«Пластичне інтонування».
6.Конкурс«Найкращий виконавець».
Заподаною ілюстрацією впізнайте піснюта виконайте її під фонограму.
(Вчительдемонструє ілюстрації до вивченихпісень. Учні впізнають пісні та виконуютьза бажанням частину пісні).
7.Конкурс «Знавці музичного мистецтва»
Дайтевідповіді на різнорівневі запитання
•Урочистиймузичний твір на слова символічно-гіро-грамного змісту — це:
а)романс; б) пісня; в) гімн.
•Рефрену пісні — це:
а)вступ; б) приспів; в) куплет.
•Веснянки,щедрівки, гаївки, колядки відносятьсядо пісень:
а)календарно-обрядових; б) родинно-обрядових;в) ліричних. – 2 бали
•Широкоі звучно під супровід народних інструментівабо а капела виконують пісні в манері:
а)народній; б) академічній; в) естрадній.
•Вокальнийцикл «Прекрасна мельниківна» написавкомпозитор:
а)М. Лисенко; б) Ф. Шуберт; в) В. Моцарт.
•Російськийкомпозитор, викладач вокалу, засновниквласного методу навчання співу:
а)С. Рахманінов; б) М. Глінка; в) М. Мусоргський.
•Одниміз перших серед оперних співаківзафіксував основну частину свогорепертуару на грамофонних платівках:
а)Л. Паваротті; б) Е. Карузо; в) X. Каррерас.3 - бали
•Жанрп'єси притаманний таким видам мистецтва:а) живопису, скульптурі, архітектурі;
б)літературі, музиці, театру; в) театру,хореографії, цирку.
•Вокальнийстиль бельканто пов'язаний з виникненнямжанру:
а)пісні; б) симфонії; в) опери.
•Контральто— це співацький голос:
а)низький чоловічий; б) високий жіночий;в) низький жіночий.
абодайте відповіді на тестові завдання:
Питаннядо теми «Жанри камерно-вокальної музики»
1.Широкота звучно під супровід народнихінструментів або без супроводу виконуютьпісні в манері:
- народній
-академічній
-естрадній
2.Одниміз перших серед оперних співаківзафіксував основну частину свогорепертуару на грамофонних платівках:
-Л. Паваротті
-Е. Карузо
-X. Каррерас
3.Російськийспівак, викладач вокалу, засновниквласного методу навчання співу:
-С.Рахманінов
-М. Глінка
-М. Мусоргський
4.Жанри народної музики називають:
-музичний фольклор
-розважальна музика
-музика до кіно
5.Рефрен у пісні — це:
-вступ
-приспів
-куплет
6.Цикл«Прекрасна мельниківна» написавкомпозитор: - П. Чайковський
-Ф. Шуберт
-Й. Бах
7.Жанрп'єси притаманний таким видам мистецтва:
-живопису, скульптурі, архітектурі
-літературі, музиці, театру
-хореографії, цирку
8.Вокальнийстиль бельканто пов'язаний з виникненнямжанру:
-пісні
-симфонії
-опери
9.Контральто— це голос:
- низький чоловічий
-високий жіночий
- низький жіночий
10.Веснянки,щедрівки, гаївки, колядки належать допісень:
- календарно-обрядових
- родинних
- ліричних
11.Вокальна,інструментальна, вокально-інструментальнамузика, створена для виконання малимскладом музикантів у невеликихприміщеннях, має назву:
-симфонічна
-камерна
-хорова
12.Невеликий за обсягом вірш та музичнийтвір для сольного співу ліричногохарактеру з інструментальнимакомпанементом:
-романс
- гімн
-ода
Скількиправильних відповідей? Це ваші справжнідосягнення в Країні музики!
Поставтесобі оцінку:
8.Для допитливих — виконання музичногопроекту.
Проект«Моя фонотека» (продовження)
Мета:навчитися знаходити фонограми музичнихтворів і зберігати їх у форматі mpЗ.
Очікуванийрезультат: диск з улюбленими творамирізних жанрів.
Планстворення:
Увага!Цей проект є продовженням першого.
1.Знайдітьз друзями музичні твори та їхні сучасніобробки, які слухали на уроках, збережітьїх у форматі mp3 в окрему папку на комп'ютері.
2.Складітьсписок записаних вами фонограм, спробуйтеза допомогою функції «перейменування»зберегти їх у вільному або алфавітномупорядку, задавши кожному файлу номер001, 002... і т.д.
3.Оформтеобкладинку диска з назвою «Моя фонотека».
Музичнемистецтво 6 клас – урок 9 Тема 2.Жанри хорової музики
Тема.Хоровамузика.
МетаОзнайомити з особливостями хоровоїмузики та поняттям «хорова музика»,історією її розвитку та характернимиознаками. ознайомити учнів з поняттямрозподілу голосів у хорі, пригадатирізновиди хорових колективів, пригадатизнайомі хорові жанри, ознайомити зтворчістю дитячого колективу — хорухлопчиків «Libera» (Лондон).
Розвивативміння учнів уважно слухати хоровумузику та знаходити на слух характерніознаки хорової музики, знаходитивзаємозв'язок між текстом та характернимизасобами музичної виразності твору,розвивати вміння висловлювати власнімузичні враження від прослуханоготвору.
Виховуватиінтересдо слухання класичної хорової музикита виконання дитячих пісень українськихкомпозиторів.
Типуроку:комбінований, урок введення в тему.
Обладнання:музичний інструмент, програвач,мультимедійна дошка, ілюстрації домузичного твору та пісні або мультимедійнапрезентація, портрет композитора Й.Пахельбеля.
Основніпоняття для засвоєння:характерні ознаки жанрів хорової музики,історія розвитку хорової музики, поняття«хорова музика».
Твори,що вивчаються на уроці:
•«Свят»(«Sanctus») на основі канону И. Пахельбеля,«Завж¬ди з тобою» (Always With You) у виконанніхору хлопчиків «Libera» (Лондон).
•«Тихонад річкою» (слова С. Черкасенка, музикаП. Батюка).
Хід уроку
1.Вхідпід хоровий твір у виконанні ансамблю«Libera» (Лондон). Організаційний момент.Мотивація до навчання.
2.Новийматеріал для засвоєння. Бесіда з учнямипро історію розвитку хорової музики.
Мичасто чуємо вислів: співати хором - цесправжнє мистецтво. Коли ж розпочаласяісторія хорового виконання?
УСтародавній Греції музика звучала втеатральних виставах, адекламаціязмінювалася співом хору.
Голосиспіваків розрізняли за висотою звучання- регістрами. netoide — високі, mesoide —середні, iroide - низькі.
Зачасів Раннього Середньовіччя в кожнійцеркві були хори півчих. Відомо, що доепохи Відродження професійне хоровевиконавство було пов'язане тільки зцерквою.
Ураннійхоровій церковній музицібув поширений «знаменнии розспів»(замість нот вокальні хорові творизаписували знаками -«знаменами» або«крюками»).
УXIV—XV ст почав активно розвиватисябагатоголоснийспів.Мелодію, яку виконували співаки, назвалихоровоюпартією.Для цієї епохи характерні три-чотириголосніхори, а пізніше - шести-вось-миголосні.
ІзXVIІ —XVIII ст. з'явився усталений розподілголосів у хорі на чотири основні партії.
3.Робота зі схемою.
ДИСКАНТИ | АЛЬТИ | ТЕНОРИ | БАСИ |
Відтодіхор стає невід'ємним учасником опери.З'являються також світські капели, щопов'язано з розвитком жанрів ораторії,кантати, хорових концертів тощо.
Музичнийсловничок
Хоровамузика— музичні твори, призначені для хоровоговиконання.
Хоровийспів буває одноголосний та багатоголосний,з музичним супроводом або без нього (акапела). Це наймасовіший вид музичногомистецтва.
Ачи популярна церковна хорова музикасьогодні? Чи можна її почути у концертнихзалах?
Послухайтесучасні хорові композиції.
4.Музичнесприймання. «Свят» («Sanctus») на основіканону Й. Пахельбеля, «Завжди з тобою»(Always With You) у виконанні хору хлопчиків«Libera» (Лондон).
5.Аналізмузичних творів.
1.Розкажітьпро свої враження від музики.
2.Доякого жанру належать ці твори?Охарактеризуйте тембри голосіввиконавців.
3.Визначтехарактер мелодії творів та опишітьзасоби музичної виразності: лад, темп,динаміку, гармонію.
4.Розкажітьпро музичний супровід кожного твору.
6.Відомостіпро виконавців хорових творів.
«Libera»— це хор хлопчиків з англіканськоїпарафії в південному Лондоні (церквисвятого Філіпа). Назва хору походитьвід назви однієї з пісень, що перекладаєтьсяз латини як «вільний».
З1988 р. колектив, склад якого періодичнозмінюється, випустив серію альбомів заранжуваннями церковних класичнихтворів, а також власних композиційкерівника колективу.
Хормейстерспівочої групи — Роберт Прайзман. Хорналічує близько сорока хлопчиків у віцівід семи до шістнадцяти років.
Музика«Libera» має своє особливе звучання. Хорчасто поєднує елементи григоріанськогорозспіву, музику композиторів-класиків(таких як Дебюссі, Бетховен, Пахельбель)і стиль «пью ейдж». У своїх композиціях«Libera» використовує цілий ряд музичнихінструментів та електронний супровід.
7.Фізкультхвилинка«Хвилинка релаксації».
8.Розспівування.Поспівка. Вправи для розвитку музичногослуху та голосу (за вибором вчителя).
9.Розучуванняпісні. «Тихо над річкою» (слова С.Черкасенка, музика П. Батюка).
Знайомствоз піснею та її змістом, розучуваннямелодії першо¬го куплету та приспіву.Виконання першого куплету, приспівупід акомпанемент інструмента.
10.Виконаннятворчого завдання до виконання пісні.
Візьмітькольорові олівці та намалюйте обкладинкудо диска з обробками пісні «Тихо надрічкою».
11.Виконаннятворчого завдання до виконання пісні.
Пограйтез друзями в гру «Диригент». Проспівайтехором перший куплет пісні «Тихо надрічкою». Один із вас буде диригентом тарухами показуватиме темп і характервашого співу.
Розгляньтеілюстрації. Яка з них повніше розкриваєзміст пісні? Обгрунтуйте свою думку.(Демонстрація пейзажних ілюстрацій іззображення різних явищ природи, в томучислі і зображення вечора на річці).
12.Узагальненнявивченого матеріалу. Рефлексія.
•Прояку сторінку музичного мистецтвасьогодні йшлося на уроці? З якою музикоюми ознайомилися?
•Щовам найбільше запам'яталося з історіїрозвитку хорового мистецтва?
•Наякі партії розподілятися голоси в хоріу XVII—XVIII століттях?
•Назвітьжанри хорової музики.
13.Домашнєзавдання.
Якіхорові твори ви слухаєте вдома? Порівняйтеїх із церковним співом.
Запишітьхорові твори, які вам найбільшесподобалися, для своєї фонотеки.
14.Вихідз класу під хоровий твір у виконанніансамблю «Libera».
15.Длядопитливих — виконання музичногопроекту.
Проект«Хоровий електронний кошик»
Мета:здійснювати підбір і запис хоровихтворів, їхні професійні та сучасніобробки у форматі шрЗ.
Очікуванийрезультат:диск із записами хорових творів.
Планстворення проекту:
Цейпроект може стати окремим диском абопродовженням першого проекту. Йоговиконують як індивідуально, так і в парічи групою.
Варіантгрупового проекту:
Першагрупа «Хормейстери»— підбирає фонограми хорових творів:народна пісня у хоровому виконанні,народна пісня в професійній обробці.
Другагрупа «Сучасники»— підбирає сучасні обробки народнихпісень у виконанні сучасних естрадниххорових колективів або сучасних гуртів.
Обидвігрупи записують диск у форматі трЗ.Виготовляють обкладинку диска.
Музичнемистецтво - Урок 10
Тема.Видатні імена в хоровому мистецтві.
Мета.Ознайомити з історією розвитку хоровогомистецтва в Україні, етапами розвиткухорового виконавства в Україні, ознайомитиучнів з різновидами хорових колективів,видатними іменами в хоровому українськомумистецтві.
Розвивативміння учнів уважно слухати хоровумузику та на слух відрізняти звучанняй типи хорових колективів, голосивиконавців, розвивати вміння висловлювативласні музичні враження від прослуханиххорових творів, розвивати вміннязнаходити спільні риси між сольними тахоровими творами.
Виховуватиінтерес до слухання хорової музикиукраїнських класиків та виконаннядитячих пісень українських композиторів.
Типуроку:комбінований, урок заглиблення в тему.
Обладнання:музичний інструмент, програвач,мультимедійна дошка, ілюстрації домузичного твору та пісні або мультимедійнапрезентація, портрети композиторівхорових творів України: Д. Бортнянського,А. Веделя, М. Березовеького, М. Лисенка,К. Стеценка, М. Леонтовича та С. Людкевича.Основні поняття для засвоєння: різновидихорових колективів, хорова енциклопедіявиконавства, історія розвитку хоровогожанру в Україні, видатні хорові колективи.
Твори,що вивчаються на уроці:
•Українськанародна пісня «Дударик» (обр. М. Леонтовича)у виконанні Національного заслуженогоакадемічного на¬родного хору Україниімені Г. Вірьовки.
•«Тихонад річкою» (слова С. Черкасенка, музикаП. Ба- тюка) у виконанні Львівськоїдержавної хорової капели «Дударик».
•«Тихонад річкою» (слова С. Черкасенка, музикаП. Батюка).
Хідуроку
1.Вхідпід пісню «Тихо над річкою». Організаційниймомент. Мотивація до навчання.
2.Новийматеріал для засвоєння. Бесіда з учнямипро розвиток хорового виконавства вУкраїні.
Якрозвивалося хорове мистецтво в Україніта які видатні імена пов'язані з ним? Наукраїнських землях хоровий спів відомийз часів Київської Русі, де хоровіколективи існували в монастирях і прикняжих дворах. В XI столітті хоровогоспіву навчали в жіночій монастирськійшколі у Києві. На сході країни хоровамузика була тісно пов'язана з церквою.Пісні виконували без супроводу музичнихінструментів, тому тривалий час музикадля хору залишалася a cappella.
НаприкінціXVI століття в Україні виник новий типцерковного співу — багатоголоснийансамблевий (хоровий) нартесний спів.Хорові колективи були організованіцерковними братствами; кращі з них — уКиєві, Львові, Луцьку. Особливо відзначавсяхор Києво-Могилянської академіїчисельністю понад 300 осіб.
Основнимжанром професійної музики того часустав одночастинний партеснийконцерт.Кількість голосів варіювалася відпростого три-чотириголосся довосьми-дванадцятиголосся. Середнайвидатніших композиторів партесноїмузики в Україні — Микола Дилецький,Симеон Пекалицький, Іван Домарацький,Герман Левицький. У той час взахідноєвропейській музиці подібнимдо партесного концерту став concertogrosso.
Пізніше,у другій половині XVIII століття з'являєтьсяновий жанр духовного хорового циклічногоконцерту і нові імена композиторів:Максим Березовський, Дмитро Бортнянськийта Артем Ведель, які затвердиличотириголосний спів.
(Демонстраціяпортретів: Д. Бортнянського, А. Веделя,М. Березовського.)
Розвитоксвітської хорової музики в Україніпочався в першій половині XIX століття.Величезним внеском у неї стала творчістьМиколи Лисенка — автора хорово-оркестровихкантат та хорових обробок народнихпісень.
ПісляЛисенка визначними творцями хоровоїмузики були: Ми¬кола Леонтович, КирилоСтеценко, Олександр Кошиць, СтаніславЛюдкевич, Пилип Козицький та ін.
(Демонстраціяпортретів: М. Лисенка, К. Стеценка, М.Леонтовина, С. Людкевича.)
3.Робота зі схемою.
СТОРІНКИРОЗВИТКУ ХОРОВОГО МИСТЕЦТВА В УКРАЇНІ
Періодчасу | Жанрихорової музики |
КінецьXVI століття | Партеснийконцерт |
Другаполовина XVIII століття | Духовнийциклічний концерт |
Першаполовина XIX століття | Світськахорова музика (хорово-оркестровікантати та хорові обробки народнихпісень) |
Зкінця XIX — початку XX століття в Українірозпочато організацію хорових колективів.Найкращі з них виступали за кордоном:Українська республіканська капела таУкраїнський національний хор на чоліз О. Кошицем — у Західній Європі йПівнічній Америці, київський хор «Думка»— у Франції та ін.
УXX столітті при будинках культури повсюдноорганізовувались любительські хори.Так з'явилися провідні хорові колективиУкраїни, відомі й сьогодні: Національназаслужена академічна капела України«Думка», Національний заслуженийакадемічний народний хор Укра¬їни ім.Григорія Вірьовки, Академічний хор ім.Платона Майбороди Національноїрадіокомпанії України, Муніципальнийкамерний хор «Київ», Львівська державнахорова капела «Дударик», хор «Трембіта»(Львів), Закарпатський народний хор табагато інших.
4.Музичнесприймання. Українська народна пісня«Дударик» (обр. М. Леонтовича) у виконанніНаціонального заслуженого академічногонародного хору України імені Г. Вірьовки;«Тихо над річкою» (слова С. Черкасенка,музика П. Батюка) у виконанні Львівськоїдержавної хорової капели «Дударик».
5.Аналізмузичних творів.
1.Розкажітьпро ваші враження від прослуханихтворів.
2.Доякого жанру належать ці твори?
3.Порівняйтевиконання пісні літературного походженнята україн¬ської народної пісні. Що єспільним, а що відмінним у їхньомузвучанні?
4.Охарактеризуйтетембри голосів виконавців кожноготвору.
5.Визначтехарактер мелодії та опишіть засобимузичної виразності обох творів.
6.Відомості про виконавців романсів.
Національнийзаслужений академічний народний хорУкраїни ім. Г. Вірьовки
Відомийукраїнський колектив, заснований 1943року. Організатором і першим керівникомбув Григорій Гурійович Вірьовка, ім'яякого колектив носить із 1965 року.
Доскладу хору увійшли 134 виконавці: 84хористи, 34 артисти оркестру, 16 артистівбалету.
Ухорі сформувався спосіб відкритоїспівочої манери, яка відповідає народній.Пісні на слова Т. Шевченка «Реве тастогне Дніпр широкий», «Думи мої»,«Заповіт» давно стали візитною карткоюколективу.
У1965 р. хор очолив Анатолій Авдієвський,за якого були створені блискучі програмиукраїнських народних пісень (понад500), а також колядок і щедрівок. У колективііснує творча лабораторія з автентичноговиконання народної пісні. Це фольклорнагрупа, яка систематично записує ірозшифровує народні пісні, організовуєсерії самостійних концертів.
Національназаслужена академічна капела України«Думка»
Створенау 1919 році в Києві. Від 1920 і до 1997 рокубула відома як Державна українськамандрівна капела (від початкових літері походить назва «Думка»), Цей колективзаклав основи професійного хоровоговиконавства і став взірцем акапельногоспіву в Україні.
Капеламає славетну історію — в різні часи тутпрацювали найвидатніші українськіхорові диригенти: Н. Городовенко, М.Вериківський, О. Сорока, Пі Муравський,М. Кречко та інші. З 1984 року «Думку»очолює народний артист України,член-кореспондент Академії мистецтвУкраїни, голова хорового товаристваУкраїни ім. М. Леонтовича, професор ЄвгенСавчук.
Урепертуарі капели — майже всі світовішедеври для хору з оркестром: «Missasolemnis» та симфонія №9 Л. ван Бетховена,«Реквієм» Дж. Верді, ораторія «Порироку» Й. Гайдна, «Реквієм» А. Шнітке і«Credo» К. ГІендерецького та ряд концертівa cappella.
«Думка»— це високопрофесійний хор, найскладнішісучасні твори вона виконує з дивовижноюлегкістю.
Музичнйсловничок
Народнийхор— колектив виконавців, який виконуєнародні пісні в автентичній манері.
Академічнийхор— колектив виконавців, який виконуєхорові твори в академічній (класичній)манері співу.
Естраднийхор (шоу-хор)— колектив виконавців, який поєднує усвоїх виступах хоровий спів і хореографію,інколи в контексті певного сюжету.
7.Виконаннятворчого завдання до слухання музики.
Уважнорозгляньте ілюстрації. Визначте, дезображено народний, де — академічний,а де — естрадний хоровий колектив.
8.Відомостіпро манери виконання.
Особливістюнародноїманеривиконання є специфічний характерспівочого звуку, імпровізаційність,варіаційність, наявність підголосків,використання натурального регістровогозвучання голосів у хорі. У репертуарінародного хору провідне місце займаютьздебільшого різноманітні пісенні жанри.
Академічний(абокласичний) співхарактеризується певною штучністюзвуковидобування і поділяється на триосновні стилі: кантиленний— наспівний, коли звук ллється плавно,без переривання звучання; декламаційний—наближений до інтонацій мовлення;колоратурний— наближений до кантиленного, алезбагачений віртуозними прикрасами,пасажами тощо.
9.Гра«Музична вікторина».
Послухайтеуважно декілька уривків у виконанніхорових колективів. Ваше завдання:
—вирізнитиманеру співу (народна чи академічна);
—визначитивид хор- (.жіночий, чоловічий, дитячий,мішаний);
—видвиконання (а капела чи з інструментальнимсупроводом).
Позмагайтесяз друзями, хто найкраще впорається іззавданням.
10.Фізкультхвилинка«Танцюємо разом».
11.Розспівування.Поснівка. Вправи для розвитку музичногослуху та голосу (за вибором вчителя).
12.Виконуємопісню. «Тихо над річкою» (слова С.Черкасенка, музика П. Батюка).
Спочаткузаспівайте пісню в академічній манеріхором, а тоді оберіть трьох солістів:кожен з них буде виконувати по куплету,а весь клас — приспів.
13.Виконаннятворчого завдання до виконання пісні.
Спробуйтезаспівати пісню разом зі своїми друзями.Об'єднайтеся у декілька гуртів тапридумайте назву для кожного з них.Виконайте по черзі по одному куплетупісні під фонограму.
14.Узагальненнявивченого матеріалу. Рефлексія.
•Пригадайтеісторію становлення хорового співу.
•Щови знаєте про розвиток хорового співув Україні?
•Дайтевизначення манерам хорового співу.
•Назвітьавторів та виконавців творів, які мислухали.
•Чим,на вашу думку, хоровий спів відрізняєтьсявід соль¬ного та ансамблевого?
15.Домашнєзавдання.
Чивміє ваша родина співати хором? Спробуйтеразом виконати кілька народних пісень.
Розпочнітьроботу над створенням власноїміні-енциклопедії хорового виконавства.
16.Вихід з класу під пісню «Тихо над річкою».
17.Для допитливих-виконання музичногопроекту. «Хорова енциклопедія» Мета:навчитися знаходити та вибирати необхіднуінформацію для оформлення електронноїабо паперової міні-енциклопедії.
Очікуванийрезультат:міні-енциклопедія (паперова або електроннана вибір). Планстворення: Цейпроект вам допоможуть створити друзіта дорослі. Об'єднайтеся з друзями у тригрупи: Першагрупа «Хорознавці»— відшукайте інформацію в підручникуабо музичній енциклопедії про відоміхорові колективи країни, виокремтевидатні імена керівників, творикомпозиторів, історію розвитку колективів. Другагрупа «Художники» придумайте оформлення вашоїміні-енциклопедії, відшукайте портретита фотоматеріали виступів колективу.Третягрупа «Кінорежисери»— за бажанням ця група може збиратикліпи та відеовиступи колективів ізаписувати їх у форматі WAV.
Музичнемистецтво 6 клас - Урок 11
Тема.Співаєхор.
Мета.Ознайомити з особливостями хоровоїмузики, видами хорів та хоровими партіями,ознайомити учнів з розташуванням голосівв хоровому колективі на сцені, запам'ятатихарактеристику тембрів голосів,ознайомити учнів з творчістю А. Веделя,С. Рахманінова.
Розвивативмінняучнів уважно слухати хорову музику танадавати характеристику засобам музичноївиразності творів та розвивати вмінняна слух розпізнавати тембри співочихголосів.
Виховуватиінтерес до слухання класичної хоровоїмузики та виконання дитячих пісеньукраїнських композиторів.
Типуроку:комбінований, урок заглиблення в тему.
Обладнання:музичний інструмент, програвач,мультимедійна дошка, ілюстрації домузичного твору та пісні або мультимедійнапрезентація, портрети композиторів А.Веделя, С. Рахманінова.
Основніпоняття длязасвоєння: види хорів, хорова партія,розташування голосів на сцені,характеристика тембрів голосів.
Твори,що вивчаються на уроці:
•А.Ведель. «Многії літа». Херувимська пісня№7 у виконанні академічного хору.
•С.Рахманінов. «Богородице Дева, радуйся»у виконанні академічного хору.
•«Веселковапісня» (слова О. Кононенка, музика О.Жилінського).
Хід,уроку
1.Вхідпід пісню «Веселкова пісня». Організаційниймомент. Мотивація до навчання.
2.Новийматеріал для засвоєння. Бесіда про видихорів.
Хороваенциклопедія розповість нам не тількипро видатних діячів хорового мистецтва,а й про велике розмаїття й типи хорів.Зайдімо на блог любителів хоровогоспіву. Погляньте — тут ми знайдемовідповіді на декілька питань...
3.Роботазі схемою.
ВИДИХОРІВ
1.Хоровіколективи за складом виконавців:
Чоловічий—складається з тенорів (І та II партії)і басів (баритони й баси).
Жіночий— складається із сопрано й альтів(поділяються на І та II партії).
Дитячий— поділяється на сопрано (дисканти) йальти.
Хорхлопчиків та юнаків— хлопчики поділяються на дисканти йальти, юнаки — на тенори та баси.
Мішаний—поділяється на сопрано, альти, тенорита баси (можугь бути поділені на баритонита баси).
2.Хоровіколективи за кількістю виконавців:
Малий(мінімальнакількість — 12 осіб) — виконує переважнокамерні хорові твори, зазвичай малоїформи.
Середній(25-35 осіб) — виконує складніші твори.
Великий(50—60осіб) — виконує будь-які хорові твори.
Хоровиймасив(60—120 осіб) — використовується переважнов оперних театрах.
Зведенийхор(від кількасот осіб) — використовуєтьсядля виконання урочистих творів.
3.Хоровіколективи за манерою співу:
Академічнийхор.
Народнийхор.
4.Хоровіколективи за статусом:
Професійний—складається із професійних співаківта веде регулярну концертну діяльність.
Аматорський— об'єднує людей, для яких спів у хорі— це хобі (при палацах культури, клубах,організаціях, навчальних закладах).
Церковний—бере участь у церковних службах.
Навчальний— існує в музичних навчальних закладах(консерваторіях, музичних училищах,інститутах мистецтв тощо).
Оперний—бере участь в оперних спектаклях.
Основніхорові партії мають свої назви:
жіночі:сопрано, альти;
чоловічі:тенорий баси.
4.Робота зі схемою.
РОЗТАШУВАННЯСПІВАКІВ У ХОРІ НА СЦЕНІ
БАСИі БАРИТОНИ
АЛЬТИ
СОПРАНО
ДИРИГЕНТ
ТЕНОРИ
Музичнийсловник
Основнівиди хорових колективів: за складом –чоловічий,жіночий,дитячий(а також хлопчиківабо юнаків),мішаний;за кількістю – малий,середній, великий, зведений;за манерою співу – академічний
Послухаймомузику разом з нашими друзями на фестиваліхорового мистецтва у Києві.
5.Музичнесприймання. А. Ведель. «Многії літа».Херувимська пісня №7 у виконанніакадемічного хору; С. Рахманінов. Хор«Богородице Дева, радуйся» у виконанніакадемічного хору.
6.Аналізмузичних творів.
1.Розкажітьпро особливості виконання прослуханихтворів.
2.Спробуйтевизначити види хорових колективів заскладом виконавців.
3.Уякій манері виконується кожен твір?
4.Охарактеризуйтезасоби виразності цих творів (темп, лад,динаміку, регістр).
5.Чиможна «побачити» музичний образ, якийстворили композитор і виконавці?
6.Спробуйтепорівняти ці твори: що в них спільногота відмінного.
7.Відомостіпро авторів хорових творів.
АртемЛук'янович ВЕДЕЛЬ (1767-1808)
Українськийкомпозитор, диригент, співак, скрипаль.Його твори тривалий час були забороненій поширювалися в рукописах, проте їхзнали й виконували, незважаючи назаборону. На сьогодні відомо близько80 музичних творів, серед них 31 хоровийконцерт, шість тріо (зокрема «Покаяніяотверзи ми двери»), дві літургії ІоаннаЗлатоустого, Всеношна та один світськийкант. Більшість концертів Веделя написаніна слова псалмів, зазвичай благального,скорботного характеру, в яких розповідаєтьсяпро тяжку долю людини, котрій допікаютьзлі сили. Композитор дотримувавсятрадицій партесного співу. Концертибагаточастинні (зазвичай складаютьсяз трьох чи чотирьох частин), мають спільнутематику. Мелодика Веделя виразна,охоплює значний діапазон і тіснопов'язана зі словом, а зв'язки здавньоукраїнською монодією та українськимфольклором надають їй наспівногохарактеру.
СергійВасильович РАХМАНІНОВ (1873-1943)
Російськийкомпозитор, піаніст і диригент. У йогодоробку є багато вокальних та хоровихтворів: понад 80 романсів, вокально-симфонічніпоеми «Дзвони»,«Весна»та інші. Особливої уваги заслуговуютьхорові духовні композиції композитора:шестиголосний мотег – «Deusmeus»,духовний концерт «В молитвах неусыпающую Богородицу» (1893 р.), «Літургія св. ІоаннаЗлатоуста» та відомий твір духовноїмузики «Всенощное бдение» (1915 р.) таінші.
Творчийшлях СергіяРахманінованеодноразово перетинався зкультурно-мистецьким життям Києва таінших міст України. Наприклад, у 1893 році,перебуваючи в Україні, композитордиригував своєю першою оперою — «Алеко».Композитора дуже зацікавила поезія Т.Шевченка, на вірші якого він згодомнаписав романси (у вільному перекладіросійського поета Олексія Плещеева) —«Дума» і «Полюбила я на печаль свою» таінші.
ТвориС. Рахманінова, які втілюють в оригінальнійформі церковний спів російськоїправославної церви, написані для мішаногохору і виконуються без музичногосупроводу.
8.Виконаннятворчого завдання.
Уважнороздивіться ілюстрацію, що зображаєправославний храм. У чому, на вашу думку,особливості його архітектурної будови?Чи є спільні риси між музикою С. Рахманіновата архітектурними особливостями споруди?Доведіть.
Розгляньтеуважно давню ікону, па якій зображеноПресвяту Богородицю. Цей лик Богородиці(Діви Марії, Матері Божої, Марії) мибачимо на багатьох іконах. Володимирськаікона Божої Матері, знана теж якВишгородська — відома чудодійнаправославна ікона. Зараз вона знаходитьсяу Третьяковській галереї у Москві. Занародними переказами, ікона булаподарована Києву від Константинополя.Київський князь Юрій Долгорукий помістивїї у Вишгороді, спорудивши для цьогоспеціальний храм.
Якиміз музичних творів, що звучали на уроці,можна «озвучити» ікону?
(Спогляданняікони «Володимирська ікона Божої Матері»— найшанованішого зображення Богоматеріна Русі. Візантія. XII ст.).
9.Фізкультхвилинка«Відпочиваємо разом».
10.Розспівування.Поспівка. Вправи для розвитку музичногослуху та голосу (за вибором вчителя).
11.Розучуванняпісні. «Веселкова пісня» (слова О.Кононенка, музика О. Жиііінського).
Знайомствоз піснею та її змістом, розучуваннямелодії першого куплету та приспіву.Виконання першого куплету, приспівупід акомпанемент інструмента.
12.Виконаннятворчого завдання до виконання пісні.
Мелодіяпісні має не тільки танцювальнийхарактер, а й певні особливості рухумелодії та ритму. Оберіть музичнийінструмент та створіть з друзямиритмічний супровід до пісні.
Першагрупа буде створювати однаковий ритм(остинато) за допомогою ніг та рук. Двіперші ноти вистукуйте ногами П, однуноту плескайте у долоні І. Вийде осьтак: П І
13.Узагальненнявивченого матеріалу. Рефлексія.
Якийнастрій викликала у вас музика, щозвучала на хоровому фестивалі?
3якими різновидами хорів ми ознайомилися?Що вам запам'яталося?
Якімузичні твори виконували видатні хоровіколективи?
Вчому особливість звучання церковногохору?
Якіхорові голоси бувають у хорі?
Чийобраз ми бачили на іконі та почули вмузиці? Розкажіть.
Якийхоровий твір вам запам'ятався найбільше?Чому?
14.Домашнєзавдання.
Послухайтехорові композиції. Хто їх виконує?Пригадайте прізвища композиторів, якіписали хорові твори.
Створітьсценарій шкільного свята хоровоїтворчості.
15.Вихідз класу під пісню «Веселкова пісня».
16.Длядопитливих — виконання музичногопроекту.
Проект«Звучить хор»
Мета:навчитися організовувати опитуванняучнів класу та писати сценарії шкільногоконкурсу на найкращого знавця хоровоїпісні.
Очікуванийрезультат:шкільний конкурс «Звучить хор».
Планстворення:
Проектколективний. Об'єднайтеся з друзями утри групи.
Першагрупа «Журналісти»— проведіть бліц-опитування класу зметою визначення улюблених хоровихпісень. Підготуйте статгю, дані опитуванняоформте в діаграми.
Другагрупа «Сценаристи»— придумайте сценарій шкільного конкурсуна найкращого знавця хорової пісні,долучіть дані першої групи до свогосценарію. Підготуйте ведучих конкурсу.
Третягрупа «Музиканти» —знайдіть інформацію про улюблені піснікласу, підготуйте фонограми цих пісеньта запитання до конкурсу знавців.
Музичнемистецтво 6 клас - Урок 12
Тема.Знайомтесь: кантата.
Мета.Ознайомити з жанром кантати та характернимиїї ознаками на прикладах зарубіжної тавітчизняної кантати, розглянутикомпозиційну будову (форму) кантати,ознайомитися з історією розвиткумузичного жанру, ознайомити учнів зтворчістю С. Прокоф'єва.
Розвивативмінняучнів уважно слухати музику кантати тазнаходити характерні особливості таознаки жанру, надавати характеристикузасобам музичної виразності твору,знаходити відповідність між текстомта музикою, розвивати вміння висловлювативласні музичні враження від прослуханоготвору, розвивати вміння знаходитиспільні риси між видами мистецтва.
Виховуватиінтерес до слухання класичної вокальноїмузики та виконання дитячих пісеньукраїнських композиторів.
Типуроку:комбінований, урок заглиблення в тему.
Обладнання:музичний інструмент, програвач,мультимедійна дошка, ілюстрації домузичного твору та пісні або мультимедійнапрезентація, портрет композитора С.Прокоф'єва.
Основніпоняттядля засвоєння: характерні ознаки жанрукантати, зарубіжна та вітчизняна кантата,композиційна будова (форма) кантати.
Твори,що вивчаються на уроці:
С.Прокоф'єв. Кантата «Олександр Шевський»(фрагменти) у виконанні хорової капелита оркестру, диригент Є. Світланов.
«Веселковапісня» (слова О. Кононенка, музика О.Жилінського).
Хідуроку
1.Вхідпід марш. Організаційний момент. Мотиваціядо навчання.
2.Новийматеріал для засвоєння. Бесіда з учнямипро кантату російського композитораС. Прокоф'єва, зміст літературної таісторичної основи.
5квітня 1242 року відбулося так званеЛьодове побоїще — битва новгородців іволодимирців під проводом ОлександраНевського проти німецьких лицарів нальоду Чудського озера.
Насвітанку лицарі-хрестоносці вишикувалися«клином», вістря якого було спрямованена русичів. На флангах бойового строюрозташувалися закуті у важкі латилицарі, а посередині — легкоозброєнівоїни.
ОлександрНевський протиставив стереотипнійтактиці хрестоносців нове розташуваннявійськ. Так, основні сили він зосередивне в центрі, а на флангах. Попередурозмістив передовий полк із легкоїкінноти, лучників і пращників, а князівськакінна дружина ховалася в засідці залівим флангом.
Обранапозиція була вигідна тим, що хрестоносці,котрі наступали з відкритого льоду, немали можливості визначити розташування,чисельність і склад війська О. Невського.Таким чином, фланги руського бойовогострою («крила») не дозволили ворогамрозвинути успіх операції. Німецький«клин» виявився затиснутим. У цей часдружина Олександра завдала удару зтилу. Лід під вагою збитих у купуважкоозброєних лицарів почав тріщати.Деяким лицарям вдалося прорвати кільцеоточення; вони намагалися врятуватисявтечею, але багато з них потонуло.Новгородці гнали втікачів по льодуЧудського озера аж до протилежногоберега. Переслідування решток розбитоговорога поза полем бою було новим явищему розвитку військового мистецтва.
ЗнаменитеЛьодове побоїще було описане уНовгородських літописах та «Римованійхроніці» (автор невідомий). Ця історичнаподія в усі часи хвилювала митців.Зокрема, вона знайшла відображення накартині В. Назарука та в музиці С.Прокоф'єва.
Російськийкомпозитор С. Прокоф'єв написав кантату«Олександр Невський» на вірші В.Луговського.
Цейтвір вважають вершиною лірико-епічногосимфонізму в історії російської музики.
Кантатаскладається із семи частин, кожна з якихє завершеним номером.
3.Музичнесприймання. С. Прокоф'єв. Кантата«Олександр Невський» (фрагменти) увиконанні хорової капели та оркестру,диригент Є. Світланов.
4.Аналізмузичного твору.
1.Розкажітьпро особливості звучання хору в кантаті.
2.Якізасоби музичної виразності допомогливам уявити картину бою?
3.Якимизасобами композитор зумів передатимужність та героїзм руського народу?
4.Якіінструменти звучать у творі?
5.Розкажітьпро свої враження від прослуханоготвору.
5.Відомості про автора кантати.
СергійСергійович ПРОКОФ'ЄВ (1891-1953).
Російськийкомпозитор, автор 8 опер, 7 балетів, 7симфоній, багатьох камерно-інструментальнихтворів, кантат, вокально-симфонічнихсюїт та творів для оркестру.
Музичнийсловничок
Кантата(італ. cantata, від лат. canto — співаю) — твірурочистого або лірико-епічного характеру,що складається з кількох завершенихномерів; виконується співаками-солістами,хором у супроводі оркестру і призначенийдля концертного виконання.
Кантатав літературі— вид ліричної поезії, урочистийбагаточастинний вірш.
6.Відомості про історію розвитку жанрукантати в музичному мистецтві.
Жанркантати виник в Італії у першій половиніXVII століття. Термін «кантата» впершевикористав у своїй збірці «Кантати таарії на сольний голос» (1620) італійськийкомпозитор Алессандро Гранді. Спочаткукантати були близькими до сонат —інструментальних творів. У першійполовині XVII ст. італійська кантата буласольною (голос із остинатним супроводом)та відрізнялася від арії наскрізнимрозвитком мелодії від куплета до куплета.Пізніше створювалися кантати, що містилидві арії да капо, з'єднані речитативом.Такі кантати були близькі до опернихсцен.
Розквітіталійської кантати належить до серединиXVII ст. і пов'язаний з творчістю композиторівДжакомо Каріссімі, Алессандро Страделла,Алессандро Скарлатті та інших.
Італійськікантати були світськими, а духовнакантата сформувалася в Німеччині. Порядз оркестром і солістами, в ній великогозначення набув хор. До жанру кантатизвертались композитори різних епох.Високохудожні зразки духовних і світськихкантат створив Иоганн Себастьян Бах. Уйого творчому доробку — понад 300 духовнихкантат, 24 світські («Кавова», «Селянська»,«Мисливська»),
Середросійських та українських композиторівкантати писали С. Рахманінов — «Дзвони»;М. Вербицький — «Заповіт», М. Лисенко —«Б'ють пороги», «На вічну пам'ятьКотляревському», «Радуйся, нивонеполитая»; Д. Сочинський — «Лічу вневолі», «Дніпро реве»; К. Стеценко —«Шевченкові» та інші.
7.Виконаннятворчого завдання до слухання музики.
Послухайтемузику С. Прокоф'єва ще раз. Візьмітьпензлик, фарби і папір. Намалюйте картинубою німецьких лицарів та руських воїнів.Придумайте назву своєму живописномутвору.
Спробуйтескласти вірш про героїв бою, використавширими: воїниозброєні, герої відважні, лід тріщав,перемогу обіцяв, абопридумайте власні.Стежте при цьому, щоб настрій віршазбігався з настроєм хору.
Уявітьсебе кінорежисером. Створіть сюжетролика на музику хору «Вставайте, людирусские». Розкажіть про цей сюжет друзям.
Уважнорозгляньте репродукції картин. Доберітьдо них музику з-поміж творів, які мислухали раніше.
8.Виконаннятворчого завдання до слухання музики.
Розгляньтекостюми воїнів Льодового побоїща.
Щоі кому належить? Розпізнайте руськоговоїна та воїна Лівонського німецькогоордена. Яку воєнну виставу ви показалиб з друзями? Музика допоможе вам скластивласний сюжет.
9.Фізкультхвилинка«Пластична імпровізація — відпочиваємо».
10.Розспівування.Поспівка. Вправи для розвитку музичногослуху та голосу (за вибором вчителя).
11.Виконуємопісню. «Веселкова пісня» (слова О.Кононенка, музика О. Жшіінського).
Розучуємодругий куплет пісні. Виконайте піснюхором, тобто класом. Спочатку це будемішаний хор, яким керуватиме обранийвами диригент. Далі звучатиме хорхлопців, а потім — ансамблі дівчаток.Хто найкращий виконавець — вирішувативам.
Виконанняпісні під фонограму сольно, групою,хором.
12.Узагальнення вивченого матеріалу.Рефлексія.
Проякий музичний жанр ішлося на уроці?
Яківиди мистецтва об'єднані в цьому жанрі?
Розкажітьпро літературну та історичну основумузичного твору С. Прокоф'єва.
Якігероїчні твори в музиці ви пам'ятаєте?Наведіть приклади.
Якімузичні колективи беруть участь увиконанні жанру кантати?
Якіхорові партії та музичні інструментивам вдалося розпізнати у творі С.Прокоф'єва?
13.Домашнє завдання.
Послухайтеулюблену музику. Чи є серед прослуханихвами творів героїчна музика або кантата?Намалюйте схему, що зображатиме жанркантати та склад її виконавців. Поповнітьсвою фонотеку творами героїчної тематики.
15.Вихідз класу під музику С. Прокоф'єва.
16.Длядопитливих — виконання музичногопроекту.
Проект«У Країні кантати»
Мета:здійснювати пошук та вибір необхідноїінформації про авторів героїчних кантаті твори живописців батального жанру.
Очікуванийрезультат:презентація.
Планстворення:
1.Зберітьвідомості про авторів відомих кантат,що висвітлюють героїчні події. Запишітьнайбільш цікаві мелодії кантат у форматіmpЗ.
2.Знайдітьсеред живописних творів ті, що написанів' батальному жанрі. Збережіть зображенняу форматі JPEG. Вся зібрана інформаціязнадобиться вам для підготовкипрезентації.
3.Якщовиникнуть складнощі, звертайтеся задопомогою до вчителя інформатики.Непогано було б озвучити слайди цікавоюмузикою кантат.
4.Насторінках презентації ви зможетепродемонструвати друзям цікаві новинкиу світі музичних кантат про героїчніта воєнні подвиги людей. Підвищитиемоційні враження від переглядудопоможуть картини живописців.
Музичнемистецтво 6 клас - УРОК 13
Тема.Духовна музика. Меса. Хорал. Мета.Ознайомити з особливостями духовноїмузики та характерними ознаками жанріву меси та хоралу, розглянути різницюміж вокальним та інструментальнимромансом, ознайомити з особливостямивтілення духовної музики у творчостівідомого композитора Й. Баха. Розвивативміння учнів уважно слухати духовнумузику та давати характеристику особливимзасобам музичної виразності, вміннязнаходити на слух та аналізуватихарактерні ознаки меси та хоралу,розвивати вміння висловлювати власнімузичні враження від прослуханоготвору, розвивати вміння виразно виконуватипісню під акомпанемент та фонограмнийсупровід. Виховуватиінтерес до слухання духовної музики тавиконання дитячих пісень українськихкомпозиторів. Типуроку:комбінований, урок заглиблення в тему. Обладнання:музичний інструмент, програвач,мультимедійна дошка, ілюстрації домузичного твору та пісні або мультимедійнапрезентація, портрет композитора И.Баха. Основніпоняття для засвоєння:характерні ознаки меси, історія розвиткуцього жанру, духовна музика, композиційнабудова (форма) меси.
Твори,що вивчаються на уроці:
Й.С.Бах. Меса сі-мінор. І ч. («Господи,помилуй». 5-голосний хор) та «Страстіза Матвієм» (заключний хорал) у виконанніМюнхенського Бах-хору та оркестру,диригент К. Ріхтер.
Й.С.Бах. Хоральні прелюдії («Німецькаорганна меса») у виконанні Г. Ґродберґа.
«Дружатьмузика і діти» (слова М. Пляцковського,музика Ю. Чичкова).
Хідуроку 1.Вхід під музику Й. Баха. Організаційниймомент. Мотивація до навчання.
2.Новийматеріал для засвоєння. Бесіда з учнямипро церковні музичні інструменти таособливості жанрів церковної музики.
Костел— релігійна споруда християн-католиків,церква, римо-католицький храм. У більшостітаких храмів під час служби грає орган. Орган— музичний інструмент групи клавішно-духовихінструментів. Більшість органіврозташована в костелах, концертнихзалах, музичних навчальних закладах(академіях, консерваторіях, училищах).
Основнимтипом органа є трубнийорган,що видобуває звуки за допомогою повітря,спрямованого в труби різного діаметрата довжини, виготовлені з металу абодеревини. У розпорядженні органіста єодин або декілька мануалів (клавіатурдля рук) та педаль (клавіатура для ніг). НаприкінціXX сторіччя поширеними стали електронніоргани,що мають принцип синтезу звуку абоцифрового відтворення. Провідні світовіфірми з виробництва трубних органівстворюють лише ексклюзивні інструменти,розраховані на те приміщення, де органбуде встановлено. При виробництвіелектронних органів розміри приміщенняне мають значення.
Трубніоргани можна поділити на чотири різновиди:концертні,навчальні, церковні, театральні такінематографічні.Електронні органи мають лише перші дварізновиди, на які поділяються за якістюзвуковідтворення.
Органбув улюбленим інструментом одного знайвизначніших композиторів світу Й.С.Баха. Він написав багато творів дляоргана: прелюдії та фуги, духовні кантати,меси, «Різдвяну» й «Великодню» ораторії,численні хорали, мотети та ін.
Меса—вокальний або вокально-інструментальнийжанр духовної музики, що має циклічнубудову.
Спочаткумеси призначалися для виконання укостелах під час богослужінь, щотрадиційно називаються месами. До Xстоліття меси виконувалися одноголосно(григоріанський спів), пізніше —багатоголосно. Із XVII століття у церквахлатинського обряду почали використовуватиінструментальний супровід. У православних,а також греко-католицьких церквахзберігається виконання мес хором асарреЧа, проте традиційно ці твориназиваються літургіями.
Меса(італ.messa,від лат. mitto— відпускаю, посилаю) — вокальний абовокально-інструментальний жанр духовноїмузики, що має циклічну будову.
Хорал(від лат. Cantuschoralis)— церковний гімн; урочистий музичнийтвір на слова символічного змісту.Виконують здебільшого як гімн церквий на честь проголошених нею святих.
3.Відомостіпро музичні твори для слухання. Складноювиявилася доля композитора та йогоспадщини. Баха за життя добре знали,проте після смерті його ім'я та музикупочали забувати. Справжній інтерес дотворчості композитора виник лише в1820-ті роки. А розпочався він 11 травня1829 року в Берліні з виконання «Страстейза Матвієм», організованого ФеліксомМендель- соном-Бартольді. Саме завдякиФеліксу музика Баха зазвучала зновумайже через 80 років після смертікомпозитора. Меса сі-мінор (Високамеса) — музичний твір Й.С. Баха длясолістів, хору, оркестру й органа,створений на латинський текст католицькоїлітургії. Окремі фрагменти були написаніще 1733 року, проте твір композитор завершиваж наприкінці 1738-го. В остаточнійредакції, котра ніколи не виконуваласяза життя Баха, існує з 1749 року. Месаскладається з чотирьох частин. «Страсті за Матвієм»— музичний твір Й.С. Баха для солістів,двох хорів і двох оркестрів, створенийу 1727—1729 роках. «Страсті...», або як їхіще називають «Пасіони за Матвієм», єодним із наймасштабніших вокальнихтворів композитора і складається з 78музичних номерів, зокрема речитативів(включаючи читання Євангелія наспівне),арій, хоралів і хорів. Загальна тривалістьзвучання — близько трьох годин. Твір,призначений для виконання у лютеранськомубогослужінні, в наш час переважно звучитьна концертах. Завдяки драматизованомусюжету і конкретним дійовим особам, в;чтяжіє до опери більше, ніж інші хоровітвори Баха. Музика «Страстей за Матвієм»належить до вершин творчості композитора.
4.Музичнесприймання. И. С. Бах. Меса сі-мінор. ч.(«Господи, помилуй». 5-голосний хор) та«Страсті за Матвієм» (заключний хорал)у виконанні Мюнхенського Бах-хору таоркестру, диригент К. Ріхтер; Й.С. Бах.Хоральні прелюдії («Німецька органнамеса») у виконанні Г. Ґродберґа.
5.Аналізмузичних творів.
1.Розкажітьпро особливості звучання хору в месіта хоралі.
2.Охарактеризуйтезасоби музичної виразності меси тахоралу.
3.Чимвідрізняється хоральна прелюдія відмеси та хоралу?
4.Якімузичні інструменти виконують прослуханітвори?
5.Учому полягають особливості звучанняхору, оркестру та органа в цих творах?
6.Виконаннятворчого завдання до слухання музики.
Розгляньтеілюстрації. В якому із зображених храмів,на вашу думку, звучить хор, а в якому —орган та хор? (Спогляданняілюстрацій, на яких зображені СоборСвятої Софії у Києві та Міланськийсобор).
7.Фізкультхвилинка«Відпочинок під духовну музику».
8.Розспівування.Поспівка. Вправи для розвитку музичногослуху та голосу (за вибором вчителя).
9.Виконуємопісню. «Дружать музика і діти» (словаМ. Пляцков- ського, музикс Ю. Чичкови).
Знайомствоз піснею та її змістом, розучуваннямелодії першого куплету та приспіву.Виконання першого куплету, приспівупід акомпанемент інструмента. 10.Виконаннятворчого завдання до виконання пісні. Спробуйте заспіватипісню разом зі своїми друзями. Об'єднайтесяу декілька гуртів та придумайте назвудля кожного з них. Виконайте по черзіпо одному куплету пісні під фонограму.
11.Узагальненнявивченого матеріалу. Рефлексія.
Проякі музичні жанри йшлося на уроці?
Розкажітьпро особливості меси та хоралу.
Щовам відомо про музичний інструменторган?
Проякого композитора ми говорили насьогоднішньому уроці? Що ви знаєте пройого творчість?
Розкажітьпро свої враження від уроку.
12.Домашнєзавдання. Послухайте музику, яка найчастіше лунаєу вас вдома з теле- та радіоефіру. Визначтежанри прослуханих творів. Складітькросворд за назвами музичних жанрів,які ми вивчали на уроці. 13.Вихідз класу під музику Й. Баха. 14.Длядопитливих — виконання музичногопроекту «Духовна музика» Мета:створення колекції зразків духовноїмузики. Очікуванийрезультат:книжечка-розгортка. Планстворення:
1.Дляпідготовки цього проекту вам знадоблятьсядекілька умінь — збирати інформацію венциклопедії, підбирати та зберігатифонограми, оформляти відомості вкнижечку.
2.Розгляньтеінформацію про духовні твори та їхнірізновиди, оберіть серед творів ті, щонайбільш вам сподобалися. Підберітьілюстрації до творів (портретикомпозиторів, зображення музичнихінструментів, репродукції відомихкартин) та оформте зібрану інформаціюв саморобну книжечку. Додайте ілюстраціїабо власні малюнки. Запишіть музичнітвори на диск. Нехай він стане додаткомдо вашої книжечки.
6клас - урок 14
Тема.Історія реквієму та літургії.
Мета.Ознайомити з особливостями жанрівреквієму та літургії, історією їхньогорозвитку в музичному мистецтві, навчатизнаходити відповідність між літературнимзмістом та характерними засобамимузичної виразності твору, ознакамивокально-інструментальних творів,розглянути різницю між камерноінструментальними та хоровими,вокально-інструментальнмми творами,ознайомити учнів з творчістю В.А. Моцартага Л. Дичко.
Розвивативміння учнів уважно слухати хоровувокально-інструментальну музику тазнаходити на слух характерні ознакиреквієму та літургії, знаходитивзаємозв'язок між текстом та характернимизасобами музичної виразності твору,розвивати вміння висловлювати власнімузичні враження від прослуханих творів,розвивати вміння сприймати музичнітвори релігійного змісту.
Виховуватиінтересдо слухання класичної вокально-інструментальноїмузики та виконання дитячих пісеньсучасних композиторів.
Типуроку:комбінований, урок заглиблення в тему.
Обладнання:музичний інструмент, програвач,мультимедійна дошка, ілюстрації домузичного твору та пісні або мультимедійнапрезентація, портрет композитора В.А.Моцарта.
Основніпоняття для засвоєння:характерні ознаки жанру літургії,реквієму; історія розвитку жанрулітургії, реквієму; духовна музика;літературна основа духовних творів;композиційна будова (форма) літургіїта реквієму.
Твори,що вивчаються на уроці:
В.А.Моцарт. «Lacrimoza»з «Реквієму» у виконанні Мюнхенськогофілармонічного оркестру й хору.
Л.Дичко. «Святий Боже» з «Урочистоїлітургії» у виконанні хору «Світич»Ніжинського державного університетуім. М. Гоголя.
«Дружатьмузика і діти» (слова М. Пляцковського,музика Ю. Чичкова).
Хідуроку
1.Вхідпід музику В .А. Моцарта. Організаційниймомент. Мотивація до навчання.
2.Новийматеріал для засвоєння. Бесіда з учнямипро творчість В.А. Моцарта та історію йлегенди створення реквієму.
В.А.Моцарт був придворним композитором .уВідні. Він багато писав на замовленняаристократів і для власних виступів.Часто про нього пліткували. Наприклад,унікальний твір «Реквієм» оточенийлегендою, в якій уже неможливо відділитиреальність від міфу.
Замовленнянаписати заупокійну месу надійшлоМоцарту в липні 1791 року анонімним листом.Як з'ясувалося набагато пізніше,замовником «Реквієму» був музичнийаматор, граф Франц фон Вальзеґг, якийчастенько привласнював собі чужі музичнітвори. Цей твір він замовляв для виконанняна згадку про свою покійну дружину.Одиніз міфів розповідає про незвичайнийвипадок із життя Моцарта.
Тяжкимдля композитора став 1791 рік. ЛікаріКонстанци, його дружини, радили їйпоїхати до Бадена на лікування мінеральнимиводами. Незадовго до її від'їзду в дімпостукав незнайомець, одягнений у чорне,і сказав Моцарту: «Я прийшов до Вас,пане, за дорученням одного поважногочоловіка. Він нещодавно втратив близькулюдину, яка назавжди залишиться длянього святою, та просить написати назгадку про неї твір». Композиторпогодився, але не зміг назвати термінйого завершення, ніби щось відчуваючи...На це чоловік у чорному сказав: «Вкладітьу цю справу весь свій талант — ви маєтеза честь працювати для великогошанувальника музики». І зник...
Моцартрозпочав роботу над «Реквіємом», алетвір давався важко — на заваді ставалихвороба та заклопотаність, тож доводилосяпрацювати з великими перервами.Композитору здавалось, як він зізнавався,що цю заупокійну месу він пише наче длясебе. Моцарт так і не встиг завершити«Реквієм»...
Рукописзакінчується на восьмому такті«Lacrimoza».Цей запис був зроблений ним 4 грудня, а5 грудня композитор помер.
Оскільки«Реквієм» був замовним, на проханняКонстанци його завершили учень і другсім'ї Франц Ксавер Зюсмайєр та знайомийкомпозитора Йозеф Ейблер. Першевиконання твору відбулося 14 грудня 1793року у садибі замовника, графа фонВальзегга у передмісті Відня.
Незвичайніобставини замовлення композиції танаписання цієї заупокійної меси незадовгодо ранньої смерті Моцарта спричиниливиникнення численних міфів.
Музичнийсловничок
Реквісм— траурна заупокійна меса в римо-католицькійцеркві, а також музичний жанр, написанийу формі та на тексти заупокійної меси.У виконанні реквієму беруть участь хор,оркестр та солісти.
Оскількитрадиційно в католицькій церквібогослужіння велося латинською мовою,текст «Реквієму», за винятком Кугіееlеіsоn,також складений латиною. У православнихцерквах подібною за значенням є панахида,проте остання значно відрізняється відреквієму за формою. Спочатку реквіємвиконувався одноголосно (в унісон), авже з XV ст. стали з'являтися багатоголосніобробки цих мелодій. У XVII—XVIII ст. реквіємперетворився на велику циклічну формудля хору, солістів та оркестру.
3.Музичнесприймання. В.А. Моцарт. «Імсгітога» з«Реквієму» у виконанні Мюнхенськогофілармонічного оркестру й хору.
4.Аналізмузичного твору.
1.Розкажітьпро особливості звучання хору в реквіємі.
2.Якіголоси та інструменти вам вдалосярозпізнати у музичному творі?
3.Охарактеризуйтезасоби виразності реквієму.
4.Якевраження справила на вас ця музика?
5.Учому, на вашу думку, полягає особливістьреквієму? Чим він відрізняється відінших вокальних творів?
5.Музичнесприймання. Л. Дичко. «Святий Боже» з«Урочистої літургії» у виконанні хору«Світич» Ніжинського державногоуніверситету їм. М. Гоголя.
6.Аналізмузичного твору.
1.Розкажітьпро особливості звучання хору в цьомутворі.
2.Порівняйтетвір Л. Дичко із «Реквіємом» В.А. Моцарта.Чим вони схожі? Чим відрізняються?
3.Охарактеризуйтезасоби виразності хорового виконання.
4.Якевраження справила на вас ця музика?
7.Відомостіпро особливості жанру літургії.
Літургія,Божественна літургіяабо Святалітургія— традиційна назва Служби Божої управославній та греко-католицькійцерквах, а точніше — богослужіння зприношенням Святих Дарів. Свята літургіязаймає в згаданих церквах центральнемісце. У традиційному християнствівірять, що у Святій літургії хліб і вино,освятившись, переміняються на Тіло іКров Христа Спасителя. У музиці літургія— це великий циклічний хоровий твірдля почсргового співу соліста і хоруабо двох частин хору, які наче ведутьдіалог. Цей принцип виконання називаютьантифоннимспівом.
Співилітургії поділяються на незмінні, яківиконуються завжди, і змінні, щовиконуються до певних свят. За релігійнимиджерелами, літургії започаткував ісусХристос на Тайній вечері.
(Спогляданнярепродукції Леонардо да Вінчі «Тайнавечеря»).
Музичнийсловничок
Літургія(грец. leiturgia, дослівно — загальнонародна справа) —урочисте богослужіння у християнсхідного обряду, під час якого поєднуютьсячитання, спів та молитви; в музиці —великий циклічний хоровий твір духовноїтематики.
ЗвертанняЛесі Дичко до жанру літургії пов'язанеіз загальним інтересом вітчизнянихкомпозиторів до духовної тематики. Длянеї жанр літургії важливий — він передаєі зберігає досвід українсько¬гокультового співу, тісно пов'язаний знаціональним характером, самобутністюукраїнської історії. Композиції їїлітургій до кінця не нагадують ні храмовумузику, ні музику з концертного залу.
Літургію«Святий Боже» композитор написала наукраїнський варіант тексту. Тема цьоготвору — єднання людини зі Всесвітом. Уньому оспівано природу, як у фольклорнихобрядових піснях. Твір Л. Дичко чітковідображає поетичні бачення нашогонароду.
8.Фізкультхвилинка«Створюємо ліричний настрій».
9.Розспівування.Поспівка. Вправи для розвитку музичногослуху та голосу (за вибором вчителя).
10.Виконуємопісню. «Дружать музика і діти» (словаМ. Пляцковського, музика Ю. Чичкова).
11.Виконаннятворчого завдання до пісні.
Уявітьсебе разом з однокласниками в сучаснійстудії звукозапису. Виконайте піснюхором, а тоді оберіть солістів длякожного куплету і заспівайте знову.Увімкніть диктофон і запишіть співсвоїх друзів. Оцініть сольне виконання.У кого вийшло найкраще?
12.Узагальненнявивченого матеріалу. Рефлексія.
Проякі музичні жанри ми говорили сьогодніна уроці?Творчість яких композиторіввивчали?
Якіміфи про «Реквієм» В.А. Моцарта вамзапам'яталися?
Учому полягає унікальність жанрівлітургії та реквієму?
Розкажітьпро свої враження від уроку.
13.Домашнєзавдання.
Послухайтемузику вдома. Чи є серед прослуханихтворів зразки духовної музики? Поміркуйте,чим відрізняється сучасна музика відтворів В.А. Моцарта.
14.Вихідз класу під музику В.А. Моцарта.
Запишітьна диск твори, які вам найбільшесподобалися, для своєї фонотеки.
15.Для допитливих — виконання музичногопроекту.
Проект«Жанри хорової музики»
Мета:навчитися знаходити та вибирати необхіднуінформацію про жанри хорової музики.
Очікуванийрезультат:презентація
Планстворення:
Цейпроект буде підсумком роботи над темою«Жанри хорової музики». У ньомуможуть взяти участь одразу всі учнікласу. Це буде колективний проект, якийучні можугь готувати впродовж двохуроків.
Об'єднайтесяз друзями у чотири групи.
Першагрупа «Музикознавцізнайдіть стислу інформацію визначенняпро музичні жанри та коротку історіюїхнього розвитку, імена композиторівта виконавців.
Другагрупа«Художники-оформлювачі»- відшукайте ілюстрації до творів,портрети композиторів та виконавців.
Третягрупа «Музиканти»— підберіть музичні твори — приклади різних хорових жанрів.
Четвертагрупа «інформатики»— використавши інформацію, яку зібралитри інші групи, зробіть презентацію змузичним оформленням.
Музичнемистецтво 6 клас – урок 15
Тема.Ораторія.
Мета.Ознайомити з особливостями жанруораторії, історією його розвитку,запам'ятати характерні риси жанруораторії на прикладі ораторії Й. Баха,розглянути різницю між камерно-вокальнимита хоровими жанрами, ознайомити учнівз авторами ораторій.
Розвивативміння учнів уважно слухати хоровумузику та на прикладі твору Й.Баха знаходити на слух характерні ознакиораторій, розвивати вміння висловлювативласні музичні враження від прослуханоготвору, розвивати вміння виконуватисучасні пісні під фонограмний супровід,виразно виконувати пісні з елементамидвоголосся.
Виховуватиінтерес до слухання класичної хоровоїмузики та виконання дитячих пісеньукраїнських композиторів.
Типуроку:комбінований, урок заглиблення в тему.
Обладнання:музичний інструмент, програвач,мультимедійна дошка, ілюстрації домузичного твору та пісні або мультимедійнапрезентація, портрет композитора Й.Баха.
Основніпоняттядля засвоєння: характерні ознаки жанруораторії, історія його розвитку,композиційна будова (форма) ораторії.
Твори,що вивчаються на уроці:
Й.С.Бах. «Різдвяна ораторія» (уривок).
«Carolof the Bell» та «Щедрик» у виконанні зведеногохору (хор хлопчиків «Libera» (Лондон),Київський хор хлопчиків та мішанийхор).
«ЗНовим роком, Україно» (слова та музикаН. Май).
Хідуроку
Вхідпід музику Й. Баха. Організаційниймомент.
Мотиваціядо навчання.
2. Музичне сприймання. Й.С. Бах. Різдвянаораторія (уривок).
3.Аналізмузичного твору.
1.Розкажітьпро особливості звучання цього твору.
2.Якіголоси й музичні інструменти вам вдалосярозпізнати?
3.Прощо «розповіла» вам ця музика?
4.Охарактеризуйтезасоби музичної виразності ораторії.
5.Назвияких музичних творів пов'язані з порамироку?
6.Уявітьсебе режисером фільму про зиму. Вигадайтеголовних героїв, короткий сюжет. Увімкнітьмузику Й. Баха та розкажіть про свійзадум — фільм «Зима».
4. Відомості про музичні твори.
Відомийнімецький композитор Й.С. Бах створивдві ораторії, які називаються «Різдвяна»та «Пасхальна». Ці ораторії написанідо свят та виконуються хором, солістамий оркестром. Найбільш популярною стала«Різдвяна ораторія», написана композиторому 1734 році. Ораторія — це цикл, щоскладається із шести кантат, яківиконувалися в церкві під час Різдва.
5. Новий матеріал для засвоєння. Бесідаз учнями про жанр ораторії та історіюйого розвитку.
Жанрораторії виник в XVII ст. майже одночасноз кантатою і оперою. Маючи певну схожістьз ними, відрізняється від кантатирозгорнутим сюжетом і більшими розмірами,а від опери — переважанням оповідальностінад драматургією фабули, а такожвідсутністю сценічної дії та, за окремимивинятками, — художнього оформлення.
Музичнийсловничок
Ораторія(італ.oratorio, від лат. ого — говорю, благаю) —великий концертний твір на певний сюжетдля солістів, хору і симфонічногооркестру.
6.Виконаннятворчого завдання.
-Розгляньте репродукції картин відомиххудожників. Яка з них нагадує вам музикуЙ. Баха? (Спогляданняілюстрацій: С. Шпуров. «Зима»; Б. Кузін.«Зима»).
- Розгляньте портрети композиторів, якіпрацювали в жанрі ораторії. Що ви знаєтепро їхню творчість? (Спогляданняпортретів Й. Баха, Й. Гайдна, Г. Генделя).
7.Музичнесприймання. «Carol of the Bell» та «Щедрик» увиконанні зведеного хору (хор хлопчиків«Libera» (Лондон), Київський хор хлопчиківта мішаний хор).
8.Творчезавдання.
Прослухайтевідому щедрівку у виконанні грьоххорових колективів англійською таукраїнською мовами. Розкажіть про своєвраження від цих музичних творів.
9.Фізкультхвилинка«Пластична імпровізація — відпочиваємо».
10.Розспівування.Поспівка. Вправи для розвитку музичногослуху та голосу (за вибором вчителя).
11.Виконуємопісню. «З Новим роком, Україно» (словата музика Н. Май).
Знайомствоз піснею та її змістом, розучуваннямелодії першого куплету та приспіву.Виконання першого куплету, приспівупід акомпанемент інструмента.
12.Узагальненнявивченого матеріалу. Рефлексія.
3яким музичним жанром ми ознайомилисясьогодні на уроці?
Назвітьжанр твору «Різдвяна ораторія» Й. Баха.
Учому полягає особливість жанру ораторії?
Якітвори живописців і композиторів«розповідають» про пори року?
Щонайбільше вас вразило на уроці? Розкажітьпро це.
13.Домашнєзавдання.
Прослухайтемузичні твори, які «розповідають» прозиму. Уявіть картину зимового свята інамалюйте її акварельними фарбами.
Розпочнітьроботу над створенням слайд-шоу на тему«Картини зимової природи».
14.Вихідз класу під музику Й. Баха.
15. Для допитливих — виконання музичногопроекту.
Проект«Зимові казки» Мета:навчитися створювати власні музичніказки на зимову тематику та записуватиїх у музичні презентації або міні-книжки.
Очікуванийрезультат:презентація або міні-книжка.
Планстворення:
1.Вісторії музики є безліч музичних творів,присвячених зимовим святам. Спробуйте,прослухавши твір, вигадати власні казкина зимову тематику, навіяними музикоюзими.
2.Своюказку розмістіть в презентації абоміні-книзі. Не забудьте і про народнізимові пісні!
Музичнемистецтво 6 клас - урок 16
Тема.Вокальна музика в театрі та кіно.
Мета.Ознайомити з особливостями вокальноїмузики в театрі та кіно, розглянутирізновиди театральної музики та прикладипоєднання жанрів музики у великомусинтетичному жанрі опери, мюзиклу,ознайомити учнів з творчістю П.Чайковського та К. Меладзе.
Розвивативмінняучнів уважно слухати вокальну музикуз театральних вистав, кіно та кіномюзиклів,давати характеристику засобам музичноївиразності, вміння висловлювати власнімузичні враження від вокальної музикиминулого і сучасності.
Виховуватиінтерес до слухання вокальної музикиз театральних вистав і кінофільмів тавиконання дитячих пісень українськихкомпозиторів.
Типуроку:комбінований, урок узагальнення знаньз теми.
Обладнання:музичний інструмент, програвач,мультимедійна дошка, ілюстрації домузичного твору та пісні або мультимедійнапрезентація, портрет композитора П.Чайковського.
Основніпоняття для засвоєння:особливості театральних вокальнихжанрів, різновиди театральної вокальноїмузики, поєднання жанрів вокальноїмузики.
Твори,що вивчаються на уроці:
П.Чайковський. Колядка з опери «Черевички»у виконанні жіночого хору. К. Меладзе.Фінальна пісня «Ріка житія» з мюзиклу«Вечори на хуторі біля Диканьки» увиконанні Олега Скрипки, Ані Лорак тахору «Берегиня».«З Новим роком, Україно»(слова та музика Н. Май).
Хідуроку
Вхідпід музику з мюзиклу «Вечори на хуторібіля Диканьки». Організаційний момент.Мотивація до навчання.
2.Новийматеріал для засвоєння.Бесіда з учнями про книгу «Вечори нахуторі біля Диканьки» М. Гоголя, яка єосновою декількох музичних творіврізних композиторів і кінофільмів.
«Вечорина хуторі поблизу Диканьки» — першакнига Миколи Гоголя, що складається здвох томів, видана 1831 року під псевдонімом«пасічник Рудий Панько». Дві книгимістили розповіді діда дяка ХомиГригоровича — завзятого запорожця,який своїм життям ніби поєднує минулеі сьогодення, бувальщину та небилицю.Сюжет повісті «Ніч перед Різдвом», щовходить до книги, переносить нас доукраїнського села, в якому відбуваютьсядива...
М. Гогольписав про зимові свята: «Останнійдень перед Різдвом минув. Зимова, яснаніч настала. Глянули зірки. Місяцьвелично виплив на небо посвітити добримлюдям та всьому світові, щоб усім буловесело колядувати й славити Христа...
Колядуватиу нас називається співати під вікнамипроти Різдва пісень, що звуться колядками.Тому, хто колядує, завжди кине в торбугосподиня, чи господар, чи хто тамзостанеться вдома, ковбасу, чи хліб, чишага мідного, хто чим багатий. Розказують,нібито був колись такий ідол Коляда...
Одначе,правду казавши, в колядках ні слова немапро Коляду. Співається часто пронародження Христа, а при кінці бажаютьздоров 'я господареві, господині, дітямта всім у хаті». (Зауваження пасічника.)
Сюжетповісті розповідає про пригоди коваляВакули, який привіз від самої царицічеревички для коханої дівчини Оксани.
«Вечорина хуторі біля Диканьки» — таку назвумав радянський фільм 1961 року, знятийрежисером Олександром Роу за мотивамитвору М. Гоголя «Ніч перед Різдвом». Азначно раніше знаменитий російськийкомпозитор П. Чайковський написавкоміко-фантастичну оперу «Черевички»,лібрето до якої створив Я.П. Полонськийза тією ж повістю.
П.Чайковський використав різнобарвнупалітру жанрів української народноїмузики: від танцювальних (наприклад,гопаку сцені Біса й Солохи)— до епічних (думав основі арії Вакули «Слышит ли, девица,сердце твоё...»).
Засюжетом, у другій дії опери молодьзбирається колядувати. Оксана при всіхповідомляє ковалю Вакулі, що піде занього заміж лише в тому випадку, якщовін дістане їй такі черевички, які носитьсама імператриця. Вакулі несила більшетерпіти докори коханої, тож він вирішуєутопитися. Коваль несе із собою маленькиймішок, у якому причаївся Біс. Хлопцірозв'язують мішки, які залишилися, і зподивом та реготом виявляють у нихГолову, Чуба й Дяка... В цій дії звучатьколядки українських селян.
Музичнесприймання.П. Чайковський. Колядка з опери «Черевички»виконанні жіночого хору.
4.Аналізмузичного твору.
1.Розкажітьпро особливості звучання українськоїколядки утворі російського композитора.
2.Якіголоси виконують пісню? Розкажіть прозасоби музичної виразності твору.
3.Прощо «розповіла» вам ця музика?
4.Якукартину народного гуляння ви уявляєтепід час прослуховування уривка з опериП. Чайковського?
5.Розкажітьпро свої враження від музики.
5.Виконаннятворчого завдання до слухання музики.
Розгляньтеілюстрації. З якими романсами вониспівзвучні? Розкажіть про засобивиразності живопису, фотографії таукраїнського романсу. (Спогляданняілюстрацій: із зображенням черемшини,солов 'я, вечора з місяцем на небі тощо— за вибором вчителя).
6.Відомостіпро сучасні музичні твори на основілітературних творів М. Гоголя.
У нашчас багато митців звертаються до сюжетівМ. Гоголя, створюючи спектаклі, картини,твори декоративного мистецтва.
У2001 році за мотивами повісті «Ніч передРіздвом» було знято телевізійнийфільм-мюзикл «Вечори на хуторі біляДиканьки». Музику написав композиторі продюсер К. Меладзе. Прем'єра фільмувідбулася у Новорічну ніч 2002 року нателеканалах «Інтер» (Україна) та «ОРТ»(Росія).
7.Музичнесприймання.К. Меладзе. Фінальна пісня «Ріка життя»з мюзиклу «Вечори на хуторі біля Диканьки»у виконанні Олега Скрипки, Ані Лорак тахору «Берегиня».
Послухайтеуривок з мюзиклу та порівняйте звучанняколядки в ньому та в опері П. Чайковського.
Музичнийсловничок
Опера(іт. opera — твір, дія, праця) — видтеатрального мистецтва, музично-сценічнийтвір, заснований на синтезі музики,слова, дії. В опері сценічна дія органічнопоєднується з вокальною (солісти,ансамблі, хор) та інструментальною(оркестр) музикою, досить часто — збалетом і пантомімою, а також ізобразотворчим мистецтвом — гримом,костюмами, декораціями, світловими ефектами, піротехнікою тощо.
Мюзикл(від англ. musical play — музичний спектакль)— музично-сценічна вистава, де використанорізноманітні жанри і виражальні засобиестрадної та побутової музики,хореографічного, драматичного й оперногомистецтва.
8. Розспівування. Поспівка.Вправи для розвитку музичного слуху таголосу (за вибором вчителя).
9. Виконуємо пісню.«З Новим роком, Україно» (сл та муз Н.Май).
Конкурс«Найкращий виконавець»
Заспіванепісню Н. Май «З Новим роком, Україно»,виконуючи ритмічний супровід на шумовомуабо ударному інструменті.
Пригадайтеноворічні пісні, щедрівки та влаштуйтеразом із друзями концерт.
10.Виконанняколядки.«Нова радість стала» (українська народнаколядка).
11.Проведенняконкурсу «Знавці музичного мистецтва».
Дайтевідповіді на різнорівневі запитання:
2бали | •Обробкуукраїнської народної пісні «Дударик»зробив: а) М. Лисенко; б) К. Стеценко; в)М. Леонтович. •Кантату«Олександр Невськнй» написав російськийкомпозитор: а) С. Рахманінов; б) М.Глінка; в) С. Прокоф'єв. •Доклавішно-духових музичних інструментіввідноситься: а) фортепіано; б) орган;в) клавесин. •Відомуораторію «Пори року» написав німецькийкомпозитор: а) Й.С. Бах; б) Й. Гайдн; в)В.А. Моцарт. •Авторамипісні «Тихо над річкою» є: а)П. Батюк та С. Черкасенко; б) 0. Жилінськийта 0. Кононенко; в) Ю. Чичков та М.Пляцковський. •Багатоголоснийтвір з музичним супроводом або безнього зустрічається у: а)хоровій музиці;б) сольному співі; в) інструментальніймузиці. |
3бали | •Колектив,що виконує хорові твори в академічній(класичній) манері співу, — це: а)народний хор; б) академічний хор; в)естрадний хор. •Хоровийколектив, що об'єднує людей, для якихспів у хорі — це хобі, називають: а)церковним; б) аматорським; в) професійним. •Композитор— автор хорових концертів, написанихна слова псалмів, переважно благального,скорботного характеру: а)М. Лисенко; б) А. Ведель; в) М. Леонтович. •Партеснийконцерт відноситься до жанрів: а)вокально-хорових; б) інструментальних;в) камерно- вокальних. |
4бали | •Музичнийжанр, який виник в Італії у першійполовині XVII ст. та складається іздекількох частин, має назву: а)хор; б) літургія; в) кантата. •Музичнийжанр урочистого характеру на словасимволічного , змісту, який виконуютьздебільшого як гімн церкви або начесть проголошених нею святих: а)хорал; б) меса;в) літургія. •Одинз наймасштабніших вокальних творів Й.С.Баха, що складається із 78 музичнихномерів, називається: а) «Меса сі-мінор»;б) «Хоральнапрелюдія»; в) «Страсті за Матвієм». |
абодайте відповіді на тестові запитання:
Питаннядо теми «Жанри хорової музики»
1.Музичнийжанр урочистого характеру на словасимволічного змісту, який виконуютьздебільшого як гімн церкви або на честьпроголошених нею святих:
-хорал
- меса
-літургія
2.Колективвиконавців, що виконує хорові твори вакадемічній (класичній) манері співу:
-естрадний хор
-народний хор
- академічний хор
3.Одиніз наймасштабніших вокальних творівЙ. Баха, що складається з 78 музичнихномерів, називається:
- «Меса сі-мінор»
- «Хоральна прелюдія»
- «Страсті за Матвієм»
4.Хоровіколективи, що існують при палацахкультури, клубах, при організаціях чиустановах та об'єднують людей, для якихспів у хорі — це хобі, називаються:
- церковні
-аматорські
- професійні
5.Композитор— автор хорових концертів, написанихна слова псалмів, переважно благального,скорботного характеру:
- М. Лисенко
- А. Ведель
- М. Леонтович
6.Музичнийжанр, який виник в Італії в першійполовині XVII століття та складається здекількох частин, має назву:
- хор
- літургія
- кантата
7.Партеснийконцерт належить до жанрів:
-вокально-хорових
- інструментальних
- камерно-вокальних
8.Обробкуукраїнської народної пісні «Дударик»зробив:
- М. Лисенко
-К. Стеценко
-М. Леонтович
9.Кантату«Олександр Невський» написав російськийкомпозитор:
-С. Рахманінов
-М. Глінка
-С. Прокоф'єв
10.Клавішно-духовиммузичним інструментом є:
- фортепіано
-клавесин
-орган
11.Увідомій ораторії німецького композиторарозповідається про свято:
- Різдва
-Великодня
-Трійці
12.Багатоголосийтвір з музичним супроводом або без ньогозазвичай буває у:
-хоровій музиці
-сольному співі
-інструментальній музиці
Скількиправильних відповідей? Це ваші справжнідосягнення в Країні музики!
Поставтесобі оцінку: ( )
12.Вихідз класу під музику з мюзиклу «Вечори нахуторі біля Диканьки».
13.Длядопитливих — виконання музичногопроекту.
Проект«Моя фонотека» (продовження)
Мета:навчитися знаходити фонограми музичнихтворів і зберігати їх у форматі mpЗ.
Очікуванийрезультат:диск з улюбленими творами різних жанрів.
Планстворення:
Увага!Цей проект є продовженням першогопроекту.
1.Знайдітьз друзями музичні твори хорових жанрівта їхні сучасні обробки, які слухали науроках, збережіть їх у форматі mpЗ в окрему папку на комп'ютері.
2.Складітьсписок записаних вами фонограм жанрівхорової музики, спробуйте за допомогоюфункції «перейменування» зберегти їху вільному або алфавітному порядку.
3.Оформтеобкладинку диска з назвою «Моя фонотека».
Музичнемистецтво 6 клас – Урок 17
Тема3. ЖАНРИ КАМЕРНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ МУЗИКИ
Тема: Жанрова палітра інструментальноїмузики.
Мета.Ознайомити з особливостями інструментальноїмузики та характерними ознаками жанрівкамерно-інструментальної музики,характерними ознаки жанрів інструментальноїмузики та їх класифікацією, розглянугирізницю між інструментальними камернимита симфонічними творами.
Розвивативміння учнів уважно слухатикамерно-інструментальну музику тазнаходити на слух характерні ознакижанрів камерно-інструментальної музики,знаходити взаємозв'язок між жанрами тахарактерними засобами музичної виразностітвору, розвивати вміння висловлювативласні музичні враження від прослуханихтворів.
Виховуватиінтерес до слухання класичноїкамерно-інструментальної музики тавиконання дитячих пісень сучаснихукраїнських композиторів.
Типуроку:комбінований, урок введення в тему.
Обладнання:музичний інструмент, програвач,мультимедійна дошка, ілюстрації домузичного твору та пісні або мультимедійнапрезентація, портрет композитора Л. ванБетховена.
Основніпоняття для засвоєння:інструментальна та камерно-інструментальнамузика, характерні ознаки жанрівінструментальної музики, класифікаціяінструментальних жанрів музичногомистецтва.
Твори,що вивчаються на уроці:
Л.ван Бетховен. П'єса «До Елізи» (у класичномуваріанті та сучасній обробці).
«Зима»(слова і музика В. Островського).
Хідуроку
Вхідпід музику Л. ван Бетховена.Організаційний момент.
Мотиваціядо навчання.
2.Новийматеріал для засвоєння.
Бесідаз учнями про особливості інструментальноїмузики.
Здавніх часів народна інструментальнамузика приваблювала людей. Ігри, щосупроводжувалися музикою, звукивівчарських сопілок та заклики мисливськихсурм, похідна музика, магічні ритуальнітанці, танці й музика під час свят івідпочинку ретельно зберігають славнуісторію людства. Які ж музичні жанри єу світовій скарбничці інструментальнихтворів? Пориньмо у світ інструментальноїмузики, яка розповість нам про життялюдей та визначні історичні події.
Інструментальнумузику поділяють на народну та професійну.Вона диференціюється за жанрами, яківідрізняються за будовою та призначенням(дляокремих інструментів, ансамблів івеликих колективів виконавців).
ІНСТРУМЕНТАЛЬНА МУЗИКА
Камерно– інструментальна музика (сольна.ансамблева)
Симфонічнамузика (оркестрова)
Музичнийсловничок
Інструментальнамузика— музика, призначена для виконання намузичних інструментах. Вона буваєсольною,камерно-ансамблевою і оркестровою.
Камерно-інструментальнамузика — музика, створена для виконанняна інструментах сольно або малим складомвиконавців у невеликих приміщеннях абодля домашнього музикування.
4.Музичнесприймання. Л. ван Бетховен. П'єса «ДоЕлізи» (фортепіано); Л. ван Бетховен.П'єса «До Елізи» (сучасна обробка).
5.Аналізмузичних творів.
1.Прощо «розповіла» вам музика?
2.Опишіть,якою ви уявляєте собі Елізу.
3.Охарактеризуйтеособливості звучання п'єси в оригінальномуваріанті та в сучасній обробці.
4.Якімузичні інструменти виконують п'єсу всучасній обробці?
5.Якийваріант виконання твору вам сподобавсябільше? Чому?
6.Новийматеріал для засвоєння. Бесіда з учнямипро історію створення п'єси JI. ванБетховена «До Елізи».
«ДоЕлізи» (нім. Fur Elise) — знаменита фортепіаннап'єса Людвіга ван Бетховена. Твір булонаписано приблизно в 1810 році, протеопубліковано лише 1865 року німецькиммузикознавцем Людвігом Нолем, який ідав п'єсі її сучасну назву. Існує багатолегенд та припущень щодо походженняназви твору.
У1865 році біограф композитора, ЛюдвігНоль, виявив рукопис «До Елізи» в БабетгиБредлі, яка мешкала в Мюнхені. Рукописскладався з альбомного аркуша ізприсвятою і нот. На цьому аркуші рукоюБетховена було виведено: «Елізі на довгупам'ять від Л. ван Бетховена», протерукопис п'єси незабаром безслідно зник.
У1923 році дослідник творчості БетховенаМ. Унгер висловив припущення, що Нольнеправильно інтерпретував нерозбірливийпочерк композитора, і твір насправдібуло присвячено піаністці й учениціБетховена Терезі Малфатті (тривалийчас рукопис зберігався саме в неї).
Надумку іншого дослідника, М. Копитця,п'єсу «До Елізи» було присвячено німецькійсопрано-співачці Елізабет Рекель. Удружньому колі дівчину звали Елізою, аколи в 1810 році вона переїхала з Відня вБамберг, Бетховен зробив їй прощальнийподарунок. Однак яким чином п'єсапотрапила до Терези Малфатті ще за життяЕлізабет Рекель, залишається нез'ясованим.
Аіспанський піаніст Л. К'янторе вважає,що нотного аркуша з автографом узагалініколи не існувало. Ось така загадковаЕліза!
Твірнаписано у формі рондо і має такуструктуру: А-В-А-С-А. Перший епізоднаписаний в тональності фа-мажор, адругий — похмуріший; для нього характернийширший динамічний діапазон. Закінчуєтьсяп'єса поверненням до основної теми увихідній тональності.
Музичнийсловничок
Рондо(італ.rondo — коло) — музична форма, де проведенняголовної теми — рефрену — неодноразово(не менше трьох разів) чергується зіншими, відмінними від рефрену епізодами.
П'єса(франц. piece — шматок) — невеликий заобсягом сольний або ансамблевийзавершений музичний твір.
Улітературі й театральному мистецтві —драматичний твір, призначений длясценічного виконання.
7.Виконання творчого завдання.
Послухайтеп'єсу «До Елізи» ще раз і за допомогоюпензлика та акварельних фарб створітьна папері образ дівчини, який навіялавам музика
.
8.Фізкультхвилинка «Пластична імпровізація– ліричні настрої».
9.Розспівування. Поспівка.Вправи для розвитку музичного слуху та голосу. (завибором вчителя).
10.Виконуємо пісню «Зима» (сл. і муз.В.Островського)
Знайомствоз піснею та її змістом. Розучуваннямелодії першого куплету та приспіву.Виконання першого куплету, приспівупід акомпанемент інструмента.
11.Узагальнення вивченого матеріалу.Рефлексія.
Музикаякого жанру звучала сьогодні на уроці?
Розкажітьпро його особливості.
Укожному жанрі та музичній формі написанотвір Бетховена «До Елізи»? Що вам відомопро положення назви твору?
Якірізновиди інструментальної музики визнаєте ? Розкажіть про них.
12.Домашнє завдання. Прослухайте мобільні рингтони. Чи єсеред них твори, написані відомимикомпозиторами ? Які це твори?
Заспівайтепісню «Зима» В.Островського своїмдрузям.
13.Вихід з класупід музику Л. ван Бетховена.
14.Для допитливих– виконання музичного проекту.
Проект«Зимові мелодії»
Мета:навчитисястворювати власний пісенник.
Очікуванийрезультат:пісенник.
Планстворення: Є доволі багато пісень, присвяченихзимовій порі. Серед них пісні докінофільмів і мультфільмів, пісні досвят. Чи хочете взяти учать у конкурсі на найкращий пісенник класу? Для цьоготреба трохи постаратися! Розпочнітьсвою книжечку-пісенник піснями про зиму.
Перегляньтеулюблені стрічки та диски з піснямивідомих композиторів і поетів про зиму.
Оберіть ті, що увійдуть до пісенника.
Запишітьтекст пісень, розмістивши кожну піснюна окремому аркуші.
Додайтедо кожної пісні ілюстрацію або власниймалюнок.
Музичнемистецтво 6 клас - Урок 18.
Тема.Грають віртуози. Камерно-інструментальнаскринька.
Мета.Ознайомити з особливостями розмаїттята типологією камерно-інструментальнихжанрів, розглянути камерно-інструментальнумузику відомих композиторів та їхнісучасні обробки, ознайомити з поняттям«віртуоз» та «імпровізація в музиці»,розказати про історію створення таособливості виготовлення скрипки таознайомити з видатними іменами скрипковихмайстрів.
Розвивативміння учнів уважно слухатикамерно-інструментальну музику тазнаходити на слух характерні особливостімузики імпровізаційного складу, вміннявиразно виконувати пісні, створювативласний музичний супровід до пісні наелементарних інструментах.
Виховуватиінтересдо слухання класичної інструментальноїкамерної музики та виконання дитячихпісень українських композиторів.
Типуроку:комбінований, урок заглиблення в тему.
Обладнання:музичний інструмент, програвач,мультимедійна дошка, ілюстрації домузичного твору та пісні або мультимедійнапрезентація, портрети композиторів Н.Паганіні та А.Г. Шнітке..
Основніпоняття для засвоєння:визначення характерних ознакінструментальної музики, камерні жанрив інструментальній музиці, типологіята різновиди.
Твори,що вивчаються на уроці:
Н.Паганіні. Каприс №24 у виконаннізаслуженого артиста України ОлегаКриси (класичний варіант) та ВанессиМей (сучасна обробка).
А.Г. Шнітке. «Сюїта в старовинному стилі»у виконанні камерного струнного оркестру«Віртуози Москви» під керівництвом В.Співакова.
«Зима»(слова і музика В. Островського).
Хідуроку
1.Вхід під Каприс №24 Н. Паганіні. Організаційниймомент. Мотивація до навчання.
2.Новийматеріал для засвоєння. Бесідаз учнями про скриньку камерно-інструментальноїмузики.
Цікавознати, що в мистецькій скарбничцікомпозитора є багато музичних жанрів,які належать до камерно-інструментальноїмузики. З ними ми будемо ознайомлюватисяупродовж декількох наступних уроків.Запам'ятайте назви цих жанрів.
3.Роботазі схемою.
СКРИНЬКА ЖАНРІВ КАМЕРНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНОЇ МУЗИКИ.
Скерцо
Рапсодія
Етюд
Квартет
Квінтет
Варіації
Соната
Ноктюрн
Прелюдія
Пригадайте!Нотний запис музичного твору робитькомпозитор, а виконують твір зазвичайінші музиканти — виконавці. Та сьогодніми поговоримо про композитора, якийнадзвичайно майстерно виконував власнітвори. Сучасники називали його віртуозом!Хто ж він? Це геніальний композитор тавиконавець Ніколо Паганіні.
4.Музичнесприймання. Н. Паганіні. Kar.puc №.24 увиконанні заслуженого артиста УкраїниОлега Криси.
5.Аналізмузичного твору.
1.Розкажітьпро особливості звучання прослуханоготвору.
2.Якийінструмент звучав? Як називають виконаннятвору одним музикантом?
3.Охарактеризуйтезасоби музичної виразності цього твору.
4.Хтоє автором твору? Що вам відомо про цьогокомпозитора?
6.Відомості про композитора.
Ніколо ПАГАНІНІ (1782-1840)
Італійськийскрипаль-віртуоз, композитор та гітарист.Одна з найяскравіших особистостеймузичної історії XVIII-X1X століть.Віртуоз-музикант добре знався на музичнихінструментах. Він мав колекцію скрипокмайстрів стародавньої Італії. Особливовиділяв Паганіні скрипку роботиГварнері. Уславлений інструмент хтосьвлучно назвав «удовою Паганіні». Згідноіз заповітом музиканта, «удову Паганіні»було передано у власність міста Генуя.Все скрипкове мистецтво наступних епох розвивалося під впливом стилюПаганіні — його прийомів уживанняпіцикато, подвійних нот і різнихфігурацій. Власні твори маестро насиченінадзвичайно складними пасажами, щосвідчать про багатство його технічнихприйомів. На геми Паганіні інші композитористворили безліч творів — відомі варіації Й. Брамса, С. Рахманінова тощо.
Музичнийсловничок
Капричо,або каприс(італ. саргіссіо — примха, каприз) —інструментальна п'єса довільної форми,у блискучому віртуозному стилі, щоґрунтується на імітації.
7.Виконаннятворчого завдання.
Послухайтемузику Н. Паганіні в сучасній обробці.Порівняйте звучання цього твору зоригіналом та вкажіть відмінності.
8.Музичнесприймання. Н. Паганіні. Каприс №24увиконанні Ванесси Мей (сучасна обробка).
9.Відомостіпро виконавця твору.
Знаменитабританська скрипалька Ванесса Мей (1978р.н.) відома насамперед завдякитехно-обробкам класичних творів. Їїмузичний стиль визначають як «скрипковетехно-акустичне злиття». Для творів,
які виконує Ванесса Мей, характернаімпровізація.
Музичнийсловничок
Імпровізація(від лат. improvisus — непередбачений) — цестворення музики без попередньоїпідготовки, експромт.
Віртуоз(відлат. virtus — сила, доблесть, талант) —артист-музикант, який досконало володієвиконавською технікою.
10.Відомостіпро виникнення імпровізацій.
Імпровізації належить вагоме місце в народніймузичній творчості. Була поширена також у концертній практиці XVIII ст.у вигляді сольних каденцій, фантазій,хоральних обробок тощо.
Імпровізацієютакож називають музичний твір, написанийу довільній формі.
11.Відомостіпро історію виникнення та розвиткумузичного інструмента скрипка.
Скрипкавходить до складу сімейства струнно-смичковихінструментів. Вона має 4 струни. З'явиласяскрипка приблизно в середині XVIстоліття, її прообразом була віола.Музиканта, котрий грає на скрипці,називають скрипалем.
Формискрипки встановилися до XVI століття; втому ж столітті та на початку наступноготворили майстри скрипок сімействаАматі. їхні інструменти й досі вирізняютьсяпрекрасною формою та чудовим матеріалом.Загалом Італія славилася виробництвомскрипок, серед яких нині надзвичайновисоко цінують скрипки Страдіварі таҐварнері.
Усімайстри мріють дізнатися секрет звучанняскрипки Страдіварі. Френсіс Шварц,професор із Федеральної лабораторіїматеріалознавства і технології Швейцарії,вважає, що звучання скрипки залежитьне лише від струн, а й від фізичнихособливостей деревини. Йому вдалосявинайти метод обробки, який дозволяєдосягти звучання, аналогічного скрипціСтрадіварі. Цей метод полягає взастосуванні спеціального грибка.Найважливішими властивостями скрипковоїдеревини, які дозволяють отриматиідеальний звук, є рівень щільності тамодуль пружності.
Великийскрипковий майстер Антоніо Страдіварівикористовував деревину, яка росла вдуже холодний період упродовж 1645—1715років. У той час була довга зима іхолодне літо. Через це дерева рослиповільно, але рівномірно. Саме це надавалодеревині необхідних властивостей.Починаючи з 1690 року Страдіварі самостійнозайнявся виготовленням скрипок. Йогоспроби покращити цей інструмент виявилисяуспішними. Страдіварі виготовив невеликукількість скрипок, переважно ж він робиввіолончелі й альти. Збереглося майже 650 інструментів його роботи.
12.Музичнесприймання. А.Г. Шнітке. «Сюїта встаровинному стилі» у виконанні камерногострунного оркестру «Віртуози Москви»під керівництвом В. Співакова.
13.Аналізмузичного твору.
1.Учому полягає особливість звучанняоркестру?
2.Охарактеризуйтезасоби музичної виразності прослуханоготвору.
3.Звучанняяких музичних інструментів вам вдалосярозпізнати?
14.Відомостіпро композитора — автора твору.
Альфред Гарійович ШНІТКЕ (1934-1998)
Композитор,піаніст, теоретик музики і педагог,один із найвизначніших музичних діячівкінця XX столітгя. Народився на територіїРосії в сім'ї обрусілих німців. Закінчив Московську державну консерваторіюім. П. Чайковського з класу композиції.Працював викладачем у Московській(1961-1972 рр.) та Гамбурзькій (із 1990 р.)консерваторіях. Автор опер, балетів,симфоній, хорів, інструментальних творів, музики до фільмів «Викликаємовогонь на себе», «Білоруський вокзал»,«Екіпаж», «Майстер та Маргарита» та ін.
Музичнийсловничок
Камернийоркестр— невеликий за складом колектив, якийвиконує переважно ансамблево-оркестровумузику. До такого оркестру входятьструнні смичкові інструменти (6—8скрипок, 2-3 альти, 2-3 віолончелі, контрабас),а також клавесин, духові інструменти,інколи — ударні.
15.Виконаннятворчого завдання.
Спробуйтестати віртуозом, візьміть ударнийінструмент і під фонограму створітьсвою ритмічну імпровізацію, разом зоднокласниками влаштуйте конкурс іоцініть, чия музична імпровізація вийшланайкращою.
16.Фізкультхвилинка«Відпочиваємо разом».
17.Розспівування.Поспівка. Вправи для розвитку музичногослуху та голосу (завибором вчителя).
18.Виконуємопісню. «Зима» (слова і музика В.Островського).
Виконанняпісні під фонограму, розучування другогота третього куплетів, виконання піснісольно, групою, хором.
19.Виконаннятворчого завдання.
Візьмітьмузичні інструменти на вибір (трикутник,дзвіночки, маракаси) та спробуйтестворити власну ритмічну імпровізаціюпід фонограму пісні. Чия імпровізаціявийде найкращою?
20.Узагальненнявивченого матеріалу. Рефлексія.
Якімузичні жанри входять докамерно-інструментальної скриньки?
Проякий музичний жанр ішлося на уроці?
Щотаке імпровізація? Кого ми називаємовіртуозом?
Якумузику ми слухали у виконанні віртуозів?
21.Домашнєзавдання.
Послухайте інструментальну музику. Чи були середпрослуханих композицій твори, якінагадують імпровізацію?
З'ясуйте,чи є серед ваших знайомих музиканти,яких можна назвати віртуозами.
22.Вихідз класу під Каприс №24 Н. Паганіні.
23.Длядопитливих — виконання музичногопроекту.
Проект«Маестро, на сцену!»
Мета:підготувати сценарій шкільного свята«На сцені віртуози».
Очікуванийрезультат:сценарій свята.
Планстворення:
Щови знаєте про відомих віртуозів усвітовому мистецтві? Пропонуємо вамразом із друзями підготувати сценарійшкільного музичного свята. Цей проектможе бути груповим. Об'єднайтеся в тригрупи.
Першагрупа «Журналісти»— проведіть дослідження за допомогою літературних джерел, знайдіть інформацію про відомих віртуозів минулого тасучасності. Відшукайте фото виконавців.
Другагрупа «Музиканти»— складіть каталог найпопулярніших музичних творів у виконанні віртуозів:солістів, ансамблів та оркестру. Домузичних файлів додайте відео.
Третягрупа «Сценаристи»— придумайте разом сценарій шкільного свята, на якому ви розкажете про долю віртуозів та покажете відео їхніх виступів або кліпів. А може,серед учнів класу є теж віртуози? Вони прикрасять вечір своїми виступами.
Музичнемистецтво 6 клас - Урок 19
Тема.Жанр прелюдії.
Мета.Ознайомити з особливостями жанрупрелюдії, циклами прелюдій у творчостікомпозиторів, ознайомити з історієюрозвитку та характерними ознаками жанрупрелюдії, ознайомити учнів з авторамипрелюдій у зарубіжній та вітчизняніймузиці, сучасними прелюдіями, створенимидо кінофільмів.
Розвивативміння учнів уважно слухатикамерно-інструментапьну музику тазнаходити на слух характерні ознакижанру прелюдії, розвивати вміннявисловлювати власні музичні враженнявід прослуханого твору, розвивати вміння запам'ятовувати на слух мелодіюпісні та повторювати її мелодійний та ритмічний малюнок.
Виховуватиінтересдо слухання класичної камерно-інструментальної музики, творчості Й. Баха та виконання дитячих пісень українських композиторів.
Типуроку:комбінований, урок заглиблення в гему.
Обладнання:музичнийінструмент, програвач, мультимедійнадошка, ілюстрації до музичного творута пісні або мультимедійна презентація,портрет композитора Й. Баха.
Основніпоняття для засвоєння:характерні ознаки жанру прелюдії,історія розвитку жанру прелюдії,композиційна будова (форма) прелюдії,цикли прелюдій в творчості композиторів,палітра інструментального виконавства,сучасні прелюдії до кінофільмів.
Твори,що вивчаються на уроці:
Й.С.Бах. «Добре темперований клавір». Зошит№1. Прелюдія до-мажор (клавесин).
М.Скорик. Прелюдія у виконанні Р. Репки.
«Посміхайтеся»(слова А. Дмитрука, музика О. Осадчого).
Хідуроку
1.Вхідпід прелюдію Й. Баха. Організаційниймомент. Мотивація до навчання.
2.Новийматеріал для засвоєння. Бесідаз учнями про жанр прелюдії в творчостіЙ. Баха та цикли прелюдій.
Утворчості Й.С. Баха є чимало клавірнихтворів, написаних у різних музичнихжанрах.
Музичнийсловничок
Клавір(нім. КІауіег) — загальна назва групиклавішних струнних музичних інструментів(клавікорд, клавесин, фортепіано тощо)або мануальна клавіатура в органі.
«Добретемперований клавір»— це цикл творів Й.С. Баха, що складаєтьсяз двох зошитів, у кожному з яких зібрано24 прелюдії і фуги у 24 тональностях (12мажорних і 12 мінорних). Першу частинукомпозитор написав під час перебуванняв Кетені, а другу — коли служив у Лейпцигу.Існує легенда, нібито першу частинубуло створено дуже швидко, «на одномудиханні», коли в композитора навіть небуло під руками інструмента. У творахцього циклу Бах використав можливостінового способу настроювання клавіру(його називають темперованим), колизвуки відокремлені один від одногорівними проміжками (півтонами).
Темперованийстрійдозволяв писати музику в будь-якійтональності, і композитор показаввиражальні можливості кожної з них.
3.Музичнесприймання. Й.С. Бах. «Добре темперованийклавір». Зошит №1. Прелюдія до-мажор(клавесин).
4.Аналізмузичного твору.
1.Розкажіть про ваші враження від музичноготвору. Чим, на вашу думку, він особливий?
2.Охарактеризуйтезасоби виразності прослуханої прелюдії.
3.Чивразила вас ця музика?
4.Наякому музичному інструменті виконуєтьсятвір?
5.Відомостіпро інструмент клавесин.
Клавесин—старовинний клавішний струнно-щипковиймузичний інструмент, металеві струниякого защипуються плектром з пера абошкіри.
Існуютьклавесини двох типів: крилоподібноїформи великого розміру (вертикальнийабо горизонтальний) і меншого розміру— квадратної, прямокутної або п'ятикутноїформи. Інструменти першого типу зазвичайназивають клавесином, другого — спінетом.В Англії у XVI ст. обидва типи клавесинаназивали верджинелом. У XVI—XVIII ст. бувпоширений клавесин з двома клавіатурами,під час гри на якому струни защипувалипальцями.
Клавесинмав певні особливості: виразність тону,ритмічну чіткість і прекрасну поєднуваністьз іншими інструментами та голосами, шозробило його чудовим ансамблевимінструментом. Проте поява фортепіано,яке значно переважало клавесин за силоюзвуку, поступово витіснила його ізширокої музичної практики.
Музичнийсловничок
Прелюд,прелюдія(від лат. ргаеіисіо — роблю вступ) —невеликий вступ імпровізаційногохарактеру перед основним викладоммузичного твору — фуги або сюїти.
Прелюдієютакож називають невелику інструментальнуп'єсу (переважно фортепіанну).
6.Виконаннятворчого завдання.
Послухайтесучасну прелюдію композитора МирославаСкорика. Поміркуйте, чим вона відрізняєтьсявід прелюдій класичного типу.
7.Музичнесприймання. Мирослав Скорик. Прелюдіяу виконанні Р. Репки.
8.Аналізмузичного твору.
1.Розкажіть про свої враження відпрослуханого твору.
2.Чимвідрізняється сучасна прелюдія відпрелюдії класичного типу?
3.Які засоби виразності використано уцьому музичному творі? Охарактеризуйтеїх.
4.Чим вам запам'яталася прелюдія М.Скорика?"
9.Знайомство з творчістю М. Скорика.
МирославМихайлович СКОРИК (1938 р.н.)
Видатнийукраїнський композитор і музикознавець,Герой України, лауреат Національноїпремії ім. Т. Шевченка. Автор симфонічних,вокально-симфонічних творів, творів для фортепіано, естрадних пісень,джазових композицій, музики до фільмів«Тіні забутих предків», «Високийперевал», «Гуси-лебеді летять» та ін.
Утворчості М. Скорика органічно поєднуютьсяяскравий національний колорит і сучаснамузична техніка.
10.Фізкультхвилинка«Відпочиваємо разом».
11.Розспівування. Поснівка. Вправи длярозвитку музичного слуху та голосу (завибором вчителя).
12.Розучуванняпісні. «Посміхайтеся» (слова А. Дмитрука,музика О. Осадчого).
Знайомствоз піснею та її змістом, розучуваннямелодії першого куплету та приспіву.Виконання першого куплету, приспівупід акомпанемент інструмента.
13.Виконаннятворчою завдання.
Розгляньтеілюстрації. Яка з них, на вашу думку,більше відповідає характеру пісні?
14.Узагальненнявивченого матеріалу. Рефлексія.
3яким музичним жанром ми ознайомилисяна уроці?
Щоозначає слово «прелюдія»?
Якікомпозитори писали прелюдії?
Чимвідрізняються прелюдії, які ми слухалина уроці?
Щонового ми дізналися про творчість Й.С.Баха?
15.Домашнєзавдання.
Послухайтекласичну музику. З'ясуйте, чи є середпрослуханих творів прелюдії. Поповнітьсвою фонотеку записами прелюдійукраїнських композиторів./
16.Вихідіз класу під прелюдію Й. Баха.
17.Длядопитливих — виконання музичногопроекту.
Проект«Цикли прелюдій у мистецтві»
Мета:навчитися знаходити необхідну інформаціюз літературних джерел та оформити власнукнижечку.
Очікуванийрезультат:книжка-розгортка у малюнках. Планстворення:
1. Ізкартону зробіть книжку-розгортку. Уважнопрочитайте підручник або дитячуенциклопедію мистецтв, в яких розповідаєтьсяпро історію жанру прелюдії та видатніцикли прелюдій композиторів різнихкраїн світу. Візьміть кольорові олівціта створіть власну книжечку про історіюрозвитку жанру. Не забудьте про відоміпрелюдії до кінофільмів.
2.Оформтекнижечку-розгортку, прикрасивши їїмалюнками.
Музичнемистецтво 6 клас - Урок 20
Тема.Грайливе скерцо.
Мета.Ознайомити з особливостями жанру скерцо,його історією розвитку та характернимиознаками скерцо як жанрукамерно-інструментальної музики,розглянути різницю між інструментальнимі вокальним сучасним скерцо, ознайомитиучнів зі спорідненими жанрами вобразотворчому мистецтві.
Розвивативміння учнів уважно слухатикамерно-інструментальну музику тазнаходити на слух характерні ознаки жанру скерцо, знаходити спільні тавідмінні риси між оригіналом музичногошедевру та його обробкою, розвивати вміння висловлювати власні музичнівраження від прослуханого твору,розвивати вміння знаходити спільніриси між музичним та образотворчиммистецтвом.
Виховуватиінтерес до слухання класичноїкамерно-інструментальної музики,творчості Й. Баха, виконання пісеньукраїнських композиторів.
Типуроку:комбінований, урок заглиблення в тему.
Обладнання:музичний інструмент, програвач,мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійнапрезентація, портрет композитора Й.Баха.
Основніпоняття для засвоєння:характерні ознаки жанру скерцо, розмаїттяскерцо в світовому музичному мистецтві,композиційна будова (форма) скерцо,споріднені жанри в образотворчомумистецтві.
Твори,що вивчаються на уроці:
Й.С.Бах. Скерцо («Жарт») з оркестрової сюїти№2 (у класичному варіанті та в сучаснійобробці).
А.Островський. Вокаліз «Тгоіоіо» увиконанні Едуарда Хіля.
«Посміхайтеся»(слова А. Дмитрука, музика О. Осадчого).
Хідуроку
1.Вхідпід музику скерцо Й. Баха. Організаційниймомент. Мотивація до навчання.
2.Новийматеріал для засвоєння. Бесідаз учнями про відоме скерцо в творчостіЙ. Баха.
Умузиці, як і в літературі, є різні захарактером твори: ліричні, драматичні,епічні та комічні. Музичний образ,створений композитором, також можемати різний характер.
Серед безлічі інструментальних творів И.С. Баха є і жартівливі — наприклад,скерцо з оркестрової сюїти №2. Воно звучить так актуально ніби композитор живе в наш час і знає, що сучаснамолодь полюбляє
танцюватий жартувати. Твір, який прийшов до наскрізь віки лунає з екранів телебачення,з мобільних телефонів, «живе» у фільмахта спектаклях. Послухайте скерцо іспробуйте з'ясувати, в чому секрет йогопопулярності.
З. Музичне сприймання. Й.С. Бах. Скерцо(«Жарт») з оркестрової сюїти №2 (дляфлейти та струнного оркестру). Сучаснаобробка твору для вокального квартету.
4.Аналіз музичних творів.
1.Розкажіть про особливості прослуханихтворів. Чи схожі вони?
2.Які засоби виразності було використано?
3.Охарактеризуйте образи обох творів.
4.Про що «розповіла» вам ця музика? Опишітькартини, які ви уявляєте під звукицієї музики.
5.Які ще твори цього композитора випам'ятаєте?
6.Чим відрізняється вокальна обробкатвору від його оригіналу? Доведіть.
5.Бесіда з учнями про історію розвиткужанру скерцо.
Історіяжанру скерцо дуже давня. Спочатку, ізXVI ст., скерцо входило до складу сюїт.Найвідомішим автором барокових сюїтможна вважати Й.С. Баха, який написавцикли англійських і французьких сюїтдля клавіру, а також багато сюїт длявіолончелі, скрипки та флейти.
Пізнішеу творчості романтиків скерцо набулоформи невеликої інструментальної п'єси,а з початку XIX століття — зайняло місцев симфонії та сонаті, витіснивши звідтименует. Музичнийсловничок Скерцо(італ.scherzo — буквально «жарт») — частинасимфонії, сонати, квартету чи самостійнамузична п'єса у жвавому, стрімкому темпі,з гострохарактерними ритмічними ігармонічними зворотами, у тридольномурозмірі.
УXVI—XVII ст. були поширені одноголосні табагатоголосні канцонети на текстижартівливого, грайливого характеру.Прикладами стали скерцо А. Брунеллі, Б.Маріні, К. Монтеверді. Однією з частин(переважно третьою) симфонічного циклускерцо з'являється утворах Й. Гайдна іЛ. ван Бетховена. Скерцо як самостійнамузична п'єса постає у творчостікомпозиторів-романтиків Й. Брамса, Ф.Шопена, Ф. Шуберта, а також П. Дюка, І.Стравінського, П. Чайковського.
Якіж характерні риси скерцо? Твори цьогожанру демонструють різноманітні відтінкимузичного гумору. Склалася ціла низкаприйомів, здатна передавати такі задуми:жартівливі перегуки мотивів, якіперекидаються з регістра в регістр абовід одного інструмента до іншого, різногороду несподіванки тощо. До найвищихдосягнень у цьому жанрі належать чотирискерцо Ф. Шопена. Згодом скерцо набуломінорного забарвлення.
6.Виконаннятворчого завдання.
Ачи може вокаліз — пісня без сліврозповісти про жарт? Естрадна пісня«Тгоіоіо» у виконанні відомого російськогоспівака Едуарда Хіля через 44 роки післяїї запису стала хітом Інтернету. Так,на сторінці цієї пісні в найпопулярнішійсоціальній мережі Facebook.com зареєстровано15 тис. прихильників, а ролик подивились2 млн. осіб.
Послухайтецей вокаліз. Яке враження він на вассправив?
7.Музичнесприймання. А. Островський. Вокаліз«Тгоіоіо» у вико¬нанні Едуарда Хіля.
8.Фізкультхвилинка«Посміхайтеся».
9.Розспівування.Поснівка. Вправи для розвитку музичногослуху та голосу (за вибором вчителя).
10.Розучуванняпісні. «Посміхайтеся» (слова А. Дмитрука,музика О. Осадчого). Спробуйтезаспівати пісню разом зі своїми друзями.Об'єднайтеся у декілька гуртів тапридумайте назву для кожного з них.Виконайте по черзі по одному куплетупісні під фонограму.
11.Творчезавдання.
Розгляньтеілюстрації сатиричного або жартівливогозмісту — шарж, карикатуру, малюнок.
Цітвори в образотворчому мистецтві маютьрізні назви: гумористичний малюнок,шарж, карикатура.
Прослухайтескерцо Й.С. Баха ще раз і спробуйтевідтворити на папері музичні образи,які навіяла вам музика.
12.Узагальненнявивченого матеріалу. Рефлексія.
Назваякого музичного жанру перекладаєтьсяяк «жарт»?
Щови знаєте про розвиток жанру скерцо вмузиці?
Учому особливість жанру скерцо?
Розкажітьпро свої враження від прослуханих науроці музичних творів.
13.Домашнєзавдання.
Послухайтемузику жартівливого характеру. Складітьгумореску про шкільне життя або намалюйтедружній шарж на однокласників.
14.Вихідіз класу під музику скерцо Й. Баха.
15.Длядопитливих — виконання музичногопроекту.
Проект«Музиканти усміхаються»
Мета:навчитися знаходити та вибирати необхіднуінформацію для оформлення галереїкартин із шаржами та карикатурами.Очікуваний результат: галерея картин.
Планстворення: Ачи знаєте ви, що багато музикантів маютьпочуття гумору та чудово малюють шаржі?Створимо галерею усмішок?
1.Пригадайтемузичні твори та пісні, що пов'язані зусмішкою і веселим настроєм. Запишітьїхні фонограми.
2.Доберітьілюстрації картин, шаржів або влаштуйтесправжній конкурс гумористичних малюнківсеред учнів класу.
3.Оформтегалерею картин «веселих музикантів»,присвячених усмішці та веселому настрою.Під час перегляду не забудьте ввімкнутимузику, котру ви заздалегідь підібрали.
Музичнемистецтво 6 клас - Урок 22
Тема.Етюд у музиці.
Мета.Ознайомити з особливостями жанру етюдута його характерними ознаками, ознайомитиучнів з особливостями етюдів О. Скрябіна,розглянути різницю між технічними тахудожніми етюдами, розглянути жанретюду та його особливості в інших видахмистецтва — кіно, театрі, літературі,образотворчому мистецтві, ознайомитиучнів з авторами та виконавцями етюдів.
Розвивативміння учнів уважно слухати жанрикамерно-інструментальної музики —етюди та давати характеристикуособливостям музичного образу творів,розвивати вміння висловлювати власнімузичні враження від прослуханоготвору, розвивати вміння виразноговиконувати пісні під супровід інструментаі фонограми.
Виховуватиінтерес до слухання класичноїкамерно-інструментальної музики йтворчості композитора О. Скрябіна тавиконання дитячих пісень українськихкомпозиторів.
Типуроку:комбінований, урок заглиблення в тему.
Обладнання:музичний інструмент, програвач,мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійнапрезентація, портрет композитора О.Скрябіна. Основні поняття для засвоєння:характерні ознаки жанру «етюд», етюдив мистецтві, різновиди етюдів, композитори— автори музичних етюдів, цикли етюдівта різні види техніки виконавця,композиційна будова (форма) етюду.
Твори,що вивчаються на уроці:
О.Скрябіи. Етюд №12 «Революційний».
Ф.Бургмюллер. «Арабески» (етюд).
«Хлоп'ятаі дівчата» (слова І. Діка, музика А.Островського).
Хідуроку
1.Вхідпід музику О. Скрябіна. Організаційниймомент. Мотивація до навчання.
2.Новийматеріал для засвоєння. Бесіда з учнямипро жанр етюду та історію його розвитку.
3.Роботазі схемою.
ЕТЮД
умистецтві
ТеатрХореографія Образотворче мистецтвоЛітература Музика
Слово«етюд» має декілька значень:
—вобразотворчому мистецтві— твір допоміжного характеру, виконанийз натури з метою її вивчення у процесіроботи над картиною, скульптурою тощо;
—улітературі— невеликий твір, присвячений якому-небудьокремому питанню; невелика одноактнап'єса, події якої мають драматичнийхарактер;
—умузиці— твір віртуозного характеру; п'єсанавчального характеру, в якій застосовуєтьсяпевний технічний прийом гри;
—утеатрі— вправа, яка служить для розвитку тавдосконалення акторської техніки іскладається з різних сценічних дій,імпровізованих чи заздалегідь розробленихвикладачем;
—уфотографії— художній знімок, епізод із життя таін.
Напевно,ви знаєте, ідо майже всі композиторимали учнів та послідовників, якимпередавали свою майстерність. Наприклад,першими вчителями Моцарта і Бетховена були їхні батьки. Згодом обидвакомпозитори стали майстерними наставникамибагатьох музикантів.
У родині Бахів мистецтво передавалосьіз покоління в покоління, а сам композиторстворив багато музичних творівнавчального характеру для своїх дітей.
Музичнийсловничок
Етюд— п'єса навчального характеру, в якійзастосовується певний технічний прийомгри, або невеликий музичний твірвіртуозного характеру.
Бувають технічні етюди (в творчості М. Клементі, Р. Крейцера,К. Черні та ін.); високохудожні концертніегюди- п'єси(в творчості Б. Бартока, Й. Брамса, М.Лисенка, Ф. Ліста, Н. Паганіні, О. Скрябіна, Ф. Шопена та ін.); егюди- картиниС. Рахманінова, симфонічні етюди Р.Шумана та ін.
4.Музичнесприймання. О. Скрябін. Етюд №12; Ф.Бургмюллер. «Арабески» (етюд).
5.Аналізмузичних творів.
1.Розкажітьпро особливості звучання прослуханихетюдів. Чи схожі вони на тренувальнівправи?
2.Охарактеризуйтезасоби музичної виразності етюдів.
3.Чимподібні та чим відрізняються прослуханімузичні твори?
4.Якікартини ви уявляєте під звуки цихмелодій?
5.Щонагадує вам твір Ф. Бургмюллера? Чизнаєте ви, що таке арабески?
Музичнийсловничок
Арабеска(італ. агаЬезсо — арабський) — складнийорнамент з геометричних фігур істилізованих рослинних мотивів, до якого інколи входять каліграфічнісхідні написи. В музиці — витончена,примхлива інструментальна п'єса звигадливим мелодичним малюнком.
6.Бесідаз учнями про творчість О. Скрябіна.
ОлександрМиколайович СКРЯБІН (1871-1915)
Російський композитор, піаніст, педагог. У творчості Скрябіна представлені фортепіанні йсимфонічні жанри. Серед інструментальнихтворів — прелюдії, мазурки, етюди,експромти, поеми, сонати для фортепіано,а також жанри великої форми — концертдля фортепіано з оркестром, 3 симфонії.Музика Скрябіна — це вольовий порив,напружена динамічна експресія, героїчнарадість, особлива «політність» івитончена лірика.
Середетюдів композитора особливою популярністюкористується етюд до – дієз - мінор №12 («Патетичний»),написаний1893 року. Це одна з найвищих вершинскрябінського драматизму, бунтівноїпатетики. Етюд має три частини. Основнатема поривчаста, декламаційна, вонамістить характерні злети з пунктирнимритмом. У третій частині музика стає щебільш напруженою та динамічною.
7.Фізкультхвилинка«Пластичний етюд».
8.Розспівування.Ііоспівка. Вправи для розвитку музичногослуху та голосу (завибором вчителя).
9.Виконуємо пісню «Хлоп’ятадівчата» (сл. І.Діка, муз. А.Островського).
Заспіваємопісню під фонограму. Розучуємо другийкуплет пісні.
10.Виконання творчого завдання до пісні.
Спробуйтезаспівати пісню разом зі своїми друзями за ролями. Об’єднайтеся у гурти дівчат та хлоп’ят,кожна з груп буде виконувати власнупартію. Спробуйте зімпровізувати приспів.
11.Узагальнення вивченого матеріалу.Рефлексія.
Якумузику ми слухали на уроці? В чомуособливість цього жанру?
Якікомпозитори писали етюди?
Пригадайте історію етюдів О.Скрябіна та Ф.Бургмюллера.
Якіетюди вам подобаються? Чому?
12.домашнє завдання.
Знайдітьі прослухайте етюди Ф.Ліста та Н.Паганіні. Порівняйте їх за настроємта засобами виразності. Створіть етюд аквареллю або за допомогою фотоапарата. 13.Вихід з класу під музику О.Скрябіна. 14.Для допитливих – виконання музичного проекту. Проект«Етюди митців» Мета:навчитися створювати власні етюди врізних видах мистецтва. Очікуванийрезультат:конкурс на найкращий етюд. Планстворення:Пригадайте,в яких видах мистецтва існує жанр етюду.Чи хочете створити власний етюд тавзяти участь у конкурсі на найкращийтвір? Тоді за справу!
Створітьвласний етюд, обравши якийсь іззапропонованих варіантів: фотоетюдз картин природи виконайте за допомогоюфотоапарата або мобільного телефону,живописнийетюд - на аркуші паперу аквареллю або олівцем,театральнийта балетний – знімітьна відео, літературний–запишіть у зошиті, амузичний етюд - запишіть на диктофон.
Влаштуйте на уроці конкурс на найкращий етюд,розробивши критерії оцінювання: якістьвиконання, зміст, творчість, оригінальність,оформлення тощо. Оберіть журі.
Після цього конкурсу влаштуйте з друзями виставку етюдів класу.
Музичнемистецтво 6 клас- Урок 23
Тема.Мистецтво імпровізації.
Мета.Ознайомити з особливостями та характернимиознаками жанрів рапсодії та варіацій,з історією розвитку цих жанрів у музичномумистецтві, розглянути різницю міжвокальними та інструментальнимиваріаціями, ознайомити учнів з творчістюС. Рахманінова та його здібностями доваріацій, що розвивалися з дитинства.
Розвивативміння учнів уважно слухати рапсодіюта варіації і виявляти характерні ознакижанрів, розвивати вміння висловлювативласні музичні враження від прослуханихтворів, розвивати вміння виразновиконувати твори та вміння створюватиімпровізацію.
Виховуватиінтерес до слухання класичноїінструментальної музики та виконаннядитячих пісень композиторів-класиків.
Типуроку:комбінований, урок заглиблення в тему.
Обладнання:музичний інструмент, програвач,мультимедійна дошка, ілюстрації домузичного твору та пісні або мультимедійнапрезентація, портрети композиторів С.Рахманінова, Ф. Шопена, Н. Паганіні таВ.А. Моцарта.
Основніпоняття для засвоєння:характерні ознаки жанру варіацій, видиваріацій, мистецтво імпровізації таваріювання, поєднання жанрів, вокальніта хореографічні варіації, композиційнабудова (форма) варіацій.
Твори,що вивчаються на уроці:
С.Рахманінов. Рапсодія на тему Н. Паганінідля фортепіано з оркестром.
С.Рахманінов. Варіації на тему Ф. Шопена.
«Веснянапісня» (слова Кр. Овербека, переклад М.Познанської, музика В.А. Моцарта).
Хідуроку
1.Вхідпід рапсодію С. Рахманінова на тему Н.Паганіні. Організаційний момент.Мотивація до навчання.
2.Музичнесприймання. С. Рахманінов. Рапсодія натему Н. Паганіні для фортепіано зоркестром; С. Рахманінов. Варіації натему Ф. Шопена.
(Фрагментитворів Н. Паганіні та Ф. Шопена, які сталиосновою рапсодії та варіацій С.Рахманінова).
3.Аналізмузичних творів.
1.Розкажітьпро особливості звучання прослуханихтворів. Як змінилася музика Н. Паганіні,Ф. Шопена у творах С. Рахманінова?
2.Охарактеризуйтезасоби виразності цих творів.
3.Пригадайте,що ви знаєте про варіації. Що спільногота що відмінного у цих творах?
4.Якікартини постають у вашій уяві, колизвучать ці твори?
5.Розкажітьпро свої враження від музики.
4.Новий матеріал для засвоєння. Бесіда зучнями про творчість С. Рахманінова.
СергійВасильович РАХМАНІНОВ (1873-1943)
Російськийкомпозитор, піаніст і диригент, один ізяскравих представників фортепіанногомистецтва. Серед його фортепіаннихтворів — п'єси, п'єси-фантазії, сюїти,сонати, етюди, рапсодії, варіації.Композитор написав варіації на тему А.Кореллі, на тему Ф. Шопена, рапсодію натему Н. Паганіні.
5.Бесіда про музичний жанр рапсодії таісторію його розвитку.
Рапсодія—пісня або вірш, що їх виконували вантичній Греції мандрівні декламатори-співаки— рапсоди; тепер — жанр інструментальноготвору вільної форми, зазвичай на основінародних тем.
Музичнийсловничок
Рапсодія(грец.— пісня рапсода) — жанр інструментальноготвору вільної форми, здебільшого наоснові народних тем.
Длярапсодій характерне чергуваннярізнохарактерних епізодів, побудованихна народнопісенному репертуарі. У XIXст. жанр рапсодії відродився. Спочаткуїх створювали для виконання на фортепіано(варіації на народні теми у Ф. Ліста).Пізніше рапсодії стали схожими досольних концертів для фортепіано зоркестром.
Вукраїнській музиці відомі дві рапсодіїдля фортепіано М. Лисенка, оркестровірапсодії — «Стрілецька» («Галицькарапсодія») С. Людкевича, «Українськарапсодія» В. Барвінського, «Лемківська»і «Закарпатська» рапсодії М. Вериківського,«Гуцульська рапсодія» Ю. Майбороди,«Українська Карпатська рапсодія» Л.Колодуба. Рапсодію на українські теминаписав також російський композиторС. Ляпунов.
6.Виконаннятворчого завдання.
Спробуйтестворити імпровізацію на тему української народної пісні. Спочатку заспівайте пісню в її основному варіанті, а потім за допомогою ударного або шумовогоінструмента створіть музичну імпровізацію— змініть ритмічний рисунок, додайтепрограш тощо. Щоб вам було легше виконуватиімпровізацію, попросіть однокласниківвистукувати
постійнийнезмінний ритм — остинато. (Навибір пропонуємо дітям музичніінструменти: бубон, трикутник, маракаси,дзвіночки та інші).
7.Бесідапро жанр варіацій та його будову.
С.Рахманінов був імпровізатором ще здитинства. Окрім вивчених п'єс, маленькийСергій почав придумувати щось своє.Коли до бабусі приїжджали гості, вінграв для них власні імпровізації замістьоголошених класичних творів. Це захопленняімпровізувати залишилося у нього навсе життя. Рахманінов був геніальнимпіаністом і диригентом. Прекраснавіртуоза техніка його гри підкорилабагато країн.
Варіаціїна тему Шопенаскладаються із 22-х варіацій на темуПрелюдії до-мінор, що написані впродовж1902-1903 років.
ТвірРапсодіянатему Паганінідля фортепіано з оркестром був написаний1934 року. Цей твір складається з 24-хваріацій.
Розгляньтесхему варіацій. Що вона вам підказала?
А, А1, А2, А3, А4.
Музичнийсловник
Варіації– (відлат. – зміна, різновид) – музичний твір,у якому основна тема зазнає різноманітних змін (мелодичних, ладових, ритмічних,гармонічних).
Існуютьдекілька різновидів варіацій: вокальні— в них часто видозмінюється не тількимелодія, а й супровід, інструментальні— в них може змінюватися і мелодія, ісупровід для окремих інструментів абооркестру, існують навіть цілі варіаційніцикли. Цікавими є інструментальніваріації з однією мелодією в басі(варіації на basso ostinato), в яких змінюютьсяверхні голоси
8.Фізкультхвилинка«Весняні фантазії».
9.Розспівування.Поспівка. Вправи для розвитку музичногослуху та голосу(завибором вчителя).
10.Розучуванняпісні. «Весняна пісня» (слова Кр. Овербека,переклад М. Познанської, музика В.А.Моцарта).
Знайомствоз піснею та її змістом, розучуваннямелодії першого куплету та приспіву.Виконання першого куплету, приспівупід акомпанемент інструмента.
11.Виконаннятворчого завдання.
Заспівайтеперший куплет, показуючи рух мелодіїрукою; другий куплет виконайте, плескаючив долоні. Чи вдалося вам зберегтиритмічний рисунок пісні? Разом зоднокласниками організуйте конкурс нанайкраще виконання пісні під музичнийсупровід.
Розгляньтерепродукцію картини І. Годунова«Гіацинти». Чи співзвучна вона з «Весняноюпіснею» В.А. Моцарта? Створіть за допомогоюкольорової крейди маленький етюд «Моявесняна пісня».
12.Читаннявірша.
Мамо,настала весна,
Квітневерба запашна,
Річкав долині синіє.
Мамо,настала весна,
Пташечкав полі співає,
Пісняїї чарівна
Сонечковранці стрічає.
Мамо,настала весна,
Квітівнарвали ми з татом
Там,де поляна ясна, —
Втебе ж веснянеє свято!
В.Грінчак
13.Узагальненнявивченого матеріалу. Рефлексія.
Проякі музичні форми та жанри ми говорилина уроці?
Щохарактерно для імпровізації? У чомуособливість імпровізацій на темивідомих шедеврів?
Якімузичні твори вам запам'яталися і чому?
Розкажітьпро свої враження від уроку.
14.Домашнєзавдання.
Пригадайтепісні про весну. Які з них ви зможетевиконати для своєї матусі?
Зробітьмамі оригінальний дарунок: за допомогоюкомп'ютера створіть музичну листівку.
15.Вихідз класу під рапсодію С. Рахманінова натему Н. Паганіні.
16.Длядопитливих — виконання музичногопроекту.
Проект«Весняні варіації»
Мета:навчитися виготовляти музичну листівкуабо власний міні-альбом з привітаннямиз нагоди настання Весни.
Очікуванийрезультат: листівка або міні-альбом.
Планстворення:
1.Візьмітьфарби, пензлик або кольоровий папір,ножиці та клей. Із картону виготовтепривітальну листівку або міні-альбом,яким ви привітаєте шкільних або ріднихіз Міжнародним жіночим святом чи весною.Намалюйте весняну імпровізацію, якаможе складатися з весняних букетів,квіткових композицій, весняних кольоровихфантазій. Додайте до малюнків прикрасиіз шовкових стрічок, стразів, намистинок,кольорових паперових сердечок.
2.Складітьпривітальний вірш та підпишіть листівку.Прикрасьте альбом віршами про весну.Ваш святковий сюрприз зроблено вашимируками. Зі святом всіх дівчат та вашихматусь і бабусь!
Музичнемистецтво 6 клас - Урок 24
Тема.Рондо запрошує в коло.
Мета.Ознайомити з особливостями жанру рондо,історією його розвитку та характернимиознаками рондо як жанру камерно-інструментальноїмузики, розглянути різницю між рондоминулого та сучасності, ознайомитиучнів з авторами та виконавцями рондо.
Розвивативміння учнів уважно слухатикамерно-інструментальну музику тазнаходити на слух характерні ознакирондо як жанру музики та форми рондо,вміння надавати характеристику засобаммузичної виразності творів, розвивативміння висловлювати власні музичнівраження від прослуханого твору,розвивати вміння знаходити спільніриси між видами мистецтва.
Виховуватиінтерес до слухання класичноїкамерно-інструментальної музики тавиконання дитячих пісень композиторів-класиків.
Типуроку:комбінований, урок заглиблення в тему.Обладнання: музичний інструмент,програвач, мультимедійна дошка, ілюстраціїдо музичного твору та пісні абомультимедійна презентація, портреткомпозитора В.А. Моцарта.
Основніпоняття для засвоєння:характерні ознаки жанру рондо, розмаїттярондо, вокальне виконання інструментальнихтворів, вокальне виконання рондо —друге життя інструментального твору,композиційна будова (форма) рондо.
Твори,що вивчаються на уроці:
В.А. Моцарт. «Рондо в турецькому стилі»із фортепіанної сонати №11 (у класичномуваріанті та сучасній обробці).
В.А. Моцарт. Рондо для скрипки з оркестромсі-бемоль-мажор.
Ж.-П.Ревербері. «Фантазія» у виконанніоркестру «Rondo Veneziano» під керівництвомЖ.-П. Ревербері.
«Веснянапісня» (слова Кр. Овербека, переклад М.Познанської, музика В.А. Моцарта).
Хідуроку
1.Вхідпід «Рондо в турецькому стилі» В.А.Моцарта. Організаційний момент. Мотиваціядо навчання.
2.Музичнесприймання. В.А. Моцарт. «Рондо в турецькомустилі» із фортепіанної сонати №11 (укласичному варіанті та в сучаснійобробці); В.А. Моцарт. Рондо для скрипкиз оркестром сі-бемоль-мажор.
3.Аналізмузичних творів.
1.Розкажітьпро особливості звучання творів В.А.Моцарта.
2.Охарактеризуйтезасоби виразності, використані у кожномумузичному творі.
3.Якімузичні інструменти виконують «Рондов турецькому стилі» у сучасній обробці?
4.Чимвідрізняється сучасна обробка рондовід оригіналу? Доведіть свою думку.
5.Порівняйтерондо для фортепіано та рондо для скрипкиз оркестром. Назвіть спільні та відмінніриси.
6.Розкажітьпро свої враження від музики.
7.Назвітьмузичні твори В.А. Моцарта, які звучалина попередніх уроках.
4.Новий матеріал для засвоєння. Бесіда зучнями про жанр рондо та історію йогостворення.
Одиніз музикознавців, котрий досліджуваввплив музики на людину, довів, що твірВ.А. Моцарта «Рондо в турецькому стилі»поліпшує настрій.
Цікаво,що «Рондо...» є третьою частиною сонатиля-мажор. За законами музичної композиції,фінальну частину сонати пишуть у певнійкласичній формі. Моцарт обрав відомуформу рондо: музика неначе «ходить» поколу і один мотив увесь час повторюється.Ця частина набула великої популярності,а згодом стала виконуватися
якокремий твір.
Формарондо спочатку з'явилася в літературі- це назва строфічної організації вірша,яка склалася у середньовічній французькійпоезії.
Умузиці рондо виникло в XIII ст. Спочаткуце було старовинне (куплетне) рондо -улюблений жанр французьких клавесиністівЖ Шамбоньєра, Ф. Куперена, Ж.-Ф. Рамо. Цебули програмні п'єси-мініатюри різногохарактеру. У цій формі композиториписали й танці. У німецькій музиці рондовиконують у фіналах концертів
Й.С.Баха.
Закількістю тем виділяють малерондо(одна або дві теми) івелике рондо(три і більше тем).
Розгляньмосхему музичної форми рондо:
А_ В - А - С - А - ... - А, де А - це рефрен, В і С- епізоди.
УХІХ-ХХ ст. класична уніфікація формивідходить на задній план; натомістьзростає індивідуалізація. Дві однаковіконструкції - рідкісне явище. Рондо можемати будь-яку кількість частин, але неменше п'яти. Рефрен може проводитися врізних тональностях, нерідко порушуєтьсяповторення частин. Такий тип рондозливається з іншими формами, зокрема,із сюїтною.
5.Виконаннятворчого завдання.
Розгляньтерепродукцію картини. Чим вона нагадуєвам музичне рондо? Поясніть, чому ви таквважаєте. (Спогляданняілюстрації Ю. Герцена «Велике рондо»).
Атепер візьміть кольорові олівці тастворіть ілюстрацію до рондо В.А. Моцарта.Передайте різними кольорами рефрен таепізоди. Покажіть свій малюнок друзям.
6.Музичнесприймання. Ж.-П. Ревербері. «Фантазія»у виконанні оркестру «Rondo Veneziano» підкерівництвом Ж.-П. Ревербері.
Твір«Фантазія», який ви щойно слухали,написано у формі рондо. Історія колективу«Rondo Veneziano» бере свій початок із 1979 року.Жан-П'єр Ревербері — видатний композитор,аранжувальник і продюсер сучаснихіталійських артистів - створив музичнийгурт зі студентів італійських консерваторій. Спершу колектив виступавяк камерний оркестр. У їхній творчостімузичні нововведення сучасності поєднано з класичною музикою. Гуртвиконує також класичні твори Л. ванБетховена, А. Вівальді, В.А. Моцарта, Й.С.Баха.
7.Фізкультхвилинка«Хореографічні варіації».
8.Розспівування.Поснівка. Вправи для розвитку музичногослуху та голосу (за вибором вчителя).
9.Виконуємонісню. «Весняна пісня» (слова Кр. Овербека,переклад М. Познанської, музика В.А.Моцарта).
Заспівайтеперший куплет під супровід інструмента,а другий — під фонограму. Попросітьоднокласників оцінити ваше виконання.
10.Узагальненнявивченого матеріалу. Рефлексія.
Проякі музичні форми та музичні жанри мидізналися на уроці?
Творияких композиторів минулого та сучасностізвучали на уроці? Що їх об'єднує?
Щови знаєте про відоме рондо В.А. Моцарта?Охарактеризуйте засоби музичноївиразності цього твору.
Якперекладається слово «рондо»? Наведітьприклади творів, написаних у цій формі.
Розкажітьпро свої враження від уроку.
11.Домашнєзавдання;
Послухайтекамерно-інструментальну музику весняноїтематики. Визначте жанри прослуханихтворів. Створіть відеоролик «Весна вмоєму місті», використавши для музичногооформлення рондо В.А. Моцарта або Ж.-П.Ревербері.
12.Вихідз класу під «Рондо в турецькому стилі»В.А. Моцарта.
13.Длядопитливих — виконання музичногопроекту.
Проект«Незвичайне музичне коло» Мета:навчитися виготовляти за допомогоюкомп'ютера презентацію або ролик,знаходити та вибирати необхідні картинита музичні файли. Очікуванийрезультат:презентація або ролик. Планстворення: Цей проект вамдопоможуть створити друзі, рідні абовчителі.
1.Перегляньтез друзями малюнки або ілюстрації іззображенням весняних квітів, збережітьїх на комп'ютері в окрему папку у форматіJPEG.
2.Зберітьмузичні файли з записом рондо, які мислухали на уроці.
3.Складітьразом презентацію або ролик, в якійрозмістите зібрані ілюстрації. Головнезавдання — розміщення ілюстрацій впрезентації або ролику повинно співпадати з формою рондо, одна ізкартин буде рефреном та повторюватисяпротягом усього проекту, а інші —епізодами. Підказкою стане схема формирондо.
4.Додайтемузичні файли та збережіть проект накомп'ютері, потім запишіть його на диск.Продемонструйте на уроці друзям своюроботу, яку озвучите цікавими веснянимивіршами або розповіддю про рондо.
Музичнемистецтво 6 клас - Урок 25
Тема.Соната.
Мета.Ознайомитиз особливостями жанру сонати та етапамийого розвитку в музичному мистецтві, зхарактерними ознаками жанру такомпозиційною будовою — формою класичноїсонати та її закономірностями, розглянутирізницю між сонатами різних композиторів,ознайомити учнів з інструментальноютворчістю композиторів Й. Гайдна та К.Дебюссі.
Розвивативмінняучнів уважно слухати сонату та визначатизакономірності сонатної форми і вміннязображати схематично класичний типпершої частини сонати, розвивати вміннянадавати характеристику головним темамі музичному образу сонати, розвивативміння висловлювати власні музичнівраження від прослуханого твору,розвивати вміння виконувати виразнопісні та повторювати мелодійний таритмічний малюнок пісні.
Виховуватиінтерес до слухання класичної сонатита її творців, інтерес до виконаннядитячих пісень українських композиторів.
Типуроку:комбінований, урок заглиблення в тему.Обладнання: музичний інструмент,програвач, мультимедійна дошка, ілюстраціїдо музичного твору та пісні абомультимедійна презентація, портреткомпозитора Й. Гайдна.
Основніпоняття для засвоєння:характерні ознаки жанру сонати, жанрсонати та етапи його розвитку, різновидисонат, композиційна будова (форма)варіацій, цикли сонат.
Твори,що вивчаються на уроці:
Й.Гайдн. Соната для фортепіано ре-мажор(№ 37) — Allegro con brio (І ч.).
К.Дебюссі. Соната для віолончелі тафортепіано ре-мінор.
«Музика»(слова І. Боровика, музика Ю. Рожкова).
Хідуроку
1.Вхідпід музику Й. Гайдна. Організаційниймомент. Мотивація до навчання.
2.Музичнесприймання. Й. Гайдн. Соната для фортепіаноре-мажор (№37) — Allegro соп brio (І ч.).
3.Аналізмузичного твору.
1.Розкажітьпро особливості звучання сонати.
2.Якізасоби виразності твору вдалося вамрозпізнати?
3.Поміркуйте,чому соната має таку назву.
4.Чисподобалася вам музика? Розкажіть просвої враження.
4.Новий матеріал для засвоєння. Протворчість композитора. Франц ЙозефГАЙДН (1732-1809)
Австрійськийкомпозитор, представник віденськоїкласичної школи, один із засновників жанрів симфонії та струнного квартету. Стиль Гайдна органічнопов'язаний з культурою Відня, щопоєднувала італійські, південно-німецькіта інші культурні традиції. Його творчістьохоплює широкий спектр жанрів. В доробкукомпозитора 24 опери, 14 ораторій, концерти для фортепіано та інших інструментівз оркестром, сонати, 77 квартетів та іншітвори.
Клавірнамузика Гайдна (сонати, рондо, варіації)посідає важливе місце в творчостікомпозитора. Він написав 52 сонати дляфортепіано. Відкриттям Й. Гайднавважається також форма рондо-сонати, вякій сонатна форма (експозиція, розробка,реприза) зливається з формою рондо(А-В-С-А або А-В-А-С-А-В-А).
СонатиЙ. Гайдна, як правило, мають тричастиннийцикл: 1 — сонатне алегро, 2 — повільначастина, 3 — швидкий фінал зазвичай уформі рондо.
Соната№37 ре-мажор — твір, який іскритьсярадістю життя і завзяттям. Перша частинасонати Allegro соп brio — безтурботна талегка, друга Largo — лірично-мінорна, атретя — танцювальний і веселий фінал.
5.Бесіда з учнями про особливості жанрусонати та історію його розвитку. Музичнийсловничок
Соната(італ. senate, від лат. sonare — звучати) — жанрінструментальної музики, призначеноїдля одного або кількох інструментів;інструментальний твір, що складаєтьсяіз трьох-чотирьох різних за характеромі темпом частин.Термін «соната» відомийз XVI ст. Спочатку цим терміном називалибудь-який інструментальний твір. Напочатку XVII ст. утворилося два типи сонат:церковнісонати (sonatada chiesa) та камернісонати(sonata da camera). Соната для скрипки з чітковиписаною і розро¬бленою партією клавіруз'явилася у Й.С. Баха. У середині XVIII ст.інтенсивно формувався тип класичноїсонати, і до кінця століття цей процесзавершився.
Й.Гайдн, В.А. Моцарт, Л. ван Бетховен таінші композитори творили в жанрікласичної сонати. Композитори - романтики збагатили й переосмислили цей жанр.Для розвитку сонати багато зробили Ф.Шопен, Р. Шуман, Ф. Ліст, Й. Брамс, Е. Гріґта ін.
НаприкінціXIX — на початку XX ст. з'являються сонатиу французьких композиторів Г. Форе, П.Дюка, М. Равеля, К. Дебюссі та російськихкомпозиторів О. Скрябіна, М. Метнера.
УXX ст. соната залишається одним ізпровідних музичних жанрів. Нові образий засоби виразності істотно змінюютьїї вигляд — це сонати С. Прокоф'єва, Д.Шостаковича, Б. Бартока.
Першимисонатами українських композиторівстали скрипкова соната М. Березовськогота фортепіанні сонати Д. Бортнянського.Пізніше до цього жанру звертались М.Лисенко, В. Косенко, Б. Лятошинський, М.Тіца, Р. Сімович, Ю. Щуровський, В. Сєчкінта ін.
Жанрсонати вирізняється чіткою структурою.Першу частину сонати пишуть у сонатнійформі.
Сонатнаформа— це принцип викладу музичного матеріалу,який передбачає не механічне чергуваннячастин і розділів, а взаємодію тем і художніх образів. Теми —головна і побічна— або протиставляються одна одній,або доповнюють одна одну.
Розвиток тем відбувається впродовж трьохетапів — експозиції,розробки та репризи.
Експозиція | Розробка | Реприза |
показголовної | розвиток | повтореннятем |
іпобічної тем | тем | (частовидозмінене) |
Прослухайте ще раз першу частину сонати №37 Й.Гайдна і складіть схему цьогомузичного твору. Перевірте, чи вдалось вам виокремити експозицію, розробку та репризу в сонатній формі.
6.Музичнесприймання. К. Дебюссі. Соната длявіолончелі та фортепіано ре-мінор.
Порівняйтесонату К. Дебюссі з сонатою Й. Гайдна.Як прослідковується сонатна форма упершій частині твору? Надайте характеристикузасобам музичної виразності.
7.Фізкультхвилинка«Відпочиваємо разом».
8.Розспівування.Поспівка. Вправи для розвитку музичногослуху та голосу (завибором вчителя).
9.Розучуванняпісні. «Музика» (слова І. Боровика, музикаЮ. Рожкова).
Знайомствоз піснею та її змістом, розучуваннямелодії першого куплету та приспіву.Виконання першого куплету, приспівупід акомпанемент інструмента.
10.Узагальненнявивченого матеріалу. Рефлексія.
Розкажітьпро особливості жанру сонати. Що вамзапам'яталося з історії розвитку цьогожанру в музичному мистецтві?
Вчому особливість музичного образусонати И. Гайдна?
Якікомпозитори працювали в жанрі сонати?
11.Домашнєзавдання.
Послухайтеодну з сонат композитора-класика.Пригадайте схему сонатної форми тазобразіть її схематично.
12.Вихідз класу під музику Й. Гайдна.
13.Длядопитливих — виконання музичногопроекту.
Проект«Мої враження від сонати»
Мета:навчитися організовувати конкурс творчихробіт — музичних вражень, пов'язанихз жанром сонати, висловлювати власнівраження від музичного твору врізноманітних творчих формах, проводитипрезентацію творчих робіт на обранутему.
Очікуванийрезультат:презентація творчих робіт.
Планстворення проекту: Уцьому проекті може взяти участь увеськлас.
1.Завдання:спробуйте зі своїми друзями виразитивласні враження від прослуханогомузичного твору — сонати Й. Гайдна — утворчій формі: наприклад, твір на тему«Мої музичні враження», стаття в газету,малюнок, панно, аплікація, вірш тощо.
2.Влаштуйтез друзями презентацію власних творчихробіт: кожен учасник стисло представляєроботу та коментує свої напрацювання.
3.Презентаціїможна озвучувати музикою И. Гайдна.
Музичнемистецтво 6 клас - Урок 26
Тема.Квартет. Урок узагальнення знань.
Мета.Ознайомити із особливостями жанруквартету та його характерними ознакамияк жанру камерно-інструментальноїмузики, розглянути різницю між жанромквартету та музичними творами, щовиконується інструментальним квартетом,ознайомити учнів з авторами та виконавцямиквартетів, узагальнити знання учнів зтеми «Камерно-інструментальні жанри».
Розвивативміння учнів уважно слухатикамерно-інструментальну музику тазнаходити на слух характерні ознакижанру квартету, надавати характеристикузасобам музичної виразності твору,розвивати вміння висловлювати власнімузичні враження від прослуханоготвору, розвивати вміння виконуватипісні у ході конкурсу на краще виконаннятворів та вміння учнів визначати музичнітвори за музичними темами, розрізнятипісні за вступом.
Виховуватиінтерес до слухання класичноїкамерно-інструментальної музики тавиконання дитячих пісень українськихкомпозиторів.
Типуроку:комбінований, урок узагальнення знаньз теми.
Обладнання:музичний інструмент, програвач,мультимедійна дошка, ілюстрації домузичного твору та пісні або мультимедійнапрезентація, портрети композиторів Б.Лятошинського та Й. Штрауса.
Основніпоняття для засвоєння:характерні ознаки жанру квартету,історія розвитку жанру, композиційнабудова (форма) квартету.
Твори,що вивчаються на уроці:
Б.Лятошинський. Квартет №2 для двохскрипок, альта і віолончелі, тв. 4, 4.Allegro molto.
Й.Штраус. Полька «Грім і блискавка» увиконанні струнного квартету.
Хідуроку
1.Вхідпід музику Б. Лятошинського. Організаційниймомент. Мотивація до навчання.
2.Музичнесприймання. Б. Лятошинський. Квартет №2для двох скрипок, альта і віолончелі,тв. 4, 4. Allegro molto.
3.Аналізмузичного твору.
1.Розкажітьпро особливості звучання квартету.Опишіть характер музики.
2.Увиконанні яких музичних інструментівпрозвучав твір?
3.Назвітьтип квартету як ансамблю виконавців.
4.Якізасоби виразності твору вам вдалосярозпізнати?
5.Розкажітьпро свої враження від твору.
4.Бесіда про історію розвитку жанруквартету.
Пригадаймо,як залежить назва виконавців будь-якого музичного твору відповідно до кількостімузикантів - виконавців.
Вивже знаєте, що ансамбль із двох виконавців(вокалістів або інструменталістів), —це дует,троє виконавців утворюють тріо,а четверо — квартет.Камерний ансамбль із п'яти виконавцівтрадиційно називають квінтетом,із шести — секстетом,із семи — септетом,з восьми — октетом.Такі самі назви мають і музичні твори,написані для відповідної кількостівиконавців.
Оскількищойно ми слухали квартет, розглянемойого як музичний твір для чотирьохінструментів детальніше.
Середжанрів камерних ансамблів переважаєструнний квартет, що у другій половиніXVIII ст. замінив пануючу тоді тріо-сонату.Видатні твори цього жанру написаливіденські класики — Й. Гайдн, В.А. Моцарт,Л. ван Бетховен. їхні квартети створеніу формі сонатного циклу, яка згодомстала традиційною. У романтичну епоху слід особливо відзначити квартетиФ. Шуберта.
Укінці XIX — на початку XX ст. у струннихквартетах використовують лейтмотивнийпринцип (одна тема є головною у творі),важливого значення надають барвистості,образності, колористичній гармонії (П.Чайковський, С. Танеев, Е. Ґріг, К. Дебюссі).Глибокий психологізм, напруженаекспресія, вияв нових можливостейінструментів та їхніх поєднань властивіквартетам Д. Шостаковича та Б. Бартока.
Жанрфортепіанного квартету був найпопулярнішиму класичну епоху (В.А. Моцарт), пізнішекомпозитори зверталися до цього жанрурідко.
Вукраїнській музиці найвідоміші творицього жанру належать Б. Лятошинському(піять квартетів), В. Сильвесгрову(«квартет-пік- коло»), Ю. Іщенку.
5.Новий матеріал для засвоєння. Бесіда зучнями про композитора — автораукраїнського квартету.
БорисМиколайович ЛЯТОШИНСЬКИЙ (1894-1968)
Українськийкомпозитор, диригент і педагог, один ізосновоположників модерного напрямкув українській музиці. Неодноразовий член журі міжнародних конкурсів таактивний учасник керівних органівСпілки композиторів України і Київськоїконсерваторії. Автор опер, творів дляхору з оркестром, творів для симфонічногооркестру, п'єс для духового оркестру,фортепіано з оркестром тощо.
Музичнийсловничок
Квартет—музичний твір для чотирьох інструментів або вокальних голосів, зазвичайнаписаний у сонатній формі.
6.Музичнесприймання. Й. Штраус. Полька «Грім іблискавка» у виконанні струнногоквартету.
7.Аналізмузичного твору.
1.Опишітьхарактер прослуханої музики.
2.Увиконанні яких музичних інструментівпрозвучав твір?
3.Порівняйтетвір Й. Штрауса із твором Б. Лятошинського.Поміркуйте, у чому полягає різниця міжжанром квартету і виконанням будь-якоготвору інструментальним квартетом.
8.Проведеннявікторини «Добери мелодію».
Заподаними ілюстраціями впізнайте музичнітвори, які ми слухали на уроках, і назвітьпрізвища їхніх авторів. (Спогляданняілюстрацій до музичних творів, які дітислухали протягом чверті).
9.Проведенняконкурсу «Найкращий виконавець».
Заілюстраціями пригадайте пісні, які мививчали на уроках, і виконайте їх підфонограму разом із друзями. Позмагайтеся,хто з вас заспіває найкраще.
10.Проведенняконкурсу «Знавці музичного мистецтва».
Дайтевідповіді на різнорівневі запитання:
2 бали |
а)рондо; б) ноктюрн; в) соната.
а)етюд; б) скерцо; в) рондо. |
3 бали |
|
4 бали |
|
абодайте відповіді на тестові запитання:
Питання до теми «Жанри камерно-інструментальноїмузики»
1.Музична форма, що містить кілька частин,які є зміненою першою частиною (темою):
варіаційна
сонатна
рондо
2.Видмузичного мистецтва, створений длявиконання на інструментах сольно абоневеликим складом виконавців:
камерно-інструментальна
вокально-інструментальна
симфонічна
3.Поширенаназва музичних композицій, переважноінструментальних, зміст яких пов'язанийз художніми образами ночі:
Ноктюрн
Романс
рапсодія
4.Музичнийтвір циклічної форми (зазвичай із трьохабо чотирьох частин) для одного абокількох інструментів має назву:
соната
етюд
скерцо
5.Явищев мистецтві, при якому асоціації міжзоровими та слуховими враженнямипов'язуються воєдино:
імпровізація
синопсія
аранжування
6.Невеликийвступ імпровізаційного характеру передосновним твором — фугою або сюїтою, чисамостійна музична п'єса вільногоскладу:
рондо
прелюдія
варіація
7.Музичнаформа, в якій неодноразове (не меншетрьох) проведення головної теми (рефрену)чергується з відмінними між собоюепізодами:
скерцо
ноктюрн
рондо
8.Вправадля розвитку виконавської (переважноінструментальної) техніки:
скерцо
етюд
рондо
9.Назватвору, в якому перший епізод твору(«частина В») написаний в тональностіфа-мажор, а другий епізод («частина С»),значно похмуріший, завершуєтьсяповерненням до основної теми:
«Патетичнийетюд»
«ДоЕлізи»
«Маленьканічна музика»
10.Частинасимфонії, сонати, квартету чи самостійнамузична п'єса в стрімкому темпі грайливогохарактеру:
Скерцо
Рондо
Етюд
11.Авторрондо-сонати:
Й.Гайдн
Е.Гріг
Л.ван Бетховен
12.Композитор,аранжувальник і продюсер італійськихсучасних артистів, засновник колективувиконавців:
К.Дебюссі
Ж.Ревербері
Ф.Бурґмюллер
Скількиправильних відповідей? Це ваші справжнідосягнення в Країні музики!
Поставтесобі оцінку: ( )
11.Вихідз класу під музику Б. Лятошинського.
12.Длядопитливих — виконання музичногопроекту. Проект «Моя фонотека»(продовження)
Мета:навчитися знаходити фонограми музичнихтворів і зберігати їх у форматі мрЗ.
Очікуванийрезультат:диск з улюбленими творами різних жанрів.
Планстворення:
Увага!Цей проект є продовженням першогопроекту.
1.Знайдітьз друзями музичні твори та їхні сучасніобробки, написані в жанрахкамерно-інструментальної музики, щослухали на уроках. Збережіть їх у форматімрЗ в окрему папку на комп'ютері.
2.Складітьсписок записаних фонограм. Запишіть їхна диск.
3.Оформтеобкладинку диска з назвою «Моя фонотека».
Музичнемистецтво 6 клас - УРОК 27
Тема4. ЖАНРИ СИМФОНІЧНОЇ МУЗИКИ
Тема.Жанрова палітра симфонічної музики.
Мета.Ознайомитиз особливостями та характерними ознакамижанрів симфонічної музики, творцямисимфонічної музики, ознайомити учнівіз скарбничкою жанрів симфонічноїмузики, пригадати характерні ознакипрограмної та непрограмної симфонічноїмузики.
Розвивативмінняучнів уважно слухати симфонічну музикута знаходити на слух характерні ознакижанрів симфонічної музики, знаходитивідмінності та спільні риси між жанрамисимфонічної музики, розвивати вміннявисловлювати власні музичні враженнявід прослуханого твору, розвивати вміннязнаходити спільні риси між видамимистецтва.
Виховуватиінтерес до слухання класичної симфонічноїмузики та виконання дитячих пісеньукраїнських композиторів.
Тинуроку:комбінований, урок введення в тему.
Обладнання:музичний інструмент, програвач,мультимедійна дошка, ілюстрації домузичного твору та пісні або мультимедійнапрезентація, портрет композитора Л. ванБетховена.
Основніпоняття для засвоєння:характерні ознаки жанрів симфонічноїмузики, жанри великої та малої форми всимфонічній музиці, програмна танепрограмна симфонічна музика.
Твори,що вивчаються на уроці:
Л.ван Бетховен. Симфонія №5. І частина.
«Козацькапісня» (слова і музика А. Мігай).
Хідуроку
1.Вхідпід музику Л. ван Бетховена. Організаційниймомент. Мотивація до навчання.
2.Новийматеріал для засвоєння. Бесіда з учнямипро жанри симфонічної музики.
3.Роботазі схемою.
Скринька жанрів
Симфонічної музики
Симфонія Увертюра Концерт
Симфонічнапоема Симфонічна сюїта Симфонічніваріації
Дожанрів симфонічної музики також належатьсимфонієта, симфонічна картина, симфонічнафантазія.
Музичнийсловничок
Симфонічнамузика— музика, започаткована появою жанрусимфонії і призначена для виконаннясимфонічним оркестром.
4.Музичне сприймання. Л. ван Бетховен.Симфонія № 5.1 частина.
5.Аналізмузичного твору.
1.Чимвас вразила музика? Що було в нійнезвичного?
2.Якіінструменти виконували твір? Розкажітьпро особливості звучання твору.
3.Чиє в цій музиці основна мелодія? Доведіть.
4.Якізасоби музичної виразності характернідля цього симфонічного твору?
6.Бесідапро автора твору — композитора Л. ванБетховена та історію створення симфонії№ 5.
Чизнаєте ви, що відома всім симфоніянімецького класика була присвяченаукраїнцю? З'ясуймо це разом.
Середдев'яти симфоній Бетховена особливовирізняється симфонія №5. Її всі без винятку впізнають за вступом. Цікаво,що цей музичний твір композитор присвятивсвоєму другу і меценату — сину останньогогетьмана України, графу АндріюРозумовському (українцю за походженням).
Особливиму звучанні симфонії є те, що всі чотиричастини об'єднані фізною «темою долі»,котра звучить на початку твору якепіграф. Про неї Бетховен сказав: «Такдоля стукає у двері». Ця тема звучитьдуже голосно (фортисимо) одночасно впартіях різних інструментів. Симфоніяне має програми, її зміст не вираженийсловами, але яскрава, виразна музика,конкретне значення основного мотивудають право розглядати твір як картинуборотьби людини з перешкодами життя вім'я радості та щастя. Чотири частинисимфонії можна уявити як окремі моментицієї боротьби. Фінал зображує перемогулюдини над силами зла і насильства.
Iчастина(Allegro con brio — швидко, з вогнем) написанав сонатній формі. Частина відкриваєтьсятак званою «темою долі» — мотиву зчотирьох нот, що повторюється двічі,вдруге — одним ступенем ниж¬че. Цеосновний мотив, з якого розвиваютьсявсі інші теми частини.
IIчастина(Andante con moto — повільно) —це глибокі роздуми про щось серйозне,значне. Написана у формі варіацій надві теми.
IIIчастина(Scherzo — Allegro, в перекладі з італійської— «жарт»).Музика цієї частини за настроєм повертаєнас до першої частини.
IVчастина(Allegro, фінал)звучить святково, переможно. Тема дужеблизька до «Гімну Свободи». Фіналнаписаний у формі сонатного алегро.
Музичнийсловничок
Симфонія(від грец. — співзвуччя) — жанр оркестровоїмузики, великий твір для оркестру,написаний зазвичай у формісонатно-симфонічного циклу.
7.Робота зі схемою.
КЛАСИЧНИЙВИД ЖАНРУ СИМФОНІЇ
Класичнізразки симфонії складаються з чотирьохчастин.
Ічастина – у швидкому темпі, пишеться в сонатнійформі (формі сонатного алегро) | ІІчастина – вповільному темпі, найбільш довільноїформи, часто варіаційна. | ІІІ частина- Менуетабо скерцо, у складній тричастиннійформі. | IVчастини- Ушвидкому темпі, в сонатній формі абоу формі рондо. |
8.Виконаннятворчого завдання.
Прослухайтепершу частину симфонії №5 Л. ван Бетховенаще раз. Спробуйте уявити себе режисеромхудожнього фільму. Вигадайте невеликийсюжет. Хто буде головним героєм вашогофільму? Розкажіть про це своїм друзям.
9.Фізкультхвилинка«Відпочиваємо разом ».
10.Розспівування.Поспівка. Вправи для розвитку музичногослуху та голосу (завибором вчителя).
11.Розучуванняпісні. «Козацька пісня» (слова і музикаА. Мігай).
Знайомствоз піснею та її змістом, розучуваннямелодії першого куплету та приспіву.Виконання першого куплету, приспівупід акомпанемент інструмента.
12.Узагальненнявивченого матеріалу. Рефлексія.
Учому полягає особливість жанрівсимфонічної музики?
ЯкБетховен утвердив у своїй симфоніїідею перемоги людини в боротьбі закращу долю?
Якіінструменти виконували твір?
Розкажітьпро засоби виразності симфонії.
13.Домашнєзавдання.
Послухайтемузику, яка звучить у вас вдома. Чи єсеред прослуханих творів схожі до темисимфонії Бетховена? Заспівайте пісню,яку ми вивчили на уроці, своїм ріднимта друзям.
14.Вихідз класу під музику Л. ван Бетховена.
15.Длядопитливих — виконання музичногопроекту. Колективний проект«Лунає симфонічна музика»
Мета:навчитися писати сценарії шкільнихсвят. Очікуванийрезультат:сценарій свята. Планстворення:Цейпроект може бути груповим. Об'єднайтесяв 3 групи. Першагрупа «Симфоністи» —дослідіть історію жанру симфонії задопомогою літературних джерел, знайдітьінформацію про відомі шедеври в жанрісимфонії з музики минулого та сучасності,про композиторів і виконавців, а такожїхні фото. Підготуйте презентацію насвято. Другагрупа «Музиканти»— складіть каталог найбільш популярнихсимфоній серед учнів класу та запишітьуривки творів у форматі мрЗ тавідеофрагменти виступів оркестрів надиск. Хто стане звукорежисером свята?Третя група «Сценаристи»— придумайте разом сценарій шкільногосвята, присвяченого жанру симфоній,оберіть ведучих та запросіть друзів.
Музичнемистецтво 6 клас - Урок 28
Тема.Зустріч з увертюрою.
Мета.Ознайомити з особливостями жанру«увертюра» як самостійного симфонічноготвору та з його історією розвитку,ознайомитися з характерними ознакамиувертюри як жанру симфонічної музики,розглянути різницю між увертюрами доопер, кінофільмів та самостійнимитворами для симфонічного оркестру,ознайомити учнів з авторами та виконавцямиувертюр різних часів.
Розвивативмінняучнів уважно слухати симфонічну музикута знаходити на слух характерні ознакижанру увертюри, розвивати вміння висловлювати власні музичні враженнявід прослуханого твору, знаходитивідповідність між змістом, літературним сюжетом твору та характерними засобами музичної виразності, розвивативміння виконувати пісні та створювативласні пластичні імпровізації до музики.
Виховуватиінтерес до слухання класичної симфонічноїмузики різних типів та виконання дитячихпісень українських сучасних композиторів.
Типуроку:комбінований, урок заглиблення в тему.
Обладнання:музичний інструмент, програвач,мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійнапрезентація, портрет композитора Г.Свиридова.
Основніпоняття для засвоєння:характерні ознаки жанру увертюри,історія розвитку жанру, увертюра яксамостійний жанр симфонічної музики,композиційна будова (форма) увертюри.
Твори,що вивчаються на уроці:
Г.Свиридов. Оркестрова увертюра до фільму«Час, уперед!».
В.Дашкевич. Увертюра до фільму «ШерлокХолмс та Доктор Ватсон».
«Козацькапісня» (слова і музика А. Мігай).
Хідуроку
1.Вхідпід музику Г. Свиридова. Організаційниймомент. Мотивація до навчання.
2.Музичнесприймання. Г. Свиридов. Оркестроваувертюра до фільму «Час, уперед!»
3.Аналізмузичного твору.
1.Якевраження у вас викликала музика?
2.Якийобраз часу створив композитор задопомогою засобів музичної виразності?
3.Чивідчувався в музиці стрімкий лет часу?
4.Якізасоби виразності твору? Розкажіть проних.
5.Якими засобами композитор створив образстрімкого часу? Як це зобразивсимфонічний оркестр?
4.Новий матеріал для засвоєння. Бесіда зучнями про творчість композитора таособливості симфонічної увертюри.
ГеоргійВасильович СВИРИДОВ (1915-1998)
Радянський композитор і піаніст. Музика Свиридовавідрізняється простотою, національноюхарактерністю пісенних мелодій ігармонічністю мови, блиском і барвистістюоркестрового колориту, чітким відборомта економією засобів виразності. Удоробку композитора — симфонії, концерти,квартети, сонати, багато вокальнихтворів: романси, вокальні цикли, хоровітвори та інші.
Оркестроваувертюра до фільму «Час, уперед!» — однез відомих інструментальних творівкомпозитора.
«Час,уперед!» — таку назву має сюїта, написанакомпозитором 1965 року до фільму режисераМ. Швейцера (за романом В. Катаева), якийприсвячено будівництву міста Магнітогорськ.Сюїта складається з шести частин. Останняїї частина («Час, уперед!») є музичним втіленням того, що час неможливо спинити. Цей твір — яскрава знахідкакомпозитора. Сюїта одразу сталапопулярною, її часто використовувалив багатьох фільмах, телепередачах.Музика об'єднує одночасно стрімкийпотік і могутність, справді може статисимволом нашого часу.
5.Відомостіпро особливості жанру увертюри якприклад симфонічної музики.
Цікавознати, що слово «увертюра» походить відфран. що в перекладі означає «початок»,«відкриття». Що ж відкривають увертюри?Вони можуть відкривати оперу, балет,кантату, ораторію, кінофільм, концерт,театральну виставу. Завдання в увертюрипросте — розповісти глядачу про твір, який вони будуть дивитися.
Увертюра як жанр виникла на початку VI століття— інтродукція до опери Монтеверді«Орфей», яка була короткою, тому їївиконували тричі. Надалі композитористали застосовувати увертюри, щоскладалися з двох або трьох частин. Утворчості італійця О. Скарлатті опернаувертюра перетворилася в самостійний симфонічний твір, її стали називатисимфонія. Найвищого розвитку увертюраотримала в творчості Моцарта та Бетховена,які були написані в сонатній формі абоу формі фуги, рондо. Класичні увертюрибули і в музиці до театральної дії.Надалі увертюри ніби стали переказуватизміст опери перед її початком. Поступовоувертюри перетворюються в самостійнітвори — концертні увертюри як жанрсимфонічної музики, що має програму: втворчості Брамса, Чайковського,Мендельсона, Вагнера та інших.
6.Музичнесприймання. В. Дашкевич. Увертюра дофільму «Шерлок Холмс та Доктор Ватсон».
7.Аналізмузичного твору.
1.Якевраження справила на вас музика прогероя-детектива?
2.Якіінструменти виконували твір? Скількитем прозвучало у творі?
3.Уякій формі написана увертюра?
4.Опишітькартину, яку ви уявляєте, слухаючимузику.
5.Розкажітьпро характер героя фільму.
8.Відомості про композитора — автора увертюри.
Володимир Сергійович ДАШКЕВИЧ (1934 р.н.)
Російськийкомпозитор і теоретик музики, якийбагато й плідно працює в кіно. Широкупопулярність йому принесла музика длясерії фільмів «Пригоди Шерлока Холмсаі доктора Ватсона» (1979—1986) та головнатема з кінофільму «Собаче серце» (1988).
Окрімсимфонічної музики, композитор написавчимало пісень (зокрема, вокальні циклина вірші О. Блока, В. Маяковського, О.Мандельштама), опери «Клоп» і «Ревізор»,мюзикл «Бумбараш».
9.Відомостіпро літературний твір, що став основоюсюжету фільму.
ШерлокХолмс — вигаданий детективний персонаж,головний герой книг англійськогописьменника Артура Конан Дойла.
Воповіданнях про Шерлока Холмса зазвичайрозповідь ведеться від імені його друга і супутника — доктора ДжонаВатсона. Детектив веде свої розслідування,використовуючи логіку та методдедукції. Загалом Шерлок Холмс з'являєтьсяу 56 оповіданнях і 4 повістях.
Самписьменник вважав розповіді про Холмса«легким чтивом». Окрім того, йогодратувало, що читачі більше люблятьдетективи про Холмса, ніж історичніромани, майстром яких він себе вважав.Зрештою письменник вирішив припинитиписати про Холмса. Однак потік листівобурених читачів, серед яких були йчлени королівської сім'ї, змусилиписьменника «оживити» знаменитогодетектива.
10.Виконаннятворчого завдання.
Розгляньте ілюстрації до прослуханих намитворів. Оберіть ті, що відповідаютьпершому і другому твору. Поміркуйте, щоспільного між фотографією, живописом,скульптурою та музикою. (Спогляданняілюстрацій: кадри з художнього фільму«Шерлок Холмс», скульптура головногоперсонажу твору, ілюстрації з романутощо).
11.Гра«Впізнай мелодію»
Разомз друзями послухайте уривки з відомихувертюр — як симфонічних творів, так івступів до відомих опер різнихкомпозиторів. Хто з вас упізнає більше творів?
12.Фізкультхвилинка«Пластична імпровізація — детективи».
13.Розспівування.Поспівка. Вправи для розвитку музичногослуху та голосу (за вибором вчителя).
14.Виконанняпісні. «Козацька пісня» (слова і музикаА. Мігай).
Знайомствоз другим та третім куплетом пісні,виконання твору під акомпанемент тафонограму. Виконання пісні під музичнийсупровід, створений з половинок горішків.
15.Виконаннятворчого завдання.
Заспівайтепісню під фонограму. Спробуйте виконатипластичний танець-імпровізацію підмелодію пісні. Виберіть солістів длявиконання куплетів, а приспів заспівайте усім класом.
16.Узагальненнявивченого матеріалу. Рефлексія.
Розкажіть про жанр симфонічної увертюри.
Вчому особливість музики Г. Свиридовата увертюри В. Дашкевича? Який музичнийобраз було створено композиторами?
Що найбільше вас вразило на уроці?Розкажіть про це.
17.Домашнєзавдання.
Прослухайтемузичні твори, які є у вас вдома, особливо саундтреки до фільмів. Чи були серед них твори, подібні до тих, щозвучали на уроці? Заспівайте вивченупісню з друзями.
18.Вихідз класу під музику Г. Свиридова.
19.Длядопитливих — виконання музичногопроекту.
Проект«Моя колекція телевізійних увертюр»
Мета:навчитися створювати власні колекціїмузичних творів одного жанру.
Очікуванийрезультат:музична колекція.
Планстворення проекту:
Пропонуємовам створити власну колекцію музичнихувертюр до сучасних фільмів. Перегляньтедобірку фільмів, котрі у вас є вдома, або пригадайте, які стрічкимають цікаве музичне оформлення. Як зробити колекцію? Дуже просто!
1.Знайдіть фільми, музика яких вамзапам'яталась, розшукайте автора —композитора, запишіть назви фільмів усвій каталог.
2.Знайдіть музичні треки виконання тих номерів,що увійшли до каталогу. Збережітьфайли у форматі мрЗ.
3.Запишіть музику на диск та оформте обкладинкуз надписом «Моя колекція телевізійнихувертюр». Візьміть участь у класномуконкурсі дисків. Чия робота буде найкращою?
4.Запишіть свій романс на диктофон та візьмітьучасть у кастингу вашого класу «Найкращийкомпозитор».
Музичне мистецтво 6 клас - Урок 29
Тема:Концерт для друга.
Мета: Ознайомити з особливостями жанру концерту,його різновидами та особливостямикомпозиційної будови, ознайомити учнів з історією розвитку жанру всимфонічній музиці протягом століть,з авторами та виконавцями концертів.
Розвивативміння школярів уважно слухатисимфонічну музику — жанр концерту танадавати характеристику засобамвиразності твору, знаходити жанрові особливості, вміння знаходити на слуххарактерні ознаки концертів, розвивативміння висловлювати власні музичнівраження від прослуханого твору,розвивати вміння виразно виконуватипісні під акомпанемент інструмента істворювати власні варіації та музичнийсупровід на шумових інструментах.
Виховуватиінтерес до слухання класичноїсимфонічної музики та жанру концертуі виконання дитячих пісень сучасних українських композиторів.
Типуроку: комбінований,урок заглиблення в тему.
Обладнання:музичний інструмент, програвач,мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійнапрезентація, портрет композитора К.Сен-Санса.
Основніпоняття для засвоєння:характерні ознаки жанру концерту, види концерту, композиційна будова (форма)концерту.
Твори,що вивчаються на уроці:
К.Сен-Санс. Концерт №2 для фортепіано зоркестром соль-мінор (III частина).
«Цвітземлі» (слова М. Сингаївського, музикаО. Злотника).
Хідуроку
1.Вхідпід музику К. Сен-Санса. Організаційниймомент. Мотивація до навчання.
2.Новийматеріал для засвоєння. Бесіда з учнямипро історію створення концерту.
Чиможна дуже швидко створити шедевр?Історія знає безліч таких прикладів.А коли цей твір пишеш для друга, то музикасама ллється з-під пера. Ось послухай...
Цебуло у XIX столітті: французький композиторСен-Санс 1867 року познайомився з російськимкомпозитором і піаністом Антоном Рубінштейном. Саме для виступів друга в Парижі Сен-Санс написав свійзнаменитий фортепіанний концерт №2усього... за 17 днів!
3роками він став одним з найвідомішихтворів композитора і залишається такимі донині. П. Чайковський так відгукувавсяпро цей концерт: «Твір надзвичайнокрасивий, свіжий, витончений і багатийчарівними деталями; вельми самобутнятворча індивідуальність.
Уньому проявилися риси його національності:щирість, захоплення, тепла сердечність,розум».
3.Музичнесприймання. К. Сен-Санс. Концерт №2 дляфортепіано з оркестром соль-мінор(частина 3).
4.Аналізмузичного твору.
1.Яке враження справила на вас музикаконцерту?
2.Хтовиконував твір? Скільки образів виниклоу вашій уяві?
3.Уякій формі написано третю частинуконцерту? Охарактеризуйте темп, ритм та динаміку твору.
4.Розкажітьпро сюжети, які ви уявляєте під цюмузику.
5.Бесіда з учнями про особливості жанруконцерту.
Музичнийсловничок
Концерт(від лат. concerto — змагаюсь) — 1) прилюдне виконання музичних творів; 2) жанрвеликого, віртуозного за характером музичного твору для соліста (інколи двох - трьох) з оркестром у формі тричастинного сонатного циклу; 3) твір, в основі якого лежить принцип протиставлення звучанняокремих груп виконавців або виконавськогоколективу і соліста.
6.Робота зі схемою.
Існуютьдва види концерту.
ВИДИКОНЦЕРТІВ
Хоровий
Інструментальний
Вінструментальному концерті сольнимінструментом може бути фортепіано,духовий інструмент, струнний інструмент,орган та інші.
А.Вівальді започаткував у музиці тричастиннуструктуру концертів (швидко — повільно— швидко). Й.С. Бах та Г.Ф. Гендель визначилирозвиток фортепіанного концерту, аГендель створив також органний концерт.Класична структура концерту остаточнозатвердилася у творчості композиторіввіденської класичної школи (И. Гайдна,В.А. Моцарта, Л. ван Бетховена). На межіХУІП-ХІХ ст. концерт мав три частини (без менуету або скерцо).
УXIX столітгі з'явилися одночастинні (Ф. Ліст) та чотиричастинні (Й. Брамс) концерти. У XX столітті до жанруконцертів зверталися найвідомішікомпозитори — М. Равель, Б. Барток, І.Ф.Стравинський, С. Прокоф'єв, Д. Шостакович,А. Шенберґ, А. Берг, А. Веберн, В.Лютославський; з українських композиторів— Б. Лятошинський, Л. Ревуцький, І.Карабиць, М. Скорик.
7.Відомостіпро композитора — автора концерту.
ШарльКамінь СЕН-САНС (1835-1921)
Французькийкомпозитор, органіст і піаніст, музичнийкритик та суспільний діяч, почеснийдоктор Кембриджського університету тачлен Петербурзького відділенняРосійського музичного товариства(1909). Багато гастролював як піаніст ідиригент, виконуючи переважно власнітвори. Автор творів різних музичнихжанрів, зокрема 13 опер, З симфоній,ораторій, численних камерних ансамблів.
8.Виконаннятворчого завдання.
Візьмітьфарби та пензлик. Послухайте музикукомпозитора ще раз та створіть візуальнийобраз або картину природи, які ви уявляєтепід музику Сен-Санса.
9.Фізкультхвилинка«Пластична імпровізація — прийшлавесна».
10.Бесідапро весняні настрої та подібні музичнімотиви в музиці.
Надворісправжня весна. Незабаром усі садивберуться в розкішний цвіт. Ліричнийтвір про красу весняної природи даруєдля тебе і твоїх друзів українськийкомпозитор Олександр Злотник, котрийбагато пісень написав для дітей. Ціпісні швидко поширюються всією Україноюта стають справжніми хітами. Ось одна із них — пісня «Цвіт землі».
11.Розспівування. Поспівка. Вправи длярозвитку музичного слуху та голосу (завибором вчителя).
12.Розучуванняпісні. «Цвіт землі» (слова М. Сингаївського,музика О. Злотника).
Знайомствоз піснею та її змістом, розучуваннямелодії першого куплету та приспіву.Виконання першого куплету, приспівупід акомпанемент інструмента.
13.Виконання творчого завдання до виконання пісні.
Розгляньтеілюстрації. Які з них найповнішерозкривають зміст пісні? (Спогляданняілюстрацій, на яких зображено цвітіння природи навесні).
Задопомогою поданих слів висловіть власнеставлення до квітучої землі: співаю,пролітають, квіточки, сяють, птахи,пісні, збираю, наче зорі та ін.
14.Узагальненнявивченого матеріалу. Рефлексія.
Розкажітьпро жанр концерту. Твори яких композиторівналежать до цього жанру?
Учому особливість жанру концерту?
Щови знаєте про концерт К. Сен-Санса? Якізасоби його виразності пам'ятаєте?
Якупісню ми вивчали на уроці? Хто її автор?
15.Домашнєзавдання.
Послухайтемузику, яка звучить у вас вдома. Чиєсеред прослуханих творів концерти?
Заспівайтевивчену пісню та виконайте до неїмалюнок.
16.Вихідз класу під музику К. Сен-Санса.
17.Длядопитливих — виконання музичногопроекту.
Проект«Концерт для друга»
Мета:навчитися робити коментарі до музичних творів та спробувати застосовувати професійні навички конферансьє на практиці.
Очікуванийрезультат:коментарі до концерту.
Планстворення проекту:
Чидоводилось вам бачити колись на сценіконферансьє? Він оголошує номери програмипід час концерту та розважає присутніх між номерами.
1.Зберіть відеофрагменти жанру концерту тазробіть відеоко- лекцію найкращих виступів, збережіть їх у форматі WAV.
2.Передпочатком трансляції відео дізнайтесяінформацію про виконавців та зробітьнотатки. Складіть програму концерту.
3.Вмикайте по черзі фрагменти та оголошуйтеномери: назва твору, виконавці, відомостіпро них.
Запросітьна концерт своїх друзів, родичів чизнайомих.
Музичнемистецтво 6 клас - Урок 30
Тема.Симфонічні варіації.
Мета.Ознайомити з особливостями жанрусимфонічних варіацій, особливостямикомпозиційної будови, ознайомитися зприкладами варіацій для оркестру, зтворчістю М. Равеля, повторити динамічнівідтінки та тембри інструментів симфонічного оркестру.
Розвивативміння учнів уважно слухати симфонічнумузику й надавати характеристикудинаміці та тембральній забарвленостімузичних інструментів, характерним засобам музичної виразності твору,розвивати вміння висловлювати власнімузичні враження від прослуханоготвору, розвивати вміння знаходитиспільні риси між видами мистецтва.
Виховуватиінтерес до слухання класичної вокальноїмузики та виконання дитячих пісеньукраїнських композиторів.
Типуроку:комбінований, урок заглиблення в тему.
Обладнання:музичний інструмент, програвач,мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійнапрезентація, портрет композитора М.Равеля.
Основніпоняття для засвоєння:характерні ознаки жанру симфонічнихваріацій, їх композиційна будова (форма),приклади симфонічних варіацій вмузиці.
Твори,що вивчаються на уроці:
М.Равель. «Болеро».
«Цвітземлі» (слова М. Сингаївського, музикаО. Злотника).
Хідуроку
1.Вхідпід музику М. Равеля. Організаційниймомент. Мотивація до навчання.
2.Новийматеріал для засвоєння. Бесіда з учнямипро іспанський народний танець болероі його особливості.
Болеро(ісп. bolero) — іспанський парний народнийтанець та музичний жанр, що виникнаприкінці XVTII століття. Музика у ньомупідкреслюється ударами кастаньєт.
Темп— помірно швидкий з поступовимприскоренням. Своєю виразністю нагадуєпантоміму.
Цікаво,що цей танець, за однією з версій, бувстворений іспанським танцівником Себастьяно Сересо близько 1780 року.Виконується болеро під акомпанементгітари й барабана, а самі танцюючівідбивають на кастаньєтах додатковоскладні ритмічні фігури, що сплітаютьсяв надзвичайно примхливий візерунок.Відомо багато різновидів болеро,характерних для різних областей Іспанії.
У формі болеро написано романси М.Глінки, О. Даргомижського, Л. Деліба;болеро використали у своїх операх Г. Берліоз, К.-М. Вебер, Дж. Верді таін., у балетах — Л. Деліб, П. Чайковськийта інші. Широко відоме «Болеро» для оркестру М. Равеля.
3.Музичнесприймання. М. Равель. «Болеро».
4.Аналізмузичного твору.
1.Прощо «розповів» вам твір?
2.Якімузичні інструменти виконували цейтвір?
3.Якийтанець ви собі уявляєте?
4.Якзмінюється мелодія протягом усьоготвору?
5.Щоє особливим і незмінним у творі?
6.Розкажітьпро свої враження від музики.
5.Відомості про особливості творчості М. Равеля на прикладі його симфонічних варіацій.
МорісРавельспочатку мав намір написати «Болеро» не для оркестру, а для балетної постановки. Твір був уперше виконаний 22 листопада 1928 року в паризькому «Гранд-Опера» під час вечора балериниІди Рубінштейн. Оркестром диригував Вальтер Страрам. «Болеро» здобулоособливу популярність завдякиоригінальному звучанню. Особливість цього твору — незмінний повтор однієїритмічної фігури, що виконується наударних інструментах. Цей ритм діємайже гіпнотично. Музика ніби поступово насувається на слухача. На тлічіткого ритму, який звучить спочаткутихо (піано), лунає основна мелодія танцю, з кожним разом додаються не тільки нові духові інструменти (відодного інструмента — до всього оркестру), а й поступово зростає динаміка твору (від піанісимо — дофортисимо).
Такимчином протягом 24 варіацій у звучанніоркестру:
незміннимизалишаються ритм,мелодія;
змінюється забарвленнязвучання, тембрта динаміка,гучність звучання.
Пригадайте,які музичні інструменти входять доскладу симфонічного оркестру.
Звернітьувагу, яким складом оркестр виконував«Болеро»: 2 флейти пікколо, 2 гобої,англійський ріжок, 2 кларнети, бас-кларнет, 2 фаготи, контрафагот,4 валторни, труба пікколо, 3 труби, 3тромбони, туба, 3 саксофони, литаври, 2 малі барабани, тарілки, гонг, тамтам, челеста, арфа та струнні (скрипки, альти, віолончелі, контрабаси).
6.Біографіякомпозитора. Моріс Жозеф РАВЕЛЬ(1875-1937)
Французькийкомпозитор, яскравий представникмузичного імпресіонізму. Він продовживі розвинув пошуки у сфері гармонії йоркестрування, екзотичної ритміки.
На музику Равеля вплинули різні музичні течії: від американського джазу до фольклору Європи та Азії.Він є автором опер, балетів, творів дляоркестру («Шехеразада», «Іспанськарапсодія»), концертів для фортепіаноз оркестром, вокальних такамерно-інструментальних творів.
7.Бесідапро особливості жанру симфонічнихваріацій.
Воснову музичного жанру симфонічніваріації покладено варіаційну музичну форму. Музичнийсловничок
Варіаційнаформа— музична форма, в якій основна тема зазнає різноманітних змін (варіацій).
Цікаво,що варіації бувають і в інших сферахжиття. Наприклад: у математиці (варіаціяфункції, варіаційне числення), в біології(генетична варіація), у фізиці (варіаційнийметод, магнітна варіація).
8.Виконаннятворчого завдання.
Візьмітьпензлик та фарби. Послухайте ще размузику «Болеро» та спробуйте зобразитиза допомогою кольору динаміку й темптвору. Можливо, для зображення чудового танцю вам знадобляться ще й лінії,які передадуть характер твору.
9.Фізкультхвилинка«Пластична імпровізація — танець болеро».
10.Розспівування.Поспівка. Вправи для розвитку музичногослуху та голосу (за вибором вчителя).
11.Виконуємопісню. «Цвіт землі» (слова М. Сингаївського,музика О. Злотника). - Заспівайте пісню, виконуючи музичний супровід на шумовому інструменті. - Разомз однокласниками виберіть солістів длявиконання куплетів, а приспів співайтевсі разом. 12.Узагальненнявивченого матеріалу. Рефлексія.
Розкажітьпро те, яку музику ми слухали на уроці.
Розкажіть про особливості звучання симфонічногооркестру протягом усього твору. Якзмінюється мелодія протягом його звучання?
Що означає варіаційна форма? Наведіть приклади варіацій, які ми слухали на уроці. 13.Домашнєзавдання. Прослухайтемузику, яка лунає у вас вдома. Чи є серед прослуханих творів ті, що виконує симфонічний оркестр? Якщо так, тоз'ясуйте, хто їх написав. 14.Вихідз класу під музику М. Равеля. 15.Длядопитливих — виконання музичногопроекту. Проект«Танцювальна музика» Мета:навчитися створювати каталог танцювальноїмузики, що складається з музичнихкомпозицій танцювального характеру(класичні твори та сучасні танцювальнікомпозиції). Очікуванийрезультат:буклет-каталог. Планстворення: Скількитанцювальної музики звучить навколо!Та, окрім дискотек, вона лунає й увиконанні симфонічного оркестру.Складіть буклет-каталог симфонічноїта сучасної музики.
1.Зберітьколекцію танцювальної музики в розділ«Класична танцювальна музика» і колекціюсучасних ритмів «Сучасні ритми».
2.Оформтебуклет з назвами творів із зазначеннямавторів і виконавців.
3.Прикрасьтебуклет малюнками та ілюстраціями. Тепер на черзі вечір танцювальної музики?
Музичнемистецтво 6 клас - Урок 31
Тема.Шляхами симфонії.
Мета.Ознайомити з особливостями жанрусимфонії та їх різновидами, ознайомитиз історією розвитку жанру симфонії в зарубіжній та вітчизняній симфонічніймузиці, ознайомитися з творчістю П.Чайковського та історією створення його Шостої симфонії.
Розвивативміння учнів уважно слухати симфоніюта надавати характеристику музичномуобразу та засобам музичної виразностітвору, розвивати вміння висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння знаходитиспільні риси між видами мистецтва.
Виховуватиінтерес до слухання класичної симфонії та творчості П. Чайковського та виконанняпісень воєнних років.
Типуроку:комбінований, урок заглиблення в тему.
Обладнання:музичний інструмент, програвач,мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійнапрезентація, портрет композитора П.Чайковського.
Основніпоняття для засвоєння:характерні ознаки жанру симфонії, історія розвитку симфонії в музичномумистецтві, типи симфоній в музиці,композиційна будова (форма) симфонії.
Твори,що вивчаються на уроці:
П.Чайковський. Симфонія № 6 (І ч., експозиція).
«Набезіменній висоті» (слова М. Матусовського,переклад Дм. Луценка, музика В. Баснера).
Хідуроку
1.Вхідпід музику П. Чайковського. Організаційниймомент. Мотивація до навчання.
2.Новий матеріал для засвоєння. Вступна бесіда про особливості симфонічноїмузики відомих композиторів.
Пригадуєте,ми нещодавно слухали симфонію №5 Л.Ван Бетховена? Протягом років цейжанр змінювався, і в кожного композиторазвучав по-різному. У симфонію впліталисяросійські, українські, німецькі, польські,угорські, французькі та інші мотивинародних пісень і танців. Багато мелодій мандрували з країни в країну, залишалися неповторними підпером майстрів та звучали в оркестрі.Навіть ма-ленький наспів дає слухачевіможливість одразу впізнати твір... Осьдивіться: тільки чотири звуки, котріпостійно повторюються впродовж твору,— і стає зрозуміло, що це П'ята симфонія Л. ван Бетховена.
Мелодіїсимфоній Петра Чайковського теж швидкозакарбовуються в пам'яті. В них —усе: подих полів та їхня широта і безкрайність, радість кохання йпечаль втрат і розлук. Тож насолодімосямузикою великого мелодиста.
3.Музичнесприймання. П. Чайковський. Симфонія №6(І ч., експозиція).
4.Аналізмузичного твору.
1.Якевраження справила на вас мелодіясимфонії?
2.Якіінструменти виконували головну мелодіюсимфонії?
3.Прощо розповіла вам музика? Які особливостімузичних образів симфонії?
4.Чивідчувалася форма, в якій написано першучастину симфонії?
5.Бесіда про симфонічну творчість П. Чайковського та особливості симфонії № 6.
У музиці П. Чайковського — прагнення людей до щастя, свободи, боротьба протизла й підступності. Композитор писав:«Я дуже хотів би, щоб музика моя поширювалася серед мас і зросталакількість людей, котрі її люблять,знаходять у ній розраду та опору». У цихсловах Петра Ілліча Чайковськоговизначено завдання його мистецтва,котре він вбачав у служінні музиці талюдям.
П.Чайковський створив новий тип симфонії,яку можна назвати симфонією-драмоюта симфонією-трагедісю.
Симфонія №6, відома під назвою «Патетична», була останнім твором Чайковського,його «лебединою піснею». Композитор написав влітку 1893 року, а в жовтнітого ж року вона була вперше виконана у Петербурзі в симфонічному концерті під керуванням самого автора.
Симфонія№6 сі-мінор написана для великогосимфонічного оркестру подвійного складувключно із флейтою пікколо.
Симфонія складається з чотирьох частин:
1.Adagio.Allegro поп troppo.
2.Allegrocon grazia.
3.Allegromolto vivace.
4.Фінал.Adagio lamentoso. Andante.
Прототипомсимфонії можна вважати італійськуувертюру, що склалася при ДоменікоСкарлатті наприкінці XVII століття.Попередницею симфонії була оркестрова сюїта. Ян Стаміц і Франтішек Ріхтербули авторами перших симфоній. Вонитакож започаткували новий тип оркестру.
6.Відомості про типологію симфоній вмузичному мистецтві.
Засновником класичноїмоделі симфоніївважається Й. Гайдн. У класичній симфонії тільки перша та остання частини мають однакову тональність,а середні пишуться в тональності,спорідненій з головною, за якою івизначається тональність усієї симфонії. Найвидатніші представники класичної симфонії — В.А. Моцарт та Л. Ван Бетховен.
Дооркестрів Гайдна і Моцарта входили такіінструменти: дві флейти, два гобої, двафаготи, дві валторни, одна-дві труби,пара литаврів і струнний квінтет (першіта другі скрипки, альти, віолончелі,контрабаси); іноді вводились і кларнети.
Пізнішез'явилася романтичнасимфонія,яка об'єднала в одне ціле класичну формуі романтичний пісенний характер тем. Уцей час зароджуються і програмнісимфонії. У творчості композиторів-романтиківФ. Шуберта, Р. Шумана, Ф. Мендельсона, Г. Берліоза, Й. Брамса, П. Чайковськогоє незабутні мелодичні симфонії. А вже з кінця XIX та в XX столітті чіткі форми симфонії ламаються. З'являютьсясимфонії з різною кількістю частин —від однієї до одинадцяти. Необов'язковим стає використання сонатної форми.Після 9-ї симфонії Бетховена композитори частіше стали вводити в симфонії вокальні партії.
Симфонія в українській музиці утвердиласядещо пізніше. Першим твором, названимсимфонією, вважають «Концертну симфонію»Д Бортнянського. Інтерес до оркестровоїмузики в Україні пожвавився у другійполовині XIX ст.: «Юнацьку симфонію»створив М. Лисенко, «Українську симфонію»— М. Калачевський. Спираючись надосягнення зарубіжної класики, вонипишуть яскраві та оригінальні симфонічні твори, в яких є українськінародні мотиви. Найвидатніші досягненняукраїнського симфонізму у XX століттіпов'язані з іменами Л. Ревуцького, Б. Лятошинського та С. Людкевича.
Серед сучасних українських авторів симфоній — В. Киреико, В. Сильвестров,Є. Станкович, Б. Буєвський, Ю. Іщенко, І.Поклад та інші.
7.Робота зі схемою.
ТИПИСИМФОНІЙ
Заформою | 3-частинна,4-частинна, 5-частинна і т.д. |
Застилем | Докласична,класицистична (класична), романтичнатощо |
За естетичнимикатегоріями | Симфонія-драма,симфонія-трагедія, симфонія-пастораль,симфонія- концерт, симфонія-ораторіятощо |
Засюжетністю | Програмна,непрограмна |
8.Фізкультхвилинка«Відпочиваємо разом».
9.Розспівування.Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).
10.Розучування пісні. «На безіменній висоті» (словаМ. Матусовського, переклад Дм. Луценка,музика В. Баснера).
Знайомствоз піснею та її змістом, розучуваннямелодії першого куплету та приспіву.Виконання першого куплету, приспівупід акомпанемент інструмента.
11.Узагальненнявивченого матеріалу. Рефлексія.
Розкажітьпро історичний шлях жанру симфонії.
Якірізновиди симфоній ви знаєте?
Якуназву отримала 6-та симфонія П.Чайковського?
Розкажітьпро творчість П. Чайковського.
Чимвас вразила музика російськогокомпозитора?
12.Домашнєзавдання.
Прослухайте декілька симфонічних творів. Які з нихвам сподобалися найбільше? Запишіть їхдо своєї фонотеки.
13.Вихідз класу під музику П. Чайковського.
14.Длядопитливих — виконання музичногопроекту. Проект «Музика крізь століття»
Мета:навчитися створювати невеличкі книжечкипро історію розвитку музичного жанрусимфонії. Очікуваний результат: книжечка.
Планстворення проекту:
Вашакнижечка буде присвячена історіїрозвитку жанру симфонії.
1.Розгляньтелітературні джерела, з яких можнадізнатися про історію розвитку жанру,зафіксуйте основні факти та імена,пов'язані з цим жанром.
2.Виберітьнайвиразніші мелодії симфоній, якізапам'яталися вам, знайдіть фотокомпозиторів цих творів і зробіть малюнки до музики симфоній.
3.Оформте книжечку про історію жанру симфонії,щоб вона мала ошатний вигляд. Теперможете її подарувати другу.
Музичнемистецтво 6 клас - Урок 32
Тема.Українська симфонічна поема.
Мета.Ознайомити з особливостями жанрусимфонічної поеми та характернимиознаками поеми як жанру симфонічноїмузики, розглянути твори симфонічноїмузики, присвячені темі війни, ознайомитиз творчістю композитора С. Людкевича.
Розвивативміння учнів уважно слухати симфонічнумузику та надавати характеристикузасобам виразності твору, знаходитивзаємозв'язок між сюжетом та змістомлітературної основи музики та характернимизасобами музичної виразності твору,розвивати вміння висловлювати власнімузичні враження від прослуханоготвору, розвивати вміння виразно виконуватипісню під фонограмний супровід.
Виховуватиінтересдо слухання класичної симфонічної поемита творчості українського композитораС. Людкевича та виконання пісень воєнноїтематики.
Типуроку:комбінований, урок заглиблення в тему.
Обладнання:музичний інструмент, програвач,мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійнапрезентація, портрет композитора С.Людкевича.
Основніпоняття для засвоєння:характерні ознаки жанру симфонічноїпоеми, фантазії, особливості композиційноїбудови (форма) поеми, фантазії.
Твори,що вивчаються на уроці:
С.Людкевич. Симфонічні поеми «Дніпро»та «Пісня юнаків».
«Набезіменній висоті» (слова М. Матусовського,переклад Дм. Луценка, музика В. Баснера).
ХІДуроку
1.Вхідпід пісню В. Баснера. Організаційниймомент. Мотивація до навчання.
2.Читаннявірша, перегляд презентації «Булавійна».
Квітипам'яті
Квіти— на граніті, на броні.
Сонцеусміхається мені.
Поручз ветеранами стою,
Начеклятву пам'яті даю.
Ветеранив світлій сивині,
Ана грудях сяють ордени.
Пам'ятьсерця...
Пам'ятьсивини...
Пам'ятьтих, що не прийшли з війни.
Пам'ять— наче квіти на броні...
Сонцеусміхається мені.
М.Сингаївський
3.Музичне сприймання. С. Людкевич. Симфонічніпоеми «Дніпро» та «Пісні юнаків».
4.Аналізмузичних творів.
1.Розкажітьпро свої враження після прослуханнямузичних творів для оркестру.
2.Прощо розповідають ці твори? Як вонипов'язані з війною?
3.Розкажітьпро засоби виразності музичних творів.
4.Якийіз цих творів вас вразив найбільше? Чимсаме?
5.Виконаннятворчого завдання.
Прослухайтесимфонічні поеми ще раз. Візьмітькольорові олівці та створіть на паперіобрази, які підказала вам музика.
6.Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про жанр симфонічної поеми та відомості про її автора.
Музичнийсловничок
Симфонічнапоема— жанр симфонічної музики, одночастиннийтвір для симфонічного оркестру зпрограмою літературного, живописногоабо (рідше) філософського чи історичногопоходження..
7.Біографіякомпозитора.
СтаніславПилипович ЛЮДКЕВИЧ (1879-1979)
Українськийкомпозитор, музикознавець, фольклорист,педагог. Доктор музикознавства (1908). Уйого творчому доробку є опери, симфонічніта фортепіанні поеми. У цих творахкомпозитор постає перед нами як митець,який намагається осягнути всі глибиниі суперечності життя, віддати належнейого трагедійності та водночас залишитиза собою право на просте і здоровесприйняття, на сковородинську філософіюлюбові, на соковиту козацьку іронію там'яку усмішку щасливої людини, закоханоїв цей недосконалий світ...
8.Порівняннямузичного та літературного жанру поеми.
Улітературі поема — це ліро-епічнийвіршований твір, у якому зображенізначні події та яскраві характери(переважно головних героїв), а розповідьпро героїв супроводжується розкриттямавторських роздумів та переживань.
Симфонічнапоема зазвичай має одну частину, складенуза програмою літературного, живописного,філософського чи історичногопоходження. Засновником цього жанрувважається видатний угорський композиторФеренц Ліст, який написав 13 симфонічнихпоем.
Появата розвиток цього жанру тісно пов'язаніз ідеєю синтезу мистецтв, а також ідеєюзначення мистецтва як важливоговиховного та просвітительського чинника, що були поширені в епоху романтизму.
Симфонічнійпоемі властивий вільний розвитокмузичного матеріалу, що сполучає різніпринципи формоутворення, найчастіше сонатність і монотематизм із циклічністю й варіаційністю. ПісляФ. Ліста в цьому жанрі працювали К.Сен-Санс, Б. Сметана, А. Дворжак, Р.Штраус, С. Рахманінов та інші.
9.Виконаннятворчого завдання.
Напишітьабо розкажіть про свої враження відпрослуханих творів, присвячених війні.
10.Фізкультхвилинка«Пластична імпровізація — відпочиваємо».
11.Розспівування.Поспівка. Вправи для розвитку музичногослуху та голосу (завибором вчителя).
12.Виконуємопісню. «На безіменній висоті» (слова М.Матусовського, переклад Дм. Луценка,музика В. Баснера).
Послухайтефонограму пісні. Спробуйте заспіватисоло. Уявіть себе в музичній студії тазапишіть своє виконання на диктофон.
Атепер заспіваймо усі разом пісню підфонограму. Розучуємо другий куплетпісні. Виконання пісні сольно, групою,хором.
13.Узагальненнявивченого матеріалу. Рефлексія.
Розкажіть,про який музичний жанр ми дізналися науроці.
Хтонаписав симфонічні поеми, які ми слухали?
Прощо розповіли вам ці твори?
Якізасоби виразності застосував композитордля створення картин війни за допомогоюсимфонічного оркестру?
14.Домашнєзавдання.
Послухайтемузичні твори, присвячені війні. Укладітьзбірник пісень воєнних років або зберітьрепродукції творів живопису цієї тематики.
15.Вихідз класу під пісню В. Баснера.
16.Длядопитливих — виконання музичногопроекту.
Проект«Пісні воєнних років»
Мета:навчитися знаходити та вибирати необхіднуінформацію для оформлення пісенникаабо музичної презентації.
Очікуванийрезультат:пісенник або музична презентація.
Планстворення проекту:
Скількипісень було присвячено війні та воєннимрокам! Цей проект присвятіть героямвійни.
1.Прослухайтепісні воєнних років у виконанні солістів,хорів та естрадних співаків. Оберіть серед них ті, які найбільше вам сподобалися.
2.Знайдіть музичні приклади пісень («плюсовки»,так їх частіше називають). Збережіть їх у форматі мрЗ. Запишіть текстпісні в співаник або на файли презентації.Знайдіть репродукції картин, присвяченівійні. Вірші та малюнки про війну тільки прикрасять ваш пісенник або презентацію.
3.Теперзалишилося тільки увімкнути музику тарозповісти про свою роботу, представляючистворений вами пісенник або презентацію
Музичнемистецтво 6 клас - Урок 33
Тема.Симфонічна сюїта. Урок узагальнення знань.
Мета.Ознайомити з особливостями жанрусимфонічної сюїти, її композиційноюбудовою та характерними засобамимузичної виразності, надавати учнямзнання про втілення в симфонічній музиціказкових сюжетів, ознайомити учнів зсимфонічною творчістю М. Римського-Корсакована прикладі його симфонічної сюїти,узагальнити знання учнів з теми«симфонічна музика».
Розвивативміння учнів уважно слухати симфонічнусюїту та знаходити відповідності міжзмістом та сюжетною лінією твору, йоголітературної основи і засобами музичноївиразності, розвивати вміння висловлювати власні музичні враження від прослуханоготвору, вміння за мелодією впізнаватичастину сюїти.
Виховуватиінтерес до слухання класичноїсимфонічної сюїти та виконання дитячихпісень сучасних українських композиторів.
Типуроку:комбінований, урок узагальнення знаньз теми.
Обладнання:музичний інструмент, програвач,мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійнапрезентація, портрет композитора М.Римського-Корсакова.
Основніпоняття для засвоєння:характерні ознаки жанру симфонічноїсюїти, особливості композиційної будови(форма) сюїти.
Твори,що вивчаються на уроці:
М.Римський-Корсаков. Симфонічна сюїта«Шехеразада».
«Пісняпро Україну» (слова і музика Н. Май).
Хідуроку
1.Вхідпід музику М. Римського-Корсакова.Організаційний момент. Мотивація до навчання.
2.Новийматеріал для засвоєння. Бесіда з учнямипро казкові сюжети в музиці. У музиці багатьох композиторів живеказка. Звуки інструментів симфонічногооркестру «оживляють» казкових героїв.Відомим казкарем став російський композитор М. Римський-Корсаков.Стародавні народні повір'я, обряди, легенди, билини та казки були «озвучені»композитором із такою майстерністю, що діти багатьох країн світу полюбляють слухати ці твори та є прихильникамийого творчості. Саме в казковості найповніше виявилось обдарування М.Римського-Корсакова, який працював з різноманітними формами російськоїнародної творчості. Тут розкриваютьсяйого мальовничо-образотворчий таланті чистота лірики — щирої, але трохиспоглядальної, без підвищеної емоційноїнапруженості. 15 опер М. Римського-Корсаковадемонструють розмаїтість жанрів(билина, казка, легенда, історико-побутовадрама, лірико-побутова комедія).Найвідомішими операми-казками М.Римського-Корсакова є «Садко», «Золотийпівник», «Казка про царя Салтана»,«Снігуронька».
Цікаво знати, що в композитора є ще однаулюблена тема — море. М. Римський-Корсаковбув морським офіцером, тому в йоготворчість назавжди увійшов образ моря.Так, у багатьох творах ми натрапляємона морську стихію та ніжний шум хвиль,героїв, доля яких пов'язана з морем.Значну частину творчості композиторастановлять симфонічні твори. Симфонічнатворчість М. Римського-Корсакова впорівнянні з оперною є не настількибагатоплановою. Образна конкретністьмузичного мислення композитора визначилайого схильність до програмного йжанрового симфонізму. Звідси перевагатаких типів і форм, як увертюра (фантазія),симфонічна картина, сюїта. Найви- датнішітвори М. Римського-Корсакова для оркестру— «Іспанське капричіо» (1887) і симфонічнасюїта «Шехеразада» (1888). Композиторрозширив і збагатив колористичніможливості цих жанрів, створив своюсистему ладово-гармонійних засобів, воснові якої — складні лади (зокремахарактерний звукоряд — гамаРимського-Корсакова), оркеструванняпоєднує барвистість, блиск із ясністю,прозорістю.
3.Музичнесприймання. М. Римський-Корсаков.Симфонічна сюїта «Шехеразада».
4.Аналізмузичного твору.
1.Чимнайбільше вас вразила музика композитора? 2.Які засобивиразності, на вашу думку, застосувавкомпозитор для створення казковихперсонажів? 3.Кого зображаласкрипка в симфонічному творі? 4.Як у фантазіїкомпозитор зобразив морс? 5.Розкажітьпро образ царя Шахріяра, який є усимфонічній сюїті.
5.Відомостіпро композитора.
МиколаАндрійович РИМСЬКИЙ-КОРСАКОВ (1844-1908)
Відомийросійський композитор, педагог, диригент,громадський діяч, музичний критик; член«Могутньої купки».
ТворчістьРимського-Корсакова багата і різноманітна:він написав велику кількість оркестровихтворів (симфонії, сюїти, фантазії,увертюри), концертів, камернихінструментальних ансамблів, романсіві найголовніше — 15 опер, найкращимисеред них є «Псковитянка», «Майськаніч», «Снігуронька», «Ніч перед Різдвом»,«Садко», «Царева наречена», «Казка процаря Салтана», «Кощій Безсмертний»,«Сказання про невидимий град Кітеж» і«Золотий півник». Крім музичних творів та обробок народних пісень,Римський-Корсаков написав підручникиз гармонії та оркестровки, а також спогади «Літопис мого музичногожиття».
6.Бесідапро відомі казки.
Чидоводилось вам читати арабські казкипро Шехеразаду? Послухайте історіюстворення твору М. Римського-Корсаковадля оркестру.
МиколаРимський-Корсаков був у захопленні відарабських казок, які тисячу й одну нічоповідала прекрасна та чарівнаШехеразада. В цих казках грізний тажорстокий султан Шахріяр страчувавусіх жінок, і порятунку від цього небуло. Але султанша Шехеразада врятуваласвоє життя тим, що зуміла зацікавити султана казками. Вона розповідала їхупродовж 1001 ночі так, що Шахріяр постійно відкладав її страту, а зрештоюі зовсім змінив свої наміри. Багатоісторій переповіла йому Шехеразада,наводячи вірші поетів й слова пісень,приплітаючи казку до казки й оповідьдо оповіді. Для того, щоб зобразити в музиці мотиви та головних героїв тисячі казок, композитору, напевно,знадобився би цілий цикл опер. ТаРимський-Корсаков не пішов шляхомВагнера, тобто не став створювати опернийцикл, а використав інструментальнийжанр — сюїту. Так народилася програмна симфонічна сюїта «Шехеразада».
7.Історіястворення твору.
Симфонічнасюїта «Шехеразада» — твір видатногоросійського композитора М.Римського-Корсакова, написаний 1888 року.За формою є багаточастинним твором,написаним для симфонічного оркестру.Кожна частина має власну програму тавідповідну назву. Симфонічна сюїта«Шехеразада» належить до таких програмних творів, у яких головна тема та основнийобраз зумовлені назвою.
Крімтого, в основу літературної програмисимфонічної сюїти «Шехеразада»покладені не всі, а лише окремі образиз арабських казок «Тисяча й одна ніч»,а саме — захоплюючі пригоди Синдбада-мореплавця.
Спочатку М. Римський - Корсаков дав кожній частинісюїти програмні підзаголовки.
Ічастина | «Мореі Синдбадів корабель» |
IIчастина | «Оповідьцаревича Календера» |
ПІчастина | «Царевичта царівна» |
IVчастина | «Багдадськесвято й корабель, що розбивається обскелю з мідним вершником» |
Пізніше композитор вирішив залишити тількиназву сюїти та її загальну програму без підзаголовків. Він прагнув надатикожному слухачеві можливість самомууявити сцени з «Шехеразади». Усі чотиричастини не пов'язані між собою послідовнимрозвитком сюжету. Це ніби калейдоскопказкових східних образів та малюнків.Але всі вони поєднані між собою двома музичними темами, що вперше з'являються у вступі, а потім у музиці кожноїз частин. Тендітна візерунчаста тема скрипки в супроводі арфи нагадуєніжний голос Шехеразади, а грізна темау виконанні низьких струнних імідно-духових інструментів — це голосбезжалісного Шахріяра! Якщо порівняти загрозливу музику султана у вступі з м'яким, заспокійливим її звучанняму фіналі, то стає зрозумілим, що життююної Шехеразади вже ніщо не загрожує.
8.Прикладиобробок відомого твору.
У музиці існувало декілька обробоквідомого твору композитора. Музичнийматеріал «Шехеразади» неодноразововикористовували як основу для новихкомпозицій у сфері як академічної, такі естрад¬ної музики. У 1910 році М. Фокінпоставив балет «Шехеразада» на музикуРимського-Корсакова. Англійська рок-група«Deep Purple» виконала обробку першої частини«Шехеразади» як електроорганноїкомпозиції («Medley: Prelude to Happiness»), соло наоргані виконав Д. Лорд. Композиція увійшла до альбому 1968 року «Shades ofDeep Purple». Обробка сюїти входить і до альбому «Konvergencie» 1971 року словацької групи «Collegium Musicum». А в 2005 році духовий оркестр Мерліна Патерсона(Х'юстон, Техас, США) створив обробку«Шехеразади» для духових інструментів.
9.Виконаннятворчого завдання.
Послухайтесюїту ще раз і за допомогою фарб спробуйте зобразити головних героїв твору таобраз моря. Доберіть кольори, які найкращепередають красу музики та арабського мистецтва.
10.Історіярозвитку жанру сюїти.
Музичнийсловничок
Сюїта(франц.suite) — циклічний інструментальний твір,що складається з кількох контрастнихчастин, об'єднаних тематично.
Термін «сюїта» був уведений у другій половиніXVII століття французькими композиторами.Барокова сюїта складалася з чотирьох частин — алеманди, куранти, сарабанди і жиги. Пізніше в сюїту вводилися й інші танці, зокрема менует, гавот,пасп'є та буре. Німецькі композиторинерідко ставили на початок сюїтиувертюру. Найвідомішим автором бароковихсюїт можна вважати Й.С. Баха, який написавцикли сюїт для клавіру — англійських,французьких та партит, а також багатосюїт для віолончелі, скрипки та флейти.
Із початком класичної епохи у другійполовині XVIII століття жанр сюїтипочали вважати старомодним і йоговитіснили симфонія та інструментальніконцерти. У XIX столітті жанр сюїтивідродився, однак цей термін мав інший зміст — сюїтами називали інструментальні збірки фрагментівз більших опусів, наприклад, опер чибалетів, або ж послідовності невеличкихп'єс, об'єднаних тематично.
Утворчості українських композиторівможна відзначити сюїти: для фортепіано— М. Лисенка, В. Барв;нського, Н.Нижанківського; для струнного оркестру— М. Скорика; симфонічні — «Балетнасюїта» А. Рудницького, сюїта «Пам'ятіЛесі Українки» А. Штогаренка та ін.
11.Фізкультхвилинка«Відпочиваємо разом».
12.Розспівування.Поспівка. Вправи для розвитку музичногослуху та голосу (за вибором вчителя).
13.Розучуванняпісні. «Пісня про Україну» (слова імузика Н. Май).
Знайомствоз піснею та її змістом, розучуваннямелодії першого куплету та приспіву.Виконання першого куплету, приспівупід акомпанемент інструмента.
14.Узагальненнявивченого матеріалу. Рефлексія.
Проякий музичний жанр ми дізналися науроці?
Щотаке симфонічна сюїта? Що вам запам'яталосяз історії розвитку жанру?
Прощо розповіла вам симфонічна сюїта«Шехеразада»? Які казки та казковігерої увійшли до твору?
15.Домашнєзавдання.
Послухайтесимфонічні твори. Визначте, чи булисеред прослуханої музики твори,написані за мотивами казок. До яких жанрів належать ці твори?
16.Вихідз класу під музику М. Римського-Корсакова.
17.Длядопитливих — виконання музичногопроекту.
Проект«Альбом музичних казок»
Мета:навчитися знаходити та вибирати необхіднуінформацію для оформлення альбому змузичними казками.
Очікуванийрезультат:альбом з диском.
Планстворення: Цейпроект вам допоможуть створити вчителіта друзі. Об'єднайтесяз друзями у чотири групи. Першагрупа «Дослідники»— проведіть опитування класу за темою«Моя улюблена музична казка». Знайдіть інформацію про відомі музичні казки, що демонструються в кіно тазвучать в оперних театрах, в тому числі балети та оперети. Другагрупа «Музиканти»— складіть каталог уривків з найулюбленішихмузичних казок та запишіть музику та цікаві уривки відео на диск. Третягрупа «Художники» —виготовте з паперу головних героївмузичних казок. Придумайте разомоформлення вашого альбому. Одній казціприсвятіть сторінку, напишіть її сюжет, приклейте головних героїв.Залишилося тільки презентувати альбом. Четвертагрупа «Сценаристи-танцюристи»— напишіть сценарій шкільного вечора«Танцюємо разом».
Музичнемистецтво 6 клас - Урок 34
Тема.Звучить симфонічна музика. Підсумковийурок
Мета.Ознайомити учнів з симфонічною творчістюФ. Ліста та особливостями симфонічногостилю композитора, узагальнити знання учнів з теми та підбити підсумки рівнянавчальних досягнень за навчальний рік.
Розвивативміння учнів уважно слухати та впізнавати за мотивами твори різнихжанрів музики, виконувати пісні тавпізнавати їх за музичним вступом,оцінювати власні знання та надаватихарактеристику відповідям однолітків.
Виховуватиінтерес до слухання класичної музикита виконання дитячих пісень українськихкомпозиторів.
Типуроку:комбінований, урок узагальнення знань.
Обладнання:музичний інструмент, програвач,мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні абомультимедійна презентація, портреткомпозитора Ф. Ліста. Основні поняттядля засвоєння: повторення основнихпонять і термінів, які вивчалися протягомроку.
Твори,що вивчаються на уроці:
Ф.Ліст. Концерт №1 для фортепіано зоркестром мі-бемоль-мажор.
Повтореннявивчених пісень.
Хідуроку
1.Вхідпід музику Ф. Ліста. Організаційний момент. Мотивація до навчання.
2.Музичнесприймання. Ф. Ліст. Концерт №1 дляфортепіано з оркестром мі-бемоль-мажор.
3.Аналізмузичного твору.
1.Розкажіть про свої враження від музики Ф.Ліста.
2.Охарактеризуйтеособливості звучання концерту.
3.Чимвас вразила музика композитора? Чивдалося тобі помітити майстерністьвиконавця партії фортепіано?
4.Охарактеризуйте засоби виразності твору: лад, темп,динаміку, мелодію.
5.Якіінструменти оркестру по-особливомузвучать у цьому творі?
4.Новий матеріал для засвоєння. Бесіда зучнями про творчість композитора таісторію створення твору.
Ференц(Франц) ЛІСТ (1811-1886)
Угорськийкомпозитор, піаніст, педагог, диригент,публіцист, представник музичногоромантизму, засновник угорської композиторської школи. Ференц Ліст —перший піаніст, який виступав із сольнимиконцертами, котрими заслужив визнанняяк професіоналів, так і загальної публіки. Попри те, що немає жодного запису його гри, він вважається одниміз найвпливовіших піаністів тодішньоїепохи. Одночасно був відомий своєюблагодійністю: допомагав жертвам стихійних лих, сиротам, безкоштовно вчив талановитих студентів, також сприяв фонду пам'яті Бетховена, пожертвувавши значні кошти на відкриттяконсерваторії у Будапешті. Багато зйого фортепіанних творів увійшли дотрадиційного репертуару — зокрема «Угорські рапсодії», «Соната сі-мінор»та два фортепіанні концерти. Зробивчисленні фортепіанні транскрипціїпопулярних сцен із опер, симфоній, каприсів Паганіні та пісень Шуберта.Був автором хорової, вокальної тасимфонічної музики.
Концерт для фортепіано з оркестром №1 — твірФ. Ліста, написаний в тональностімі-бемоль-мажор. Прем'єра концерту відбулася у Веймарі 1855 року, де соло виконував сам Ліст, а диригентомбув Г. Берліоз.
Концертскладається із чотирьох розділів.Композитор розпочав роботу над твором, коли йому було лише 19 років,а потім змінював та дописував його упродовж тривалого часу. В 1849 році роботу над твором було завершено.
5.Творчезавдання.
ПрослухайтеКонцерт №1 Ф. Ліста в сучасній обробці.Чим він відрізняється від оригіналу?Які засоби виразності змінилися? Поміркуйте.
6.Конкурс«Найкращий виконавець»
Упізнайтепісні за ілюстраціями та виконайте їхпід фонограму.
7.Конкурс «Знавці музичного мистецтва».
Дайте відповіді на різнорівневі запитання:
2 бали | Жанр,який не входить до скарбничкисимфонічної музики, — це: а) увертюра;б) симфонічна сюїта; в) романс. Іспанськийпарний народний танець та музичнийжанр, що став основою симфонічноготвору, — це: а) тарантела; б) болеро; в)танго. Симфонію,відому під назвою «Патетична», написав:а) Л. ван Бетховен; б) Ф. Ліст; в) П.Чайковський. Українськийкомпозитор-симфоніст, автор 11симфонічних поем: а) С. Людкевич; б)Б. Лятошинський; в) К. Стеценко. Симфонічнусюїту «Шехеразада» написав відомийросійський композитор: а) П.Чайковський; б) М. Му- соргський; в) М.Римський-Корсаков. |
3 бали | Музичнаформа, що містить декілька частин(варіацій), які представляють собоюзмінену першу частину (тему), — це: а)варіаційна форма; б) сонатна форма; в)сонатний цикл. Жанрвеликого, віртуозного за характероммузичного твору для соліста (інколи— двох-трьох) з оркестром у формітричасгинного сонатного циклу — це:а) симфонія; б) симфонічна поема; в)концерт. Музика,започаткована появою жанру симфоніїі призначена для виконання симфонічниморкестром, — це: а) камерна музика; б)симфонічна музика; в) вокальнамузика. |
4 бали | Інструментальнийвступ до театральної вистави абоодночастинний концертний твір сонатноїформи, часто програмний, зі складнимиобразами та композиційними якостями— це: а) увертюра; б) соната; в) болеро. Великийсимфонічний твір, що має декількаконтрастних частин, які виконуєсимфонічний оркестр, — це: а) симфонічнасюїта; б) симфонія; в) увертюра. Одночастиннийтвір для симфонічного оркестру зпрограмою літературного, живописногоабо (рідше) філософського чи історичногопоходження — це: а) симфонічна поема;б) увертюра; в) симфонічна сюїта. |
абодайте відповіді на тестові запитання:
Питаннядо теми «Жанри симфонічної музики»
1.Частинасимфонії, яка написана в повільномурусі, у формі рондо, рідше у формі сонатиабо варіаційній формі:
Перша
Третя
друга
2.Інструментальнийвступ до театральної вистави з музикою(опери, балету, оперети), кантати абоораторії, кінофільму:
увертюра
поема
соната
3.Великийсимфонічний твір, де в музичних образахвтілений конкретний сюжет, має декількаконтрастних частин, які виконуєсимфонічний оркестр:
симфонічнасюїта
симфонія
увертюра
4.Іспанськийпарний народний танець та музичнийжанр, що виник наприкінці XVIII століттяі став основою симфонічного твору:
Тарантела
Танго
болеро
5.Прототипомсимфонії можна вважати:
увертюру
оркестровусюїту
симфонічнуфантазію
6.Жанр,який не входить до скарбнички симфонічноїмузики:
увертюра
романс
симфонічнасюїта
7.Українськийкомпозитор-симфоніст, автор 11 симфонічнихпоем:
С.Людкевич
К.Стеценко
Б.Лятошинський
8.Авторсимфонії та вислову «Так доля стукає удвері»:
Ф.Ліст
Л.ван Бетховен
М. Равель
9.Першачастина симфонічної сюїти М.Римського-Корсакова має назву:
«Мореі Синдбадів корабель»
«Царевичта царівна»
«Оповідьцаревича Календера»
10.Жанроркестрової музики, великий твір дляоркестру:
Кантата
Симфонія
увертюра
11.Жанрвеликого, віртуозного за характероммузичного твору для соліста (інколидвох-трьох) з оркестром у формітричастинного сонатного циклу:
симфонія
концерт
поема
12.Твірдля оркестру, спочатку задуманий якмузика для балетної постановки:
«Болеро»
«Час,уперед!»
«Дніпро»
Скількиправильних відповідей? Це ваші справжнідосягнення в Країні музики!
Поставтесобі оцінку:
8.Вихідз класу під музику Ф. Ліста.
9.Длядопитливих — виконання музичногопроекту. Завершуємо проект «Моя фонотека»
Мета:навчитися знаходити фонограми музичних творів і зберігати їх у форматі мрЗ.
Очікуванийрезультат:диск з улюбленими творами різних жанрів.
%
Планстворення:
1.Додайтедо свого каталогу музичних композиційулюблені твори симфонічної музики таїхні сучасці обробки, які слухали науроках, збережіть їх у форматі трЗ.
2.Додайтедо списку нові твори.
3.Презентуйтесвій диск друзям, вчителям.
КАНІКУЛИ
«Канікули!Канікули!» —
співаєвсе навколо.
Канікули,канікули,
канікулиу школі!
А щотаке «канікули»?
Це —літні дні барвисті,
це час,коли нам ніколи
хоча бна мить присісти,
. ботреба мчати босими
наввипередкиз вітром,
з густихлісів приносити
горіхівповні відра.
Це часу річці хлюпатись,
підсмажуватиспини
і зранкув лузі слухати
тонкуструну бджолину...
Це час,коли за друзями
ми скучим— як ніколи,
і намстрашенно схочеться
скорішезнов до школи!...
АнатолійКостецький
Музичнемистецтво 6 клас - УРОК 35
Тема.Урок-концерт. Підсумковий урок року.
План-конспектуроку вчитель складає самостійно.
Усценарії останнього уроку навчальногороку звучать твори для сприймання тавиконуються пісні, що вивчалися протягомроку.
Вчительза бажанням може влаштувати конкурсабо презентацію учнівських проектів,які учні створювали протягом року.